Ухвала суду № 42464927, 19.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/1536/14-ц Головуючий у І інстанції Архангельський А.М.Провадження № 22-ц/780/448/15 Доповідач у 2 інстанції Журба С.О.Категорія 58

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Химинець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою відділу ДВС Тетіївського РУЮ Київської області на ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року у справі за поданням державного виконавця відділу ДВС Тетіївського РУЮ Київської області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України,

В С Т А Н О В И Л А:

Державний виконавець відділу ДВС Тетіївського РУЮ Київської області звернувся до суду із вказаним поданням, яке обґрунтував наступним:

Боржник ОСОБА_2 в добровільному порядку ухиляється від виконання вимоги Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 21 листопада 2013 року в розмірі 2388,06 грн. Просив суд встановити боржнику тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання вказаних зобов'язань.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року у задоволенні подання начальника відділу ДВС Тетіївського РУЮ відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, заявник подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про задоволення подання. Зазначає, що подання державного виконавця підлягає задоволенню, оскільки на даний час боржник ОСОБА_2 заборгованість добровільно не сплатив, на обліку в УПФ України не перебуває, транспортних засобів за ним не зареєстровано, тому є підстави для встановлення йому тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали судді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Відмовляючи у задоволенні подання відділу ДВС Тетіївського РУЮ Київської області, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання покладених на нього зобов'язань.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань звертатися до суду за встановленням боржнику - фізичній особі або керівнику боржника юридичної особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5, встановлений порядок звернення державного виконавця з поданням до суду щодо обмеження у праві виїзду за межі України та заборони в'їзду в Україну у разі невиконання боржником своїх зобов'язань. Вказаний нормативно-правовий акт передбачає, що подання державного виконавця повинно містити, зокрема, підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Ст. 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. В той же час в даному випадку наявність необхідної для задоволення подання передумови - свідомого та умисного ухилення боржником від виконання покладеного на нього обов'язку доведена не була, жодного належного доказу з цього приводу не представлено. За таких умов колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а апеляційна скарга не містить обставин, які б зумовлювали невідповідність зазначених висновків.

У відповідності до положень ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено її з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відділу ДВС Тетіївського РУЮ Київської області відхилити.

Ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді