Ухвала суду № 42468285, 28.01.2015, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/54/15-ц

Провадження №: 2/0343/163/15

У Х В А Л А

про забезпечення позову

28 січня 2015 року м.Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Лицур І. М. розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Долинського районного суду поступила позовна заява ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту в розмірі 374196,23 доларів США, що в перерахунку на національну валюту згідно курсу НБУ становить 5893 436,08 грн.

Одночасно представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти і рухоме та нерухоме майно, що належать відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також обмежити їх у праві виїзду за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше. Дану заяву позивач мотивує тим, що 05.06.2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» (правонаступник ВАТ «Електрон Банк») та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 73007/36, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 400 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 04.06.2018 року. Для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 27.06.2014 року ПАТ «ВіЕс Банк» укладено договір поруки із ОСОБА_2, відповідно до якого останній взяв на себе обовязок відповідати за зобовязання ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору № 73007/36 від 05.06.2008 року. Крім цього, 27.03.2013 року між ПАТ «ВіЕс Банк» (правонаступник «Фольксбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № КU019950 з додатками та доповненнями, згідно якого відповідачці ОСОБА_1 надано кредит в сумі 195 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення не пізніше 26.03.2020 року. У якості забезпечення виконання відповідачкою ОСОБА_1 зобов»язань за даним кредитним договором 27.03.2013 року укладено договір поруки № КU019950/s-1 з ОСОБА_2 Відповідачі належним чином взяті на себе обовязки за вищевказаними договорами умисно не виконують, ухиляються від виконання обов»язків за цими договорами, на телефонні дзвінки не відповідають та не реагують, не дають можливості перевірити стан заставного майна та мають намір його відчужити і планують взагалі покинути територію України, що свідчить про їх відмову від виконання взятих на себе зобов»язань. Оскільки така недобросовісна поведінка відповідачів та намагання будь-яким чином уникнути своїх зобовязань свідчить про бажання зробити неможливим виконання рішення суду, то вони змушені звернутись у суд із заявою про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ПАТ «ВіЕс Банк» про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, що беруть участь в справі, може вжити заходів для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Як вбачається з долучених до матеріалів позовної заяви документів, 05.06.2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» (правонаступник ВАТ «Електрон Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 73007/36, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 400 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 04.06.2018 року, а 27.03.2013 року між тими самими сторонами укладено кредитний договір № КU019950 з додатками та доповненнями, згідно якого позивач надав відповідачці ОСОБА_1 кредит в сумі 195 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення не пізніше 26.03.2020 року.

Договори поруки від 27.06.2014 року та № КU019950/s-1 від 27.03.2013 року, укладені між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_2, підтверджують, що останній взяв на себе обовязок відповідати за зобовязання ОСОБА_1, що випливають із кредитних договорів № 73007/36 від 05.06.2008 року та № КU019950 від 27.03.2013 року.

Також до матеріалів позовної заяви долучено розрахунки заборгованості, які підтверджують, що сума заборгованості по кредитному договору № 73007/36 від 05.06.2008 року станом на 12.01.2015 становить 194671,75 доларів США, а по кредитному договору № КU019950 від 27.03.2013 року - 179524,48 доларів США, що в перерахунку на національну валюту згідно курсу НБУ становить загальну суму 5893 436,08 грн.

Як вказує позивач в заяві про забезпечення позову, відповідачі належним чином взяті на себе обовязки за кредитними договорами умисно не виконують, на телефонні дзвінки не відповідають та не реагують, не дають можливості перевірити стан заставного майна, мають намір його відчужити і планують взагалі покинути територію України, що свідчить про їх відмову від виконання взятих на себе зобов»язань.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому, з метою забезпечення позову, слід накласти арешт на грошові кошти та рухоме і нерухоме майно, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах суми заявленої вимоги про стягнення боргу в розмірі 5 893 436,08 грн., задоволивши в цій частині заяву ПАТ «ВіЕс Банк».

При цьому суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову в частині обмеження відповідачів ОСОБА_1В та ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше, до задоволення не підлягає, оскільки таке обмеження можливе лише у разі ухилення боржників від виконання зобов'язань, покладених на них судовим рішенням, а доказів існування такого рішення позивачем не надано.

На підставі викладеного, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову задоволити частково.

Накласти арешт на майно та грошові кошти, що належить відповідачам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці м.Долина вул. Братіславська, 2/40 Івано-Франківської області, ідент. номер № НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент. номер № НОМЕР_2, і знаходяться у них або в інших осіб у межах заявленої вимоги про стягнення боргу в розмірі 5 893 436,08 грн.

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в частині обмеження відповідачів ОСОБА_1В та ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.

Копію ухвали для негайного виконання направити начальнику відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя: