Рішення № 42472630, 20.01.2015, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа №667/7876/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року м. Херсон

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді - Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря - Скакун Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» в особі відділення № 13 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі відділення № 13 ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» якою просить розірвати Договір банківського вкладу «Марафон лояльності_максимум доходу _ ЕСП» № 795715/2014 від 20.05.2014 року та договір банківського вкладу «Марафон лояльності_максиму доходу _ ЕСП» № 804199/2014 від 05.06.2014 року укладені між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»; стягнути на користь ОСОБА_1 з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість: по Договору банківського вкладу «Швейцарський Постійний Тридцяти місячний» № 625689/2013 від 30.07.2013 року 6620,66 Доларів США депозитних коштів та 555,14 Доларів США нарахованих за договором відсотків; по Договору банківського вкладу «Подарунок Постійний Тридцяти місячний» № 625696/2013 від 30.07.2014 року 10 000,00 доларів США депозитних коштів та 179,20 Доларів США нарахованих відсотків; по Договору банківського вкладу «Марафон лояльності_максимуму доходу _ ЕПС» № 795715/2014 від 20.05.2014 року та Договору банківського вкладу «Марафон лояльності _ максимум доходу _ ЕПС» № 804199/2014 від 05.06.2014 року 4276,98 Доларів США, а всього 21631,89 доларів США, що еквівалентно 281401,73 гривням.

Позовні вимоги мотивує тим, що 30.07.2013 року між позивачем та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було укладено договір банківського вкладу «Швейцарський Постійний Тридцяти місячний» № 625689/2013 (далі Договір-1), згідно п.п. 1.1., 1.3. та 1.7 якого предмет такого договору полягав у тому, що позивач передає а відповідач приймає на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 2000,00 Доларів США строком на 13 місяців починаючи з 30.07.2013 року до 30.08.2014 року. Відповідно до п. 1.5 вказаного Договору-1 відповідач зобов'язався нараховувати і виплачувати проценти із розрахунку 10% річних за користування Вкладом. Згідно п. 1.8 вказаного Договору-1 позивач здійснював поповнення вказаного вкладу, через що, на даний час сума вкладу позивача за вказаним договором становить 6620,66 Доларів США, що також підтверджується платіжним дорученням та випискою по особовому рахунку позивача за вказаним договором. Окрім того, 30.08.2014 року дія Договору-1 закінчилась і позивач 01.09.2014 року звернувся до відповідача із вимогою повернення коштів за вказаним договором, проте у поверненні коштів за Договором-1 позивачу відповідачами було відмовлено. Зазначає про те, що на час закінчення дії Договору-1 заборгованість відповідача перед позивачем за цим Договором-1 складає вищезгадані 6620,66 Доларів США суми депозиту та 555,14 Доларів США відсотків за вказаним депозитним вкладом. Окрім того 30.07.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір банківського вкладу «Подарунок Постійний Тридцяти місячний» № 625969/2013 (далі Договір-2), згідно п.п. 1.1., 1.3. та 1.7. якого предмет такого договору полягав у тому, що позивач передає а відповідач приймає на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 10 000,00 Доларів США строком на 13 місяців з 30.07.2013 року по 30.08.2014 року. Відповідно до п. 1.5. вказаного Договору-2 Банк був зобов'язаний нараховувати та сплачувати проценти із розрахунку 11% річних за користування Вкладом. Про обставини укладення такого Договору-2 свідчить також платіжне доручення та виписки з Банку відповідачів та з особового рахунку від 02.09.2014 року. 30.08.2014 року дія Договору-2 закінчилась і позивач 01.09.2014 року звернувся до Банку із вимогою повернення коштів за вказаним Договором-2, на що позивачу було відмовлено це зробити. Зазначає про те, що за Договором-2 на час закінчення дії такого Договору заборгованість відповідача перед позивачем складає 10 000,00 Доларів США безпосередньо депозитного внеску та 179,20 Доларів США нарахованих на депозитні кошти відсотків. Окрім того 20.05.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу «Марафон лояльності_максимум доходу _ЕПС» № 795715/2014 (далі Договір-3), згідно п.п. 1.1., 1.3.,1.7 якого предмет такого Договору-3 полягав у тому, що позивач передає а відповідач приймає на депозитний рахунок строком на 13 місяців з 20.05.2014 року по 20.06.2015 року грошові кошти в сумі 3 500,00 Доларів США. Відповідно до п. 1.5. Договору-3 відповідач зобов'язався нараховувати та виплачувати проценти із розрахунку 11% річних за користування Вкладом. До вказаного Договору-3 було складено також доручення та виписку Банку з особового рахунку від 02.09.2014 року. Окрім того зазначає, що згідно п. 1.6. Договору-3 позивач має право дострокового закриття вкладу, що останній і забажав зробити звернувшись 20.08.2014 року до Банку із вимогою про повернення коштів, проте у вчиненні вказаних дій відповідачами було відмовлено. Окрім того 05.06.2014 року між позивачем та відповідачами було укладено Договір банківського вкладу «Марафон лояльності _ максимум доходу _ ЕПС» № 804199/2014 (далі Договір-4), згідно п.п. 1.1., 1.3., 1.7 якого, предмет Договору-4 полягав у тому, що позивач передає, а відповідач приймає на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 1 000,00 Доларів США строком на 13 місяців починаючи з 05.06.2014 року по 05.07.2015 року, згідно п. 1.5. Договору-4 Банк зобов'язаний нараховувати і виплачувати позивачу проценти за таким Договором із розрахунку 12% річних за користування Вкладом. До вказаного Договору-4 також було укладено платіжне доручення та виписку Банку з особового рахунку від 02.09.2014 року. За змістом п. 1.6. Договору-4 позивач має право дострокового закриття вкладу та, відповідно останній і скористався таким правом, а саме 20.08.2014 року звернуся до Банку із вимогою повернення коштів, проте у вчиненні вказаних дій відповідачем було відмовлено. Вказує про те, що за Договором-3 та Договором-4 відповідачами здійснювалась часткова виплата коштів позивачу, що вбачається із відповідного рахунку, який наразі загалом становить 4276,89 доларів США. Посилаючись на норми ст. ст. 23, 110, 651, 526, 317, 319, 321 1058 1060, 1066, 1073, 1074 ЦК України, а також на норми ст. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» вважає, що відповідачем безпідставно порушені його права як споживача та, на разі права позивача підлягають поновленню у спосіб вказаний у прохальній частині позовної заяви.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав подану ним позовну заяву із викладених у ній підстав та просив її задовольнити.

Відповідачі у судове засідання повторно не з'явились, про час та місце розгляду судом справи неодноразово повідомлялись у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх поданими позивачем доказами, суд приходить до наступних висновків та відповідних ним правовідносин.

Та судом встановлено, що 30.07.2013 року між позивачем та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було укладено договір банківського вкладу «Швейцарський Постійний» «Тридцятимісячний» № 625689/2013(далі Договір-1), згідно п.п. 1.1., 1.3. та 1.7 якого предмет том такого договору полягав у тому, що позивач передає а відповідач приймає на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 200,00 Доларів США строком на 13 місяців починаючи з 30.07.2013 року до 30.08.2014 року. Окрім того 30.07.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір банківського вкладу «Подарунок Постійний Тридцяти місячний» № 625969/2013 ( далі Договір-2), згідно п.п. 1.1., 1.3., та 1.7. якого предмет такого договору полягав утому, що позивач передає а відповідач приймає на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 10 000,00 Доларів США строком на 13 місяців з 30.07.2013 року по 30.08.2014 року. Окрім того 20.05.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу «Марафон лояльності_максимум доходу _ ЕПС» № 795715/2014 (далі Договір-3), згідно п.п. 1.1., 1.3.,1.7 якого предмет такого Договору-3 полягав у тому, що позивач передає а відповідач приймає на депозитний рахунок строком на 13 місяців з 20.05.2014 року по 20.06.2015 року грошові кошти в сумі 3500,00 доларів США. Окрім того 05.06.2014 року між позивачем та відповідачами було укладено Договір банківського вкладу «Марафон лояльності _ максимум доходу _ ЕПС» № 804199/2014 (далі Договір-4), згідно п.п. 1.1., 1.3., 1.7 якого, предмет Договору -4 полягав у тому, що позивач передає а відповідач приймає на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 1 000,00 доларів США строком на 13 місяців починаючи з 05.06.2014 року по 05.07.2015 року.

Внесення позивачем за вищезгаданими Договорами коштів на відповідні рахунки банку підтверджується дослідженими судом квитанціями № 1400995 від 30.07.2013 року, № 1656861 та № 1401177 від того ж числа, а також платіжним дорученням № 881950 від 20.05.2014 року № 160592 від 05.06.2014 року.

Зведення усій здійснених позивачем внесків за вищезгаданими договорами на один поточний рахунок № НОМЕР_2, з якого позивач і просив видати йому грошові кошти за спірними договорами, а також часткове здійснення банком проплат за позивачу за цими Договорами та залишок заборгованості по вказаним Договорам як по депозитам так і по відсоткам за депозитами підтверджується дослідженою судом випискою по особовим рахункам позивача за період з 29.08.2014 року по 01.02.2014 року та з 01.09.2014 року по 02.09.2014 року затвердженою відповідачами 01.09.2014 року та 02.09.2014 року відповідно.

Згідно досліджених судом заяв позивача від 20.08.2014 року, що була отримана банком 21.08.2014 року та від 01.09.2014 року, що отримана банком того ж дня, позивач просив банк видати йому суму депозиту через закінчення строку дії договору № 795715/2014 від 20.05.2014 року та договору № 804199/2014 від 05.07.2014 року, тобто із вищезгаданих Договорів 3 та 4, що були досліджені судом, а також з договорів №№ 625689/2013 т від 30.07.2013 року та № 625696/2013 від 30.07.2013 року, відповідно із вищезгаданих Договорів 1 та 2, з поточного рахунку № НОМЕР_2, який просив в подальшому закрити.

Яке вбачається з пояснень позивача відповідей від відповідача останній на вищезгадані заяви так і не отримав, проте, на свій лист адресований центральній дирекції банку відповідачів, щодо виконання умов Договору Банківського вкладу № 804199/2014 від 05.06.2014 року, банком дослідженим судом листом від 12.08.2014 року за вих. № 15-11796 позивача було повідомлено про те, що виплата коштів за вказаним договором згідно норм Постанови НБУ № 328 від 01.06.2014 року. Іншої інформації за вказаним листом відповідачами позивачу надано не було.

В силу вимог ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад)

У відповідності до ч.1 ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Відповідно до ч.5 ст.1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Зі змісту досліджених судом вищезгаданих Договорів 1-4 банківського вкладу вбачається, що в них встановлено всі істотні умови для такого виду договорів, відповідно до вимог чинного на час укладення таких договорів законодавства та інших нормативно-правових актів. Укладаючи договори, сторони дійшли згоди щодо укладання договору на зазначених у ньому умовах, а відтак, з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, за умовами п. 1.7 вищезгаданих Договорів 1-2 банківського вкладу дата вимоги вкладником вкладу визначена 30.07.2013 року та 30.08.2014 року, відповідно.

Окрім того згідно п.п. 1.7. та 1.5. вищезгаданих Договорів 3 та 4 банківського вкладу строк таких договорів встановлено до 20.06.2015 року та 05.07.2015 року відповідно. Разом із тим, згідно п. 1.5 Договорів 3 та 4 відповідач зобов'язаний нараховувати та виплачувати проценти за вказаними договорами за користування вкладом у розмірі 11% та 12 % відповідно.

Як вбачається з дослідженого судом вищезгаданого витягу по особовому рахунку позивача, відповідачем зобов'язання щодо виплати відсотків відповідно до п. 1.5 Договорів 3 та 4 не виконуються належним чином, у встановленому договорами розмірі.

За приписами ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд вважає невиплату банком за Договорами 3 та 4 позивачу у передбаченому такими договорами розмірі відсотків істотним порушенням відповідачами умов таких договорів.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Таким чином, суд приходить до переконання про законність та обґрунтованість вимог позивач в частині стягнення коштів за спірними договорами та розірвання спірних договорів та, відповідно, про наявність підстав до задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Разом із тим, позивачем у судовому засіданні не доведено належними та допустимими у розумінні ЦПК України доказами наявність обставин, які б свідчили про завдану йому діями (бездіяльністю) відповідачів моральну шкоду, передбачені ст. 1167 ЦК України. Зокрема вирішуючи питання про наявність факту завдання позивачу діями відповідача моральної шкоди, суд враховує що позивач неодноразово укладав із відповідачами спірні договори банківського вкладу на різні суми, частина з яких було розірвано лише за вказаним судовим рішенням. Таким чином, враховуючи суми та періоди здійснення позивачем вкладів за спірними договорами, суд вважає що останнім не доведено те, що діями банку його було введено таке становище, яке негативно вплинуло на його особисті немайнові права.

Питання щодо розподілення судових витрат по справі суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 213 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ст. ст. 116, 117, 233 КЗпП України, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» в особі відділення № 13 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Договори банківського вкладу «Марафон лояльності _ максимум доходу_ ЕПС» № 795715/2014 від 20.05.2014 року та Договір банківського вкладу «Марафон лояльності _ максимум доходу_ЕПС» № 804199/2014 від 05.06.2014 року укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - розірвати.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» ( ідентифікаційний код 19017842) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНПП НОМЕР_1 заборгованість за договорами банківського вкладу на загальну суму 21631,89 (двадцять одна тисяча шістсот тридцять один) Доларів США 89 центів, що складається із :

заборгованості по Договору банківського вкладу «Швейцарський Постійний» «Тридцяти місячний» № 625689/2013 від 30.07.20143 року в сумі 6620,66 Доларів США депозитних коштів та 555,15 Доларів США відсотків за договором; заборгованості по Договору банківського вкладу «Подарунок Постійний Тридцяти місячний» № 625696/2013 від 30.07.2014 року в сумі 10 000 Доларів США депозитних коштів та 179,20 Доларів США відсотків за договором; заборгованість по Договору банківського вкладу «Марафон лояльності _ максимум доходу _ ЕПС» № 795715/2014 від 20.05.2014 року та Договору банківського вкладу «Марафон лояльності _ максимум доходу _ ЕПС» № 804199/2014 від 05.06.2014 року в сумі 4 276,89 доларів США.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» (ідентифікаційний код 19017842) на користь держави понесені по справі судові витрати в сумі 3439 (три тисячі чотириста тридцять дев"ять) гривні 47 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, тобто після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.А. Скрипнік