Рішення № 42465047, 22.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/1194/14-ц Головуючий у І інстанції Потеряйко С.А.Провадження № 22-ц/780/286/15 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 52 22.01.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Білоконь О.В.,

суддів Савченка С.І., Антоненко В.І.,

з участю секретаря Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами Рокитнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини та Головного управління ветеринарної медицини у Київській області

на рішення Таращанського районного суду Київської області від 28 жовтня 2014 року та додаткове рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання недійсним рішення атестаційної комісії, визнання незаконним звільнення та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на таке.

01 липня 2014 року наказом начальником Рокитнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 68 позивача з 01 липня 2014 року звільнено з посади завідувача лабораторією - лікаря ветеринарної медицини Рокитянської районної державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку на підставі ст. 40 п. 2 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.

Наказом № 72 від 10 липня 2014 року дату звільнення було перенесено на 10 липня 2014 року.

Причиною звільнення зазначено протокол № 1 від 23.05.14 р. засідання атестаційної комісії Головного управління ветеринарної медицини в Київській області з проведення позачергової атестації спеціалістів державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, відповідно до якого позивачку було визнано такою, що не відповідає професійно - кваліфікаційному рівню спеціаліста державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.

Позивач вважає незаконним своє звільнення у зв'язку з тим, що: позачергова атестація позивачки проводилася без відповідних правових підстав; рішення про її невідповідність займаній посаді було прийняте атестаційною комісією без з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення вказаного питання.

Крім того, позивачка була звільнена з роботи в період її тимчасової непрацездатності.

Позивач просила суд визнати недійсним рішення атестаційної комісії Головного управління ветеринарної медицини в Київській області № 1 від 23 травня 2014 року в частині визнання позивачки ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді; визнати незаконним її звільнення з посади завідувача лабораторією лікаря ветеринарної медицини Рокитнянської районної державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку на підставі ст. 40 п. 2 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді; скасувати накази № 68 від 01 липня 2014 року та № 72 від 10 липня 2014 року по Рокитнянській державній районній лікарні ветеринарної медицини про припинення трудового договору та про перенесення дати звільнення; поновити позивача на займаній посаді; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2014 року по день ухвалення рішення та 10 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 28 жовтня 2014 року позов задоволено.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді.

Наказ начальника Рокитянської районної державної лікарні ветеринарної медицини Басараб В.М. від 01 липня 2014 року № 68 про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на ринку лікаря ветеринарної медицини на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації - скасовано.

Наказ начальника Рокитянської районної державної лікарні ветеринарної медицини Басараб В.М. від 10 липня 2014 року № 72 про перенесення дати звільнення ОСОБА_1 - скасовано.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря ветеринарної медицини завідувача лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на ринку Рокитянської районної державної лікарні ветеринарної медицини з 01 липня 2014 року.

Стягнено з Рокитянської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 13333 грн. 95 коп. та 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Таращанського районного суду Київської області від 11 листопада 2014 року визнано недійсним рішення атестаційної комісії, викладене у протоколі засідання атестаційної комісії Головного управління ветеринарної медицини в Київській області № 1 від 23 травня 2014 року в частині визнання ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, представник Рокитянської районної державної лікарні ветеринарної медицини подав апеляційні скарги, в якій просив скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції і ухвалити нове про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги обґрунтований висновок атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді внаслідок неналежної кваліфікації та дані щодо неналежного виконання позивачем своїх посадових обов»язків, викладених у висновках комплексної перевірки від 10 квітня 2013 року та показаннях свідків.

Також на вказані судові рішення подано апеляційну скаргу начальником Головного управління ветеринарної медицини у Київській області, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у позові. При цьому апелянт зазначив, що вони не були залучені до розгляду даної справи, були позбавлені можливості подавати докази, хоча суд вирішив питання про їх права та обов»язки, зокрема безпідставно визнав недійсним рішення атестаційної комісії, Головного управління ветеринарної медицини в Київській області № 1 від 23 травня 2014 року в частині визнання ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді та поновив позивача на займаній посаді при тому, що Головне управління погодило її звільнення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді завідуючої лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку - лікарем ветмедицини Рокитнянської районної державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку Рокитнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

19 червня 2014 року Головне управління ветеринарної медицини в Київській області погодило звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючої державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку у зв»язу з невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.

27 червня 2014 року наказом №65 ОСОБА_1 було запропоновано посаду лаборанта 1 категорії Рокитнянської районної державної лабораторії або завідуючої Савинецькою державною дільницею ветеринарної медицини, від яких остання відмовилася.

01 липня 2014 року наказом начальника Рокитянської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 68 звільнено ОСОБА_1 з посади завідувача лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на ринку лікаря ветеринарної медицини на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.

10 липня 2014 року наказом начальника Рокитянської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 72 внесено зміни у наказ № 68 від 1 липня 2014 року та перенесено дату звільнення ОСОБА_1 з 1 липня 2014 року на 10 липня 2014 року, з яким того ж дня ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис.

Ці обставини визнаються сторонами та не оспорюються.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення атестаційної комісії Головного управління ветеринарної медицини в Київській області № 1 від 23 травня 2014 року в частині визнання позивачки ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді, суд обґрунтовував свої висновки тим, що атестація позивача незаконно проведена позачергово, крім того, рішення атестаційної комісії було прийнято лише в результаті її письмового тестування без з»ясування усіх обставин, що мають значення для справи.

Ухвалюючи рішення про визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 та поновлення її на займаній посаді, суд першої інстанції виходив з того, що її невідповідність займаній посаді підтверджується лише недійсним висновком атестаційної комісії та за відсутності фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації позивач не може виконувати покладені на неї обов»язки.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації.

У відповідності до ч. 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до п. п.18, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідальність законові. Суд може визнати правильним припиненням трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може виконувати покладених на нього обов'язків. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами в справі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ветеринарної медицини в Київській області №19 від 03.02.2014 року, 10.04.2014 року було проведено комплексну перевірку роботи служби ветеринарної медицини Рокитнянського району за період з 01.01.2013 року по 10.04.2014 року, в ході якої встановлені недоліки в роботі державної лабораторії ветеринарної санітарної експертизи ринку ( т.1 а.с.200-206).

На виконання наказу Головного управління ветеринарної медицини в Київській області від 22 квітня 2014 року №83 «Про результати комплексної перевірки організації ветеринарної справи в Рокитнянському районі» та від 23 квітня 2014 року за № 84 «Про створення комісії для проведення позачергової атестації», було проведено позачергову атестацію спеціалістів державних лабораторій ветеринарної санітарної експертизи на ринках, в тому числі і в смт. Рокитне. ( т.1 а.с.66, 161, 162).

Згідно протоколу № 1 від 23 травня 2014 року, засідання атестаційної комісії Головного управління ветеринарної медицини в Київській області з проведення позачергової атестації спеціалістів державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, позивача ОСОБА_1 визнано такою, що не відповідає професійно - кваліфікаційному рівню спеціаліста державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ( т.1 а.с.9,10, 27, 28, 62,158, 159).

19 червня 2014 року Головне управління ветеринарної медицини в Київській області надало Рокитянській районній лікарні ветеринарної медицини погодження на звільнення ОСОБА_1 посади завідуючої державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

Відповідно положень до п.п. 3,8 Положення про порядок проведення атестації спеціалістів ветеринарної медицини державних установ, затвердженого Наказом Державного комітету ветеринарної медицини № 321 від 0 вересня 2009 року атестація спеціалістів ветеринарної медицини державних установ проводиться відповідною атестаційної комісією територіальних органів або державних установ, що безпосередньо підпорядковані комітету. Для організації та проведення атестації наказом головного управління утворюється одна або кілька атестаційних комісій.

Відповідно до п.10 Положення про Рокитнянську районну державну лікарні ветеринарної медицини, затверджену наказом головного управління ветеринарної медицини Київській області № 113 від 9 жовтня 2012 року, начальник лікарні призначає на посаду та звільняє з посади завідувачів державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках за погодженням з начальником Головного управління ветеринарної медицини.

Вказаним Положенням про Рокитнянську районну державну лікарні ветеринарної медицини не передбачено проведення атестації працівників.

Отже особою, яка має відповідати за позовними вимогами про визнання недійсним рішення атестаційної комісії Головного управління ветеринарної медицини в Київській області № 1 від 23 травня 2014 року в частині визнання позивачки ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді, про визнання незаконним її звільнення та поновлення на посаді має бути саме Головне управління ветеринарної медицини в Київській області, оскільки саме на виконання їх наказу створено атестаційну комісію, проведено атестацію ОСОБА_1, за результатами якої Головним управлінням погоджено її звільнення внаслідок недостатньої кваліфікації.

Разом з тим позивач пред»явила позов до лише Рокитнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини, не вкзавши в якості відповідача Головне управління ветеринарної медицини в Київській області, рішення та дії якого оскаржуються.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. ЦПК не передбачає можливості заміни позивача за ініціативою суду.

Суд першої інстанції не виконав вказаних вимог закону, всупереч вимогам ч.4 ст. 10 ЦПК України не роз»яснив сторонам наслідки невчинення певних процесуальних дій що призвело до того, що позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції не заявляли клопотання про залучення до участі у справі Головного управління ветеринарної медицини в Київській області, а суд задовольнив позов, пред»явлений до неналежного відповідача.

Суд апеляційної інстанції згідно з вимогами ст. 33 ЦПК України позбавлений можливості залучити до часті у справі співвідповідача на стадії апеляційного провадження за відсутності клопотання позивача.

Отже, доводи апеляційної скарги, поданої начальником Головного управління ветеринарної медицини у Київській області, про те, що вони не були залучені до розгляду даної справи, та позбавлені можливості надавати докази на підтвердження законності рішення атестаційної комісії Головного управління ветеринарної медицини в Київській області № 1 від 23 травня 2014 року щодо ОСОБА_1 та погодження її звільнення внаслідок недостатньої кваліфікації, заслуговують на увагу, оскільки суд вирішив питання про недійсність рішення атестаційної комісії, створеної за наказом Головного управління ветеринарної медицини в Київській області, поновив позивача на посаді, яка є номенклатурою даної юридичної особи, не надавши їм права сторони у судовому процесі, передбачені ст.ст. 27, 31 ЦПК України.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення щодо визнання недійсним рішення атестаційної комісії Головного управління ветеринарної медицини в Київській області № 1 від 23 травня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасування наказу про її звільнення та поновлення на посаді ухвалені із суттєвим порушенням процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні цих позовних вимог та таких, що пред»явлені до неналежного відповідача.

Також підтверджуються матеріалами справи доводи апеляційних скарг про те, що невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді доводиться не тільки обґрунтованим висновком атестаційної комісії, а й іншими фактичними даними, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації позивач не може виконувати покладені на неї обов»язки.

Зокрема, посадовою інструкцією завідувача лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку Рокитнянської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, затвердженої начальником Рокитнянської районної лікарні ветеринарної медицини наказом № 20а від 28 січня 2013 року, з яким під підпис ознайомлена ОСОБА_1 у січні 21013 року, передбачені її права та обов»язки( а.с.96-98, т.1)

Так, згідно з п.2.1 завідувач ЛВСЕ відповідальний за якість ветеринарно-санітарної експертизи при торгівлі на ринку тваринами, м»ясом, м»ясопродуктами, молоком і молокопродуктами, яйцями, рибою, рибопродуктами та іншою продукцією тваринного і рослинного походження; організовує та проводить обов»язково трихінелоскопію туш свійських та диких свиней, нутрій, коней а також частин їх туш, сала незалежно від результатів проведених досліджень до надходження продукції ринок. Відповідно до п.п.3.4-3.6 Посадової інструкції вона має право забороняти надходження продукції тваринного і рослинного походження на склади та холодильники ринку, а також допущення до місця торгівлі без відповідних документів та висновку лабораторії ветсанекспертизи; не допускати продаж тварин без ветеринарних документів; призупиняти реалізацію тварин, продукції тваринного та рослинного походження у разі порушення вимог, установлених правилами ветсанекспертизи та іншими нормативно-правовими актами, визнаних непридатними для споживання або при незадовільному ветеринарно-санітарному стану ринку.

Комплексною перевіркою, проведеною 10 квітня 2014 року на підставі наказу Головного управління ветеринарної медицини в Київській області №19 від 03 лютого 2014 року, було встановлено при перевірці державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ринку смт. Рокитне, що на ринку в торговому павільйоні, де продається м'ясо і сало, здійснювався допродаж сала, ветсанекспертиза туш проводилася 9 квітня 2014 року, експертні висновки у продавців були відсутні, записи про переклеймування у журналах відсутні; радіологічні дослідження проводилися з порушеннями, записи в журналах були відсутні.

За результатами перевірки внесено пропозиції контролювати наявність у продавців молочної продукції довідок про стан тварин та не допускати до продажу продавців, які не мають відповідних документів - постійно, 1 раз в місяць; проводити контроль за наявністю у продавців «експертних висновків на продукцію», що реалізується на ринку - постійно ( т.1 а.с.200-206).

Факти продажу живої риби та комбікорму на центральному ринку смт. Рокитне без ветеринарних документів встановлені приписами державного інспектора ветеринарної медицини від 12 травня та 12 вересня 2012 року ( а.с.166,167 т.2).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, не звернув уваги, що ці вищенаведені фактичні дані підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації, підтвердженої висновком атестаційної комісії, позивач не могла задовільно виконувати покладені на неї обов»язки.

Таким чином, висновки суду про незаконність звільнення позивача з тих підстав, що її невідповідність займаній посаді підтверджується лише недійсним високому атестаційної комісії та за відсутності фактичних даних про неналежне виконання своїх посадових обов»язків внаслідок недостатньої кваліфікації спростовуються зазначеними матеріалами справи.

Висновок суду першої інстанції про звільнення позивача 01 липня 2014 року в період її тимчасової непрацездатності не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки наказом начальника Рокитянської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 10 липня 2014 року № 72 внесено зміни у наказ № 68 від 1 липня 2014 року та перенесено дату звільнення ОСОБА_1 з 1 липня 2014 року на 10 липня 2014 року.

Станом на 10 липня 2014 року період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 скінчився, вона була на роботі і того ж дня ознайомилась з наказом від 10 липня 2014 року під підпис, що не заперечувала позивач ( а.с. 51, т.1).

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційних скаргах доводи колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки вони матеріалами справи підтверджуються, ґрунтуються на вимогах закону і спростовують висновки суду про задоволення позову. Рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і повинно бути скасоване з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

Відповідно до положень ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулось у відповідності до вимог законодавства про працю, законні підстави для задоволення позовних вимог, тому оскаржувані рішення суду підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги Рокитнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини та Головного управління ветеринарної медицини у Київській області задовольнити.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 28 жовтня 2014 року та додаткове рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання недійсним рішення атестаційної комісії, визнання незаконним звільнення та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий

Судді :