Рішення № 42475977, 21.01.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 688/3708/14-ц

Провадження № 22-ц/792/108/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючої - судді Кізюн О.Ю.

суддів: Переверзєвої Н.І., Спірідонової Т.В.

при секретарі Дубовій М.В.

з участю: представника відповідача Пивовара І.Н.

третьої особи ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/792/108 /15 за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Шепетівської центральної районної лікарні на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 листопада 2014 року за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Шепетівської центральної районної лікарні, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

встановила:

В липні 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до Шепетівської районої лікарні з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обгрунтування вимог позивачі вказували, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у позивачів народилася дитина ОСОБА_6, яка визнана інвалідом з дитинства оскільки по вині лікаря акушера - гінеколога Шепетівської районної лікарні ОСОБА_2 дитина народилася хворою. У зв'язку із цим, вироком Шепетівського міськрайонного суду від 25.02.2014 року лікаря Шепетівської районної лікарні ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.140 КК України, та призначено покарання у виді одного року обмеження волі з позбавленням права займатися лікарською та акушерсько - гінекологічною діяльністю строком на два роки.

З часу народження дитини позивачами витрачено на лікування дитини 58 552,85 грн. Окрім цього, їм спричинено моральну шкоду, яка полягає в додаткових зусиллях в організації життя, оскільки через необхідність постійного догляду за хворою дитиною, яка не може відвідувати дитячий садочок, вони не мають можливості працювати. Моральну шкоду позивачі оцінили в 1 млн. гривень.

_______________

Головуючий у першій інстанції - Головко Н.П. Справа №22ц/792/ 108 /15

Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 29,30,31

Тому просили суд стягнути з відповідача кожному із позивачів на відшкодуванняматеріальної шкоди по 29 276,425 грн. та на відшкодування моральних втрат по 500 000 грн.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 11 серпня 2014 року до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за клопотанням представника позивачів залучено ОСОБА_2 (а.с.111)

В жовтні 2014 року позивачі подали до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких просили додатково стягнути з відповідача на їх користь у відшкодування матеріальної шкоди по 9 115,58 грн. кожному (а.с.157-158)

Рішенням Шепетівського міськрайоного суду від 21 листопада 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Шепетівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 10 281 грн. 62 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та по 200 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а на користь держави - 303 грн. 07 коп. судового збору.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважають, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їм у стягненні з відповідача матеріальної шкоди на суму 56 333 грн., та дійшов необгрунтованого висновку щодо часткового задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди. Тому в цій частині рішення суду першої інстанції просять скасувати і задовольнити їх вимоги в повному обсязі.

В апеляційних скаргах, поданих від імені Шепетівської ЦРЛ та ОСОБА_2, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди, та про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі по 7 500 грн. на користь кожного із позивачів. Апелянти вважають, що позивачами не надано належних та допустимих доказів того, що вказані ними в позовній заяві витрати понесені саме на лікування їх дитини; до позовної заяви приєднано чеки на придбання ліків без наявності висновку лікаря про необхідність призначення таких ліків для дитини позивачів. При визначенні розміру морального відшкодування суд не врахував, що Шепетівська ЦРЛ є комунальним закладом здоров'я, і фінансування отримує із місцевого бюджету. Апелянти вважають, що ступінь вини лікарні є незначний, що стан здоров'я дитини позивачів є не стільки наслідком пологів, а наслідком вад самого плоду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданих апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 слід відхилити, а апеляційні скарги Шепетівської центральної районної лікарні та ОСОБА_2 - задовольнити частково з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України .

Встановлено і ці обставини ніким не оспорюються, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у позивачів народилася донька - ОСОБА_6. Згідно витягу з історії розвитку новонародженої дитини, останній встановлено діагноз: важка асфіксія при народженні, гіпоксично- ішемічне ураження ЦНС, гострий період, важкий перебіг, енцефалолейкомаляція внаслідок перенесеного цитоксичного набряку головного мозку; псевдобульбарний судомний синдром, синдром рухових порушень (а.с.11,13-14)

Встановлено також, що пологи у ОСОБА_5 приймала лікар акушер -гінеколог Шепетівської ЦРЛ ОСОБА_2, яка неналежно виконала свої професійні обов'язки в ході прийняття пологів у ОСОБА_8, що призвело до важкої асфіксії у дитини при народженні, яка ускладнилась гіпоксично - ішемічним ураженням ЦНС, енцефаорлейкомаляцією, судомним синдромом та синдромом рухових порушень, що перебувають у причинному зв'язку та призвело до тяжкого стану дитини.

Ці обставини встановлено вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.02.2014 року, згідно якого ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.140 КК України. Від призначеного покарання ОСОБА_2 звільнено на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» (а.с.6-10)

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень ч.1 ст.6 Основ законодавства про охорону здоров'я від 19.11.1992 року із послідуючими змінами, кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що, зокрема, передбачає кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України)

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст.1167 ЦК України)

Згідно ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено, що після народження дитина ОСОБА_6 є інвалідом та перебуває на «Д» обліку за місцем проживання - в Ізяславській ЦРЛ. З часу народження дитина постійно проходить обстеження і лікується у лікаря - невролога, хірурга, нейрохірурга, перебувала на лікуванні в різних медичних закладах, у зв'язку з чим позивачі понесли матеріальні витрати на лікування дочки на загальну суму 20 563,23 грн., а саме: на придбання ліків - 2349,32 грн. (1911, 94 грн. + 414,23 грн. + 23,15 грн.), на лікування дитини у приватній медичній установі ПП Центр медичної реабілітації дітей - інвалідів «Апіс - Меліфіка» з урахуванням вартості проїзду до медичного центру автомобілем - 18 213,81 грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що висновки суду щодо часткового відшкодування витрат на лікування дитини є необґрунтованими, спростовуються наступним.

Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру матеріального відшкодування суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що втрати на придбання позивачами таблеток італійського виробництва на суму 5555,04 грн., відшкодуванню не підлягають, оскільки дитина позивачів не направлялася на лікування в Італію відповідно до правил, встановлених ст.36 Основ законодавства про охорону здоров'я, і ці таблетки не призначалися лікарями, у яких проходила обстеження та лікування дитина на території України.

Ураховуючи, що відповідно до правил ст.60 ЦПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони, тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув на користь позивачів понесені ними витрати на медичну реабілітацію дитини в Центрі медичної реабілітації дітей - інвалідів «Апіс -Меліфіка» лише на суму, яка була підтверджена відповідними розрахунковими документами про оплату наданих послуг (а.с.98-99,101-103, 161-162)

На думку колегії суддів судом першої інстанції правильно відмовлено позивачам у відшкодуванні витрат на придбання засобів гігієни та чаю „Плантекс", оскільки це не лікарські препарати, витрати на які визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, або рахунків про їх вартість. При цьому позивачами не заявлялись вимоги про стягнення витрат на необхідний догляд за дитиною, розмір яких установлюється залежно від характеру цього догляду (п.19 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.92 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди")

Доводи апеляційних скарг Шепетівської центральної районної лікарні та ОСОБА_2 про відсутність взагалі підстав для задоволення вимог позивачів щодо відшкодування витрат на лікування, колегія суддів також визнає безпідставними з огляду на наведені нормативні положення та встановлені обставини.

Посилання ОСОБА_2 на недоведеність причинного зв'язку між її діями як лікаря - гінеколога під час пологів у ОСОБА_5 та послідуючого стану здоров'я дитини, яке за її твердженням є наслідком внутрішньоутробного інфікування плоду в результаті наявності інфекцій у ОСОБА_5, і не пов'язані з веденням нею пологів, спростовуються вироком Шепетівського міськрайонного суду від 25.02.2014 року, в якому зазначено, що відповідно до висновку повторної комісійної судово - медичної експертизи № 050 від 26 червня 2013 року „Нормальний внутрішньоутробний розвиток плоду, досягнення його зрілості (вага 3800 г, довжина тіла 50 см., не виявлення у нього вад розвитку) та результати судово - гістологічного дослідження шматків тканини планцети підтверджують відсутність внутрішньоутробного інфікування плоду, що спростовує твердження підсудної ОСОБА_2 про можливе внутрішньоутробне інфікування плоду в результаті інфекцій в ОСОБА_5."

Відповідно до даних медичної картки , історії розвитку та хвороби ОСОБА_6, копії яких наявні в матеріалах справи, убачається, що дитині призначались лікарські припарати, придбання яких позивачами підтверджено чеками; дитині також рекомендовано ЛФК, масажі, у зв'язку з чим вона проходила медичну реабілітацію (що відповідно до ст.33 Основ законодавства про охорону здоров'я є медичною допомогою) у приватній медичній установі ПП Центр медичної реабілітації дітей - інвалідів «Апіс - Меліфіка» м.Хмельницький, де проходила курси з масажу, ЛФК, кінотерапії, вібромасажу, їй надавались мануальні маніпуляції, корекція лікування невролога.

З урахуванням наведеного, колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про відшкодування матеріальної шкоди таким, що узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам закону, і підстав для зміни чи скасування рішення в цій частині в межах доводів поданих апеляційних скарг не знаходить.

Разом із цим, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції щодо розміру грошового відшкодування моральної шкоди, оскільки він зроблений без врахування всіх обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, судом першої інстанції не було враховано ступінь вини ОСОБА_2, які не є умисними, оскільки згідно вироку суду від 25.02.2014 року ОСОБА_2 при прийнятті пологів у ОСОБА_5 допустила тактичні помилки внаслідок неналежного виконання вимог нормативних актів у сфері охорони здоров'я, а не внаслідок несумлінного ставлення до своїх професійних обов'язків чи їх невиконання, тому на думку колегії суддів розмір морального відшкодування слід зменшити, змінивши тим самим рішення суду першої інстанції в цій частині, і стягнути з Шепетівської центральної районної лікарні у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь кожного із позивачів по 100 000 грн.

У зв'язку із зміною рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, підлягає зміні й розмір судових витрат, який відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з Шепетівської ЦРЛ в дохід держави, і відповідно до задоволеної частини вимог ставить 254 грн. 35 коп., що складається із судового збору в розмірі 205 грн.63 коп. за вимоги майнового характеру та судового збору в сумі 48,72 грн. за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу Шепетівської центральної районної лікарні задовольнити частково.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 листопада 2014 року в частині стягнення моральної шкоди та розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з Шепетівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 100 000 грн. (сто тисяч гривень) моральної шкоди, а на користь держави 254 грн. 35 коп. судового збору.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча:підпис

Судді:підписи

Копія вірна. Суддя апеляційного суду О.Кізюн