Ухвала суду № 42474395, 16.01.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Чужі Ю.Г., Кожух О.А.

при секретарі - Марчишаку Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення з актового запису відомостей про батька за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 17 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

28 березня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, який обгрунтувала тим, що з 29 грудня 2012 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_4, який проживає з позивачкою. Відповідач не бере участі у матеріальному утриманні сина, не піклується про його здоров'я. ОСОБА_1 не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною.

Посилаючись на вказані обставини позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частки його доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, та стягнути аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки його доходу до досягнення сином ОСОБА_4 трьохрічного віку.

У червні 2014 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виключення з актового запису № 05 від 7 лютого 2014 року про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що вчинений виконкомом Копиновецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, запис про батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мотивував наявністю сумнівів у ОСОБА_2 щодо того, що він є біологічним батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки спираючись на медичні терміни вагітності, зачаття відбулося на початку травня 2013 року, коли між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було інтимних стосунків.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17 вересня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 29.05.2002 року Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, і/н НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 28 березня 2014 року до повноліття дитини.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 29.05.2002 року Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, і/н НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_2, у розмірі 1/6 частки всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 28 березня 2014 року до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьохрічного віку.

Допущено негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні зустрічного позову представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2354,26 (дві тисячі триста п'ятдесят чотири гривні 26 коп.) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 243,60 (двісті сорок три гривні 60 копійок) гривень судового збору на р/р 31215206700003, отримувач коштів: Мукачівське УДКСУ Закарпатської області, Код за ЄДРПОУ 37958089, Код класифікації доходів бюджету 22030001, Банк отримувача ГУДКСУ у Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, ЄДРПОУ 37358617.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення в частині стягнення аліментів із-за порушення норм матеріального права, неповного встановлення обставин справи, просив змінити оскаржуване ним рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини з 1/3 частини доходів до 1/5 частини, в частині стягнення аліментів на утримання дружини скасувати і відмовити в задоволенні позову. Судові витрати стягнути частково в розмірі 330,41 грн..

Межі доводів апеляційної скарги - суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частки від доходу та аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частки доходу, оскільки та частина доходу, яка йому залишається є недостатньою для подальшої роботи та проживання в м. Києві. В установі, де працює відповідач відбувається процес ліквідації, у зв'язку з чим його повідомлено про наступне звільнення. Сума судових витрат судом завищена безпідставно, оскільки для виїзду до м. Київа на проведення експертизи позивачка не скористалася квитками, які відповідач придбав в купейний вагон за 330,41 грн., а придбала на власний розсуд квитки в вагон «Люкс» за 2354,26 грн., тому стягненню підлягає саме сума 330,41 грн., яка відповідає дійсним судовим витратам і є обґрунтованою.

В частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви рішення суду першої інстанції не оскаржується.

В запереченні ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

ОСОБА_3, який представляє інтереси відповідача ОСОБА_2, підтримав апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 просили відхилити апеляційну скаргу як необгрунтовану та безпідставну і залишити без змін рішення суду першої інстанції з підстав зазначених в запереченні.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 29 грудня 2012 року зареєстрували шлюб у віддлі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис №1630 (а.с. 7).

Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_4.

Факт родинних відносин (батько-син) між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтверджується проведеною по справі судово-генетичною експертизою за № 259, висновком якої встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 складає величину не менше ніж 99,99%. (а.с. 63-66).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів: 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини батьків, дочки сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Встановлено, що син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає та знаходиться на утриманні матері - позивачки ОСОБА_1, що вбачається з довідки про склад сім'ї (а.с. 3), і яка в даний час ніде не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.

Відповідач ОСОБА_2 з 10 липня 2012 року працює у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, де з 3 березня 2014 року займає посаду головного спеціаліста відділу економічного аналізу та прогнозування Департаменту тарифної політики у сфері теплопостачання та отримує регулярний щомісячний дохід, що підтверджується копією довідки № 15-110 від 23 травня 2014 року (а.с. 78), а з довідки від 31 жовтня 2014 року № 154/2014 вбачається. що середній заробіток відповідача за період із серпня по жовтень складає 5124,52 грн.

Судом встановлено, що відповідач не приймає участі в утриманні малолітньої дитини, має постійну роботу, на утриманні в нього інших дітей або непрацездатних утриманців немає, а відтак він має можливість виконувати свої обов'язки по утриманню дитини та непрацюючої дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання дитини та дружини саме в частці від доходу та вірно визначив проведення такого стягнення в розмірі 1/3 частки від доходу на утримання дитини та у розмірі 1/6 частини від доходу на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи стан здоров'я дитини, її вік та рекомендації лікаря про перевезення дитини до місця проведення генетичної експертизи в купе з кількістю пасажирів не більше двох (а.с. 81), слід відшкодувати витрати ОСОБА_1 пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі вартості квитків для проїзду позивачки та її батька ОСОБА_6 з м. Мукачеве до м. Київ і з м. Київ до м. Мукачеве в сумі 2354,26 гривень.

Щодо витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в цій частині заява позивачки задоволенню не підлягає за відсутності підтверджуючих документів.

Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог первісного позову та правомірно стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/3 частини його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/6 частини його доходів до досягнення дитиною трирічного віку та судові витрати в сумі 2354,26 грн..

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач немає можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі у зв'язку з тим, що винаймає житло, сплачує кредит, а частина доходу, яка йому залишиться після сплати аліментів є недостатньою для подальшої роботи та проживання в м. Києві, не спростовують вказаних висновків суду, нічим не підтверджені та не заслуговують на увагу.

За таких обставин та відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу позивача слід відхилити як необгрунтовану і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 17 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: