Постанова № 42464982, 27.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/12384/14-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 33/780/37/15 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 429 27.01.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

прокурора: Калюс О.В.;

представника митниці: Захарова А.О.;

захисника: ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2014 року, якою:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, працюючої приватним підприємцем, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 155 євро, 1105 доларів США та 3200 російських рублів повернуто ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2014 року о 12 год. 25 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянка України ОСОБА_4, яка прилетіла до України з Росії, м. Москва, літаком авіакомпанії «Аерофлот», рейсом №1806 своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим заявивши про те, що переміщувані нею через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України. Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» пасажирці було задано запитання щодо наявності у неї готівки, на що остання відповіла, що має при собі 10000 євро. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де вона видала 10155 євро, 1105 доларів США та 3200 російських рублів, які знаходились гаманці, що лежав у відділенні дорожньої сумки, яка була в неї в руках. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів ОСОБА_4, зазначена готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не зверталася. Своїми діями ОСОБА_4 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_4, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148 та Постанови Правління НБУ №312 від 25.07.2012, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2014 року, ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0637/125120104/2014 від 18 листопада 2014 року валюту в розмірі 155 євро, 1105 доларів США та 3200 російських рублів повернуто ОСОБА_4

В апеляційній скарзі Київська митниця ДФС просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову щодо ОСОБА_4, якою визнати її винною у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України, застосувати до неї стягнення у вигляді штрафу розміром 1700 грн. та конфіскації затриманої по справі валюти у розмірі 155 євро, 1105 доларів США та 3200 російських рублів.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В якості обґрунтування постанови, суддя першої інстанції виходив із того, що єдине протиправне діяння, яке вчинила ОСОБА_4 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації, а шкода, яку ОСОБА_4 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, є порушенням положень ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини», тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_4 індивідуальний надмірний тягар.

На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції врахував характер скоєного, те, що ОСОБА_4 здійснила декларування валюти в Росії, валюта, що переміщувалась нею - це залишок після операції, а також те, що разом з нею проживають малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та її мати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є пенсіонеркою, а тому конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища ОСОБА_4 та членів її сім'ї, а ніяк не сприятиме її вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 1700 грн., а підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти немає.

З такими висновкам погоджуюсь, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з нормами законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі опитування на запитання співробітників митниці, громадянка ОСОБА_4 повідомила про конкретну суму готівкових коштів, яка належить їй особисто та знаходилась в її гаманці. Коли вона відлітала з Росії в Україну то задекларувала кошти і вважала, що не потрібно декларувати їх на території України.

Під час розгляду справи було встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_4 під час проходження нею митного контролю не мали ознак приховування. Дані, які б свідчили про незаконність походження коштів, в матеріалах справи відсутні.

Приймаючи до уваги вищевказані обставини та дані, на які послався суддя при визначенні стягнення для ОСОБА_4 та, вважаючи сукупність наведених даних такими, що свідчать про виключність обставин, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції щодо незастосування до ОСОБА_4 стягнення у вигляді конфіскації коштів, яке оспорюється апелянтом, з обґрунтувань, зазначених в постанові судді, які стали підставою для застосування при вирішенні даного питання положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини».

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятого рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2014 року щодо ОСОБА_4 без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ