Вирок № 42466851, 26.01.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кп/760/245/15

Справа № 760/22857/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Зелінської М.Б.

при секретарі Кирпі П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014100090007517 від 02.09.2014 року за фактом вчинення

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого ,ІПН - НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого Дарницьким районним судом м. Києва 10.02.1998 року за ст.101 ч.1, ст.106 ч.1, ст.42 КК України (1960р.) до 8 років позбавлення волі; 27.11.2006 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст.15, ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; Деснянським районним судом м. Києва 30.09.2010 року за ст.296 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, 01.02.2013 року звільнений умовно-достроково з не відбутим терміном покарання 1 рік 4 місяці;

кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого,без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого Фастівським міськрайонним судои Київської області 29.12.2009 року за ст.187 ч.1, ст.309 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 20.06.2013 року звільнений з місць позбавлення полі по відбуттю строку покарання;

кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

за участю прокурора Рибалко І.А.

за участю потерпілої ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участі обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше засудженим, Дарницьким районним судом м. Києва 10.02.1998 року за ст.101 ч.1, ст.106 ч.1, ст.42 КК України (1960р.) до 8 років позбавлення волі; 27.11.2006 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст.15, ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; Деснянським районним судом м. Києва 30.09.2010 року за ст.296 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, 01.02.2013 року звільнений умовно-достроково з не відбутим терміном покарання 1 рік 4 місяці, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин.

ОСОБА_2, будучи раніше засудженим вироком Фастівського міськ- районного суду Київської області 29.12.2009 року за вчинення злочинів, передбачених ст.187 ч.1, ст.309 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 20.06.2013 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий умисний злочин.

Так, ОСОБА_1 01.09.2014 року приблизно о 22:00 год., вступивши в злочинну змову із ОСОБА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, на власному автомобілі марки ВАЗ-2105 д.н.з. НОМЕР_2 прибув до будинку АДРЕСА_4. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 згідно відведеної йому ролі зайшов в під'їзд вказаного будинку, піднявся на других поверх та впевнившись у відсутності власників квартири №6, повернувся до ОСОБА_2, який згідно відведеної йому ролі залишався під вікнами вищевказаного будинку, спостерігаючи за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки попередити ОСОБА_1. Продовжуючи свої злочинні дії, з метою таємного, повторного викрадення чужого майна ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на автомобілі ВАЗ-2105 д.н.з. НОМЕР_2 повернулись на АДРЕСА_3, за місцем мешкання ОСОБА_2, поклали на багажник автомобіля складну драбину та того ж дня повернулись до будинку АДРЕСА_4. Після цього, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою драбини та інших підручних засобів, ОСОБА_1, згідно відведеної йому ролі піднявся на балкон квартири АДРЕСА_4 та використовуючи викрутку, яку мав при собі, віджав балконні двері та проник у вказану квартиру, звідки приблизно о 00:20 годині 02.09.2014 року таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: гроші в сумі 1300 гривень, золоту каблучку, вартість 1800 гривень, золоту каблучку, вартістю 1900 гривень, та спустився вниз по драбині на вулицю, де згідно відведеної йому ролі знаходився ОСОБА_2 та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки попередити ОСОБА_1. Таємно, повторно викравши, вище вказане чуже майно, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 5000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у житло, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю і показав, що дійсно 01.09.2014 року зустрівшись з ОСОБА_2, запропонував останньому викрасти із квартири чуже майно, так як у нього було дуже скрутне матеріальне становище, приблизно о 22:00 год. разом із ОСОБА_2 на власному автомобілі марки ВАЗ-2105 д.н.з. НОМЕР_2 прибув до будинку АДРЕСА_4, зайшов до під'їзду, піднявся на другий поверх, впевнившись у відсутності власників квартири №6, повернувся до ОСОБА_2, який залишався у машині. У наступному, вони повернулись на АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_2 поклали в багажник автомобіля складну драбину, повернулись до будинку АДРЕСА_4. Впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, за допомогою драбини та інших підручних засобів, він піднявся на балкон квартири АДРЕСА_4 та використовуючи викрутку, віджав балконі двері та проник в квартиру, звідки викрав гроші в сумі 1300 гривень, дві золоті каблучки, а ОСОБА_2 в цей час стояв тримав драбину та спостерігав за навколишньою обстановкою.

Потім, спустився вниз по драбині і біля автомобіля, вони були затримані співробітниками міліції.

В скоєному щиро розкаявся. Приніс вибачення потерпілій та повністю відшкодував збитки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю і показав, що дійсно 01.09.2014 року зустрівшись з ОСОБА_1 випили кави, останній запропонував йому викрасти чуже майно з квартири, на що він, в свою чергу почав відмовляти ОСОБА_1 від цих дій,але з часом погодився.

В подальшому, він разом із ОСОБА_1 під'їхав до будинку АДРЕСА_4, останній зайшов до під'їзду і через декілька хвилин вийшов. Потім він разом із ОСОБА_1 поїхали на АДРЕСА_3, поклали в багажник автомобіля складну драбину та повернулись до будинку АДРЕСА_4.

Потім ОСОБА_1 взявши драбину піднявся на балкон квартири АДРЕСА_4, а він в цей час стояв біля автомобіля. У подальшому, коли ОСОБА_1 спускався по драбині до низу, вони були затримані співробітниками міліції.

В скоєному щиро розкаявся. Приніс вибачення потерпілій та повністю відшкодував збитки.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, ОСОБА_1,ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у житло, винні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, позитивні характеристики, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, раніше судимого, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, конкретні обставини скоєного ним злочину та його відношення до цього, щире каяття, повне відшкодування матеріальної шкоди, думку потерпілої щодо покарання не пов'язаного з позбавленням волі,та те, що вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно із ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і вважає, що для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів є необхідною міра покарання у виді позбавлення волі, але не на максимальний строк.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, позитивні характеристики, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, раніше судимого, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, конкретні обставини скоєного ним злочину та його відношення до цього, щире каяття, повне відшкодування матеріальної шкоди, думку потерпілої щодо покарання не пов'язаного з позбавленням волі, та те, що вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно із ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і вважає, що для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів є необхідною міра покарання у виді позбавлення волі, але не на максимальний строк.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в силу ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в силу ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

Між тим, суд враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди, думку потерпілої, щодо міри покарання, з урахуванням даних про особи обвинувачених і вважає за можливе застосувати ст.69 КК України та призначити основне покарання,нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу.

Підстав для застосування ст.75 КК України та звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, суд не вбачає.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Цивільний позов по справі не заявлявся, у зв'язку з відшкодуванням майнової шкоди в повному обсязі на досудовому розслідувані.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 1 ( одного) року 6 ( шести) місяців позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 1 ( одного) року 6 ( шести) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком чинності обрати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати за проведення трасологічної експертизи в сумі 393 гривні 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати за проведення трасологічної експертизи в сумі 393 гривні 12 копійок.

Речові докази :

дві обручки жовтого металу, 1300 гривень передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3, - залишити в розпорядженні власника. рукавички, шапку з отворами, розсувну металеву драбину передано на зберігання до камери схову речових доказів Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві - знищити. пакет кави, металева банка з копійками, парасолька, картки на ім'я ОСОБА_1, гроші в сумі 250 гривень, партмане, мобільний телефон «Нокіа 5230», мобільний телефон «Нокіа 1280», мобільний телефон «Самсунг Дуос», болторіз, дві викрутки, два троси та монтировка для бортування коліс передано на зберігання ОСОБА_1 - залишити в розпорядженні власника. мобільний телефон «THL» передано на зберігання ОСОБА_2 - залишити в розпорядженні власника.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно, після його проголошення, вручається обвинуваченим та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня, після ухвалення, надсилається учаснику провадження який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя: