Вирок № 42468977, 24.04.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1581/14-к

1-КП/415/256/14

ВИРОК

Іменем України

24.04.14 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Дергачова М.С.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 27 лютого 2003 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 3 роки, 05 квітня 2004 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2, ст.190 ч.2, ст.70 ч.1, ст.70 ч.4, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, 03 грудня 2007 року Лисичанським міським судом за ст.162 ч.1, ст.71, ст.72 КК України до 2 років 06 місяців позбавлення волі, 03 жовтня 2011 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.190 ч.2, ст.296 ч.1, ст.309 ч.1, ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, 27 червня 2013 року звільненого з місць позбавлення волі, відповідно до ухвали Брянківського міського суду Луганської області від 19 червня 2013 року (ст.81 КК України), умовно-достроково на невідбутий строк 09 місяців 27 днів, зареєстрованого у АДРЕСА_2, проживаючого у АДРЕСА_3,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 05 липня 1995 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.229-6 ч.1, ст.229-6 ч.2, ст.42 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України (1960 року), з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 05 березня 1996 року Лисичанським міським судом за ст.17 ст.140 ч.2, ст.140 ч.2, ст.229-6 ч.2, ст.42, ст.43 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі, 12 березня 2001 року Лисичанським міським судом за ст.222 ч.1, ст.229-1 ч.1, ст.229-5 ч.2, ст.229-6 ч.2, ст.42 КК України (1960 року) до 8 років позбавлення волі, 18 червня 2008 року Лисичанським міським судом за ст.307 ч.2, ст.309 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 КК України (2001 року) до 5 років 06 місяців позбавлення волі, 27 червня 2012 року звільненого з місць позбавлення волі, відповідно до постанови Перевальського районного суду Луганської області від 19 червня 2012 року (ст.81 КК України (2001 року) умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 01 місяць 15 днів, зареєстрованого у АДРЕСА_4, проживаючого у АДРЕСА_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

встановив:

На початку лютого 2014 року, у вечірній час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_4, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - мобільний телефон марки «Nokia X3», вартістю 260 гривень, мобільний телефон марки «Nokia 1100», вартістю 50 гривень, та цифровий фотоапарат марки «Samsung S860», вартістю 300 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 610 гривень.

22 лютого 2014 року, у ранковий час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з іншими особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, проникнувши у двір будинку АДРЕСА_6, повторно, таємно викрали - газову плиту марки «Електа», вартістю 200 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.

22 лютого 2014 року, в нічний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, проникнувши до будинку АДРЕСА_6, повторно, таємно викрали - пічні чавунні плити, у кількості 6 штук, на суму 600 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.

23 лютого 2014 року, у нічний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_5 та з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, проникнувши у двір будинку АДРЕСА_7, повторно, таємно викрали - металеві труби, у кількості 9 штук, загальною вагою 119 кг, на суму 154 гривні 70 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на вказану суму.

В ніч з 10 на 11 березня 2014 року, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з іншими особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, проникнувши у двір будинку АДРЕСА_8, повторно, таємно викрали - металевий швеллер, вагою 56 кг, вартістю 72 гривні 80 копійок, та радіатор до автомобіля марки «TOKYO RADIATOR», вагою 3 кг, вартістю 60 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 і потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 132 гривні 80 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним кримінальних правопорушень, в тому числі і разом з обвинуваченим ОСОБА_5, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися у дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, завдана потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 майнова шкода відшкодована частково, - шляхом повернення викраденого, залишок майнової шкоди зобов'язується відшкодувати в найближчий термін при виникненні певної можливості.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним, в тому числі і разом з обвинуваченим ОСОБА_4, кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися у дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, завдана потерпілому ОСОБА_7 майнова шкода - не відшкодована, що зобов'язується усунути найближчим часом, потерпілому ОСОБА_8 майнова шкода відшкодована повністю.

Враховуючи те, що і обвинувачений ОСОБА_4, і обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні інкримінованих кожному органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнали в повному обсязі, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_4, і обвинувачений ОСОБА_5, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 - у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, а також, у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше сховище, - доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3 КК України, відповідно.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_5, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 - у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, інше сховище, - доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_4 - не працює, має постійне місце проживання і за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.138), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_5 - не працює, має постійне місце проживання і за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.55), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також, наявність на утриманні матері похилого віку - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також, данні про особу обвинуваченого ОСОБА_4, обставини, що пом'якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання, і, разом з тим, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4, який в судовому засіданні вибачався за скоєне, а також, з урахуванням активної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розкриття злочинів, часткового відшкодування заподіяної шкоди, і, одночасно, враховуючи думку потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні, які вважали за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 справедливе, але не сурове покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 скоїв умисні, корисливі злочини, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких (ст.185 ч.3 КК України), крім того, - в період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, у тому числі, і за скоєння аналогічних, у зв'язку з чим, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

При цьому, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні щиро розкаявся у скоєному, в повному обсязі визнав свою провину, і, одночасно, з урахуванням думки потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні, які на призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 суворого покарання не наполягали, з урахуванням активної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розкриття злочину, суд вважає за можливе призначити останньому покарання - у виді позбавлення волі, передбачене санкцією ст.185 ч.3 КК України, на мінімальний термін, встановлений в санкції зазначеної статті.

Так як обвинувачений ОСОБА_4 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, - за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв злочини, викладені в данному вироку, в період невідбутої частини покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2011 року, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2011 року.

Підстав для зміни запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4., обраного, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 12 березня 2014 року «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» (а.с.153-155), суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 12 березня 2014 року «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» (а.с.153-155), слід обчислювати з 12 березня 2014 року, оскільки, строк тримання під вартою, згідно до ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Приймаючи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_5, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання - також у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 скоїв умисний злочин, крім того, - корисливий, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, і, разом з тим, беручи до уваги вищевикладене, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5, який в судовому засіданні вибачався за скоєне, має на утриманні матір похилого віку, в повному обсязі відшкодував заподіяну майнову шкоду, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують покарання, активну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 щодо розкриття злочину, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні щиро розкаявся у скоєному, в повному обсязі визнав свою провину, має на утриманні матір похилого віку, і, одночасно, з урахуванням повного відшкощдування потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди, а також, активної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 щодо розкриття злочину, суд вважає за можливе призначити останньому покарання - у виді позбавлення волі, на мінімальний термін, передбачений санкцією ст.185 ч.3 КК України.

Підстав для обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 суд не вбачає, зазначене питання у судовому засіданні учасниками данного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 -

судової товарознавчої експертизи за №168-45/7 від 05 березня 2014 року (а.с.101-104) і судової товарознавчої експертизи за №178/7 від 06 березня 2014 року (а.с.112-114) - з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди,

витрати на залучення експертів - у сумі 491 гривня 92 копійки (а.с.105) і у сумі 343 гривні 98 копійок (а.с.115), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

судової товарознавчої експертизи за №1403253/254 від 26 березня 2014 року (а.с.179) з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди,

витрати на залучення експертів - у сумі 343 гривні (а.с.180), підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013), в рівних частках, по 171 гривні 50 копійок з кожного.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

цифровий фотоапарат марки «Samsung S860», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 (а.с.106,119),

- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_6,

пилка по металу, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.195,196),

- підлягає знищенню, як не уявляюча будь-яку цінність.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2011 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 12 березня 2014 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_5 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

1007 (одну тисячу сім) гривень 40 копійок за проведення судових товарознавчих експертиз.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

171 (сто сімдесят одну) гривню 50 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

цифровий фотоапарат марки «Samsung S860», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6,

- повернути потерпілому ОСОБА_6,

пилку по металу, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокуророві.

Суддя: