Вирок № 42469618, 27.01.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/4500/14-к

Номер провадження 1-кп/629/26/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Ткаченко О.А., при секретарі Авраменко О.С., за участю прокурора Дьолога В.В., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12014220380002004 від 09.09.2014 року, яке надійшло з Лозівської міжрайонної прокуратури в Харківській області 27.10.2014 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Карабутак, Актюбинської області, Казахстан, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, запобіжний захід не обирався, раніше засудженого:

- 22.11.1995 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.ст.206 ч.2,140 ч.2,42,14 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що особисто належить йому, 10.10.1997 року звільнений на підставі ст.5 Закону України «Про амністію» від 26.06.1997 року;

- 22.04.1999 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.ст.140 ч.2,94,42,14 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що особисто належить йому, 30.03.2007 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 9 місяців 18 днів;

- 09.07.2009 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ст.ст.307 ч.1,307 ч.2,309 ч.2,70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 10.02.2014 року згідно ст.81 КК України умовно достроково на невідбутий строк покарання 1 місяць 25 днів,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

07.09.2014 року, ОСОБА_2, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, з метою збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung GT-N7102», який належав ОСОБА_1, чим спричинив матеріальний збиток потерпілому в розмірі 265 грн. З місяця злочину зник, викраденим розпорядився.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах. У скоєному злочині щиро розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтвердив показання обвинуваченого ОСОБА_2, зазначив, що викрадений телефон йому повернутий, матеріальних та моральних претензій він не має, тому цивільний позов по справі не заявляв.

Враховуючи зізнавальні показання підсудного ОСОБА_2, а також те, що іншими учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілого і дослідженням даних, які характеризують особу підсудного.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 доведена, його дії суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.3 ст.12 КК України, він вчинив злочин, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, має не зняту й непогашену судимість, розлучений, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 1995 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від психостимуляторів, має постійне місце проживання, за місцем реєстрації та проживання характеризується задовільно (а.с.89,90,91,92,93-95,96,97-99,100-104,105-107).

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, сприяння в розкритті злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, даних про особу підсудного і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості та невідворотності покарання за вчинений злочин, суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства на певний строк.

Підстав для застосування ст.ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №3041 від 18.09.2014 року в розмірі 391,02 грн. (а.с.108,109,110-113).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України - мобільний телефон марки «Samsung GT-N7102», який знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1, згідно розписки від 25.09.2014 року - повернути потерпілому ОСОБА_1 (а.с.114,115).

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, якщо ОСОБА_2 протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинять нових злочинів та виконає обов'язки покладені на нього судом.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №3041 від 18.09.2014 року в розмірі 391,02 гривень, перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999680, МФО851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung GT-N7102» - повернути потерпілому ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко