Ухвала суду № 42469997, 14.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/443/15 Головуючий 1 інстанції: Єлізаров І.Є.

Справа № 643/17657/13-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: сімейні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Хорошевського О.М., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Московського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2014 року

за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політки Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політки Харківської міської ради про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі у вихованні дитини, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав та стягнути аліменти.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив ОСОБА_5 не перешкоджати у вихованні та спілкуванні з дитиною та визначити спосіб участі у вихованні сина у вигляді особистого спілкування, спільного відпочинку протягом шкільних канікул, зобов'язання надання необмеженого спілкування з дитиною та надання інформації про фактичне перебування дитини.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2014 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для працездатної особи щомісяця, починаючи з 03.06.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове, яким задовольнити зустрічний позов.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що ОСОБА_3 самостійно пропонував матері дитини закріпити зобов'язання з утримання син, пропонував погодити дні та часи відвідування дитини, покрити витрати, пов'язані з оформленням договору щодо дитини. Після відмови ОСОБА_5 побачитись з дитиною ОСОБА_3 звернувся письмово 29.07.2014 року до органу опіки та піклування, проте відповіді не отримав.

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за зустрічним позовом не довів, що мати дитини чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

Відповідно до ст.. 157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Батько дитини, ОСОБА_3 доказів того, що він намагається спілкуватися з дитиною, а мати, з якою проживає дитина, перешкоджає цьому, суду не надано. Синові сторін ОСОБА_6 12 років, і батько міг би знайти спосіб спілкувати з ним поза містцем проживання дитини.

Посилання на те, що ОСОБА_3 склав договір і намагався визначити з матір'ю дитини порядок участі у її виховані, судовою колегіє не приймається, оскільки це питання було порушено відповідачем, після звернення матері дитини до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.

Крім цього, ст.. 158 СК України передбачено, що порядок участі батьків у вихованні дитини вирішується органом опіки та піклування. Такий порядок вказаним органом не встановлювався і не порушувався матір'ю дитини.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач за зустрічним позовом не довів свій позов.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії