Постанова № 42464008, 08.12.2014, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10097/14-а

2-а/296/623/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Шалота К.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом УПФУ в м. Житомирі (далі також відповідач), в якому просила:

- визнати дії відповідача в частині зменшення суми пенсії з травня 2014 року та здійснення неналежного перерахунку пенсії позивача, передбаченого п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції чинній на момент перерахунку від 22.07.2009 протиправними;

- зобов'язати відповідача відновити виплату раніше перерахованої пенсії позивача з 01.05.2014, у відповідності до вимог ст. 40 та п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції чинній на момент перерахунку від 22.07.2009, застосувавши показник середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку її пенсії, тобто за 2009 рік;

- зобов'язати відповідача повести розрахунок заборгованості пенсійних виплат з 1.05.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що в серпні 2011 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до діючої редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням набутого стажу та заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати у цілому по Україні за 2009 рік. Однак виплати перерахованої відповідачем пенсії, що проводились в травні 2014 року, було зменшено на суму, що була донарахована у 2011 році, тобто перерахунок здійснено без застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, що на думку позивача не відповідає п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідача надіслав заперечення проти позову, в яких позовні вимоги не визнав та вказував, що після отримання в 2011 році рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", управлінням Пенсійного фонду України в м. Житомирі з 01.03.2010 помилково було здійснено перерахунок з застосуванням показника заробітної плати за 2009 рік, тобто згідно резолютивної частини суду першої інстанції, без урахування рішення суду апеляційної інстанції. В травні 2014 року, в зв'язку з виявленням вказаної помилки, пенсійна справа була приведена у відповідність із постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі №2а-536/11, що і призвело до зменшення розміру перерахованої позивачу пенсії на суму зайво нарахованих сум, у зв'язку з чим просили у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач з лютого 2008 року перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі та одержує пенсію за віком, призначену відповідачем у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В березні 2010 року позивач, продовжуючи працювати, звернулася до відповідача за заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі п.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої зарплати працівників в цілому по Україні за 2009 рік.

Відповідачем було проведено перерахунок пенсії у зв'язку із зміною стажу та заробітку, після призначення пенсії позивача з 01 березня 2010 року, однак при розрахунку заробітку для обчислення пенсії було застосовано показник середнього заробітку за 2007 рік.

Як вбачається з листа відповідача № 347/0-02 від 23.07.2014 року, останній здійснив перерахунок пенсії позивачу за віком із середньої заробітної плати за 2007 рік - 1197,91 грн., за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (а.с.17).

Не погодившись з вказаним рішення відповідача в січні 2011 року позивач звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до УПФУ в м. Житомирі, в якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира Житомирської області здійснити перерахунок пенсії, відповідно до ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 31 березня 2011 року у справі №2-а-536/11 позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2009 календарний рік з 01.03.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року, постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 31 березня 2011 року змінено, а саме виключено посилання на зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира застосувати при перерахунку пенсії ОСОБА_1 показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009 рік.

Також встановлено, що в серпні 2011 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, починаючи з 01 березня 2010 року.

Як вбачається із заперечень відповідача, в травні 2014 року відповідачем було виявлено помилкове перерахування пенсії позивача із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік, та здійснено приведення нарахувань у відповідність із рішенням суду апеляційної інстанції у справі №2а-536/11, що і призвело до зменшення розміру пенсії позивача.

Таким чином, судом встановлено, що здійснений в серпні 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Житомира перерахунок пенсії позивача був проведений на виконання постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 31 березня 2011 року у справі №2-а-536/11, однак без урахування її зміни постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року, що набула законної сили.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на викладене вимоги, враховуючи, що зменшення суми пенсії позивача з травня 2014 року, проведене управлінням Пенсійного фонду України в м. Житомирі за рахунок вирахування сум, нарахованих із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік, відбулося у зв'язку із приведенням перерахованої пенсії позивача у відповідність із постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року, якою змінено постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 31 березня 2011 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання вказаних дій відповідача протиправними.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії у відповідності до вимог ст. 40 та п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показник середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік та повести розрахунок заборгованості пенсійних виплат з 1 травня 2014 року, слід вказати наступне.

Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила ч. 1 ст. 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 9 липня 2003 року.

Керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови №530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України доведено правомірність своїх дій щодо здійснення перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог ст. 40 та п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 87, 158 - 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Корольовський районний суд м. Житомира,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К. В. Шалота