Рішення № 42472462, 20.01.2015, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2895/14-ц

Провадження № 2/587/65/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

Головуючого - судді Моісеєнко О.М.,

При секретарі Козловій К.Л.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом

ОСОБА_1

До ОСОБА_2

Про припинення права на частку та визнання права власності,

Встановив:

Позивач в особі свого представника ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом з наступних підстав, що їй належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка АДРЕСА_1, які були подаровані їй колишнім чоловіком - відповідачем по справі, на підставі договорів дарування, укладених 27 серпня 2002 року, посвідчених Сумською районною державною нотаріальною конторою. У 2009 році позивач та відповідач розлучилися і у 2014 році позивач змінила прізвище на ОСОБА_1. Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 27 серпня 2013 року за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на 139/200 частин будинку, а за відповідачем право власності на 61/200 частину будинку. З листопада 2011 року відповідач постійно проживає окремо в буд. АДРЕСА_2, який дістався йому та його сестрі у спадок від батьків. Згідно технічного паспорту на будинок, виділити в натурі 61/200 частину, яка належить відповідачу і яка складала б 48,5 кв.м. загальної площі, з них 18,0 кв.м. житлової площі, є неможливим. Крім того, позивач є одноосібним власником земельної ділянки і в разі виділення відповідачу частини будинку в натурі, йому має виділятися частина земельної ділянки, що суперечитиме Закону щодо підстав припинення права особи на земельну ділянку. Просив припинити право власності ОСОБА_2 на 61/200 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами

по АДРЕСА_1, яке виникло у нього на підставі рішення Апеляційного суду Сумської області від 27 серпня 2013 року, та визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на вказану частину.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав з умовою, якщо позивач перерахує йому кошти за його частину.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05 листопада 2012 року позивач ОСОБА_1 являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ( а.с. 11). Відповідачем ОСОБА_2 подаровано позивачу ОСОБА_1 63% незавершений будівництвом житловий будинок, відповідно до договору дарування від 27 серпня 2002 року, посвідчений Сумською районною державною нотаріальною конторою ( а.с. 4). Крім того, відповідач подарував позивачу і земельну ділянку за вказаною адресою, згідно договору дарування від 27 серпня 2002 року, посвідчений Сумською районною державною нотаріальною конторою ( а.с. 5) і позивачу на прізвище «ОСОБА_1» був виданий Державний акт на право приватної власності на землю ( а.с. 64).

У 2009 році позивач з відповідачем розірвали шлюб, про що було видано свідоцтво про розірвання шлюбу від 12 березня 2009 року ( а.с. 6). А 21 травня 2014 року позивач змінила прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», згідно свідоцтва про зміну імені ( а.с. 16).

Рішенням Апеляційного суду Сумської області № 22-ц/1890/1689/12 від 27 серпня 2013 року за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на 139/200 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, а за відповідачем ОСОБА_2 право власності на 61/200 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями ( а.с. 12-15).

З листопада 2011 року відповідач проживає в АДРЕСА_2, який належить його сестрі ОСОБА_4. У спірному домоволодінні він значиться зареєстрованим, але фактично не проживає, згідно довідки Стецьківської сільської ради Сумського району (а.с. 17).

Відповідач згоден, що будинок є неподільним і виділити з нього частку, яка йому належить, через неможливість спільного користування.

З виготовленого 04 вересня 2012 року технічного паспорту вбачається, що у власності ОСОБА_1 перебував житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 159,1 кв.м., житловою площею 59,1 кв.м. (кімнати № 2 на першому поверсі, № 1-5, 1-6, 1-7 на другому поверсі), тобто на частку відповідача (61/200) припадає загальної площі 48,5 кв.м., з них житлової 18,0 кв.м. (а.с. 7-10). Проте, виділити в натурі 61/200 частину, яка б складала 48,5 кв.м., з них 18,0 кв.м. житлової площі, є неможливим, оскільки позивач є одноосібним власником земельної ділянки і в разі виділення відповідачу частини будинку в натурі, відповідачу має виділятися частина земельної ділянки, що суперечитиме вимогам Закону щодо підстав припинення права особи на земельну ділянку. Таким чином, будинок є неподільним і виділити з нього частку, яка належить відповідачу є неможливим.

Згідно звіту про незалежну оцінку майно від 12 грудня 2014 року вартість житлового будинку становить 316 160 грн. (а.с. 28-50). Вартість же частки відповідача становить 96 428 грн. 80 коп.. Вказана сума внесена позивачем на депозитний рахунок суду, що підтверджується квитанцією від 16 грудня 2014 року ( а.с. 2).

Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

При вирішенні питання стягнення судових витрат суд виходить з положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи те, що позивач являється пенсіонером, має II групу інвалідності, тому від сплати судового збору звільняється. Відповідач являється членом сім'ї ветерана війни, загиблого в АТО, тому також має пільги зі сплати судового збору, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як сім'я воїна (партизана), який загинув чи пропав без вісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Враховуючи, що будинок є неподільним і виділити з нього частку, яка належить відповідачу є неможливим, спільно володіти та користуватися будинком сторони не можуть, бо на сьогоднішній день являють собою дві різних сім'ї, а тому проживати спільно не можуть, припинення права відповідача на його частину будинку не завдасть істотної шкоди його інтересам, тому суд вважає можливим припинити право власності відповідача на 61/200 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213, 215 ЦПК України, ст.ст.328, 344 ЦК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Перерахувати на користь ОСОБА_2 (МФО 337568, транзитний рахунок НОМЕР_1, код 09337356 в Ощадному банку 10018/0145, р/р НОМЕР_2) дев'яносто шість тисяч чотириста двадцять вісім грн.80 коп., які знаходять на депозитному рахунку ТУ ДСА України у Сумській області (код 26270240 ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) в рахунок його частки у житловому будинку АДРЕСА_1.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 61/200 частку у житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями за АДРЕСА_1, визнаного ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 27 серпня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 61/200 житлового будинку будинку з господарсько-побутовими будівлями за АДРЕСА_1, що раніше була визнана за ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Моісеєнко