Постанова № 42476204, 28.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 926/1246/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачане з'явилися;від відповідача не з'явилися;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Колос"на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.09.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року у справі № 926/1246/14у справі№ 926/1246/14 Господарського суду Чернівецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поліарт"доСільськогосподарського кооперативу "Колос"простягнення 248263,55 грн

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліарт" (надалі - ТОВ "Поліарт", позивач) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського кооперативу "Колос" (надалі - СГК "Колос", відповідач) заборгованості в розмірі 248 263,55 грн (202 467,96 грн основного боргу, 18 019,69 грн пені, 23 283,81 грн інфляційних, 4 492,09 грн 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору субпідряду за №18 від 03.12.2012 року щодо оплати вартості виконаних робіт.

Відповідач в засідання суду першої інстанції свого представника не направив, відзив на позов не надав, а тому справу суд розглянув за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.09.2014 року (суддя Гончарук О.В.) позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року (судді: Галушко Н.А., Данко Л.С., Орищин Г.В.) рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення пені в сумі 8276,53 грн та відмовлено в позові в цій частині, в решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та постанову, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, оскільки справу розглянуто судом за відсутності відповідача, який не мав можливості заявити свої заперечення проти позовних вимог.

Сторони не скористалися правом, наданим ст. 22 ГПК України, щодо участі представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши згідно ст.ст. 1115, 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 03.12.2012 року між ТОВ "Поліарт" (субпідрядник) та СГК "Колос" (замовник) був укладений договір субпідряду за № 18 (далі - договір субпідряду), відповідно до умов якого субпідрядник взяв на себе зобов'язання згідно проектної документації та погодженого сторонами кошторису власними силами та/або із залученням необхідних спеціалістів з власних матеріалів та обладнання виконати монтаж котельні та підключення до системи опалення гімназії в смт. Красноїльськ Сторожинецького району, провести перевірку виконаних робіт та передати їх за актом приймання-передачі замовнику, який, в свою чергу, зобов'язувався прийняти належним чином виконані роботи, про що підписати відповідний акт прийому-передачі, та оплатити роботи протягом трьох банківських днів після приймання етапу робіт по об'єкту, виконаних субпідрядником, і підписання акту прийому-передачі виконаних робіт сторонами цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору субпідряду вартість робіт становить 457095,00 грн, у т. ч. ПДВ.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 853, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу (надалі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суди з'ясували, що на виконання договору субпідряду виконавець виконав роботи на суму 457094,40 грн, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актом приймання виконаних підрядних робіт від 29.11.2013 року (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми КБ-3) за листопад 2011 року. Відповідач виконані роботи оплатив частково, що й стало причиною виникнення спору у даній справі.

В порядку позасудового врегулювання спору позивач 15.04.2014 року звернувся до відповідача з претензією за №4/04 про виплату залишку заборгованості за договором субпідряду. У відповідь на претензію 28.04.2014 року відповідач надіслав листа за № 119, в якому підтвердив наявність неоплаченого боргу та пообіцяв розрахуватись невідкладно, за умови отримання фінансування за виконані роботи по об'єкту "Гімназія смт. Красноїльськ" від управління капітального будівництва Чернівецької ОДА, яке виступає замовником за договором генерального підряду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України відповідач, як генеральний підрядник, відповідає перед позивачем-субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду. Суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем умов договору субпідряду щодо повної та своєчасної оплати виконаних й прийнятих в установленому порядку робіт є порушенням зобов'язання згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, а тому стягнув з відповідача основний борг в сумі 230243,83 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 процентів річних від простроченої суми відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, а також пеню в розмірі 18019,69 грн, нарахованої відповідно до п. 6.3 договору за період прострочення з 12.02.2014 року по 12.08.2014 року.

Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з позицією місцевого господарського суду щодо порушення відповідачем зобов'язання, в зв'язку з нездійсненням повної оплати вартості виконаних робіт за договором субпідряду. Водночас, апеляційний суд скасував рішення в частині стягнення пені в сумі 8276,53 грн, оскільки період, за який нарахована пеня, визначений з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищий господарський суд України вважає, що постанова апеляційного суду є законною, висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають нормам матеріального і процесуального права, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Твердження заявника касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки нез'явлення без поважних причин в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, які належним чином були повідомлені, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 та п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України безумовною підставою для скасування судового рішення є його ухвалення за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду. В даному випадку відповідач був належним чином про час і місце засідання суду першої та апеляційної інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення, проте скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та не подав відзив на позовну заяву, а тому справу законно розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Отже, СГК "Колос" мав можливість подати додаткові докази, на підтвердження своїх заперечень проти позову, в разі, якщо з поважних причин він не зміг подати ці докази до суду першої інстанції. Проте, і цим правом відповідач не скористався, а тому всі його доводи щодо порушення прав на особисту участь у судовому засіданні та подання доказів на обґрунтування заперечень Вищий господарський суд України вважає надуманими.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Колос" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року у справі № 926/1246/14 - без змін.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.