Ухвала суду № 42463668, 22.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6617/14 Головуючий у 1-й інстанції:Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акроліт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2013 № 0007992207,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акроліт» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів по операціям з цінними паперами, за період з 01.10.2010 по 31.10.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акроліт» підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 141.1 статті 141, пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело заниження податку на прибуток на загальну суму 129 797,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 05.12.2013 №418/1-22-07-33691072 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2013 №0007992207, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 162 247,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

В основу обґрунтування свого рішення про задоволення позову, Окружний адміністративний суд м. Києва посилався на те, що операції з передачі у заставу цінних паперів не пов'язані з господарською діяльністю заставодавця є не обґрунтованими, оскільки відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а тому дана операція з відчуження заставленого майна узгоджується з поняттям господарської діяльності визначеного в п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та направлена на отримання в майбутньому доходу від такого відчуження. Враховуючи вище зазначене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акроліт» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно до п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Пунктом 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З акту перевірки вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства контролюючим органом зроблено з огляду на те, що тоТОВ «Будівельна компанія «Акроліт» передаючи цінні папери у заставу не здійснювало господарську діяльність, оскільки вказані дії не спрямовані на отримання доходу.

Крім того, податковий орган в акті вказує на порушення позивачем п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 141.1 ст. 141, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Будівельна компанія «Акроліт» (заставодавець) та ПАТ «Банк «Таврика» (заставодержатель) укладений договір застави цінних паперів від 19.11.2012 №05-349/ЗЦП-12, відповідно до якого застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 19.11.2012 №19-11-12-КЛ/02, укладеним між заставодержателем і ТОВ «НВП «Аккорд-груп», за умовами якого останній зобов'язаний заставодержателю по 05.11.2015 включно у порядку, строки та на умовах, встановлених Кредитним договором, повернути кредит у розмірі 125 000 000,00 грн., сплатити проценти за користування ним, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

За договором застави від 19.11.2012 №05-349/ЗЦП-12 було передано 1 087 000 штук акцій.

Акції, які склали предмет застави за договором застави від 19.11.2012 №05-349/ЗЦП-12, були придбані ТОВ «Будівельна компанія «Акроліт» (покупець) за договорами купівлі-продажу цінних паперів: від 24.09.2012 №377/12-БВ укладеним з ТОВ «Київторгелектроприбор» (продавець), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та повністю оплатити вартість наступних цінних паперів: простих іменних акцій, ПАТ «КЗ «Будмаш», кількістю 400 000 штук, загальною вартістю 1 220 000,00 грн.; від 23.12.2011 №753/11-Б укладеним з ТОВ «Балкер Груп» (продавець), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та повністю оплатити вартість наступних цінних паперів: простих іменних акцій, ПАТ «КЗ «Будмаш», кількістю 850 000 штук, загальною вартістю 2 057 000,00 грн..

З акту перевірки від 05.12.2013 №418/1-22-07-33691072 вбачається, що позивач надав лист ПАТ «Банк «Таврика» від 21.10.2013 №9414, згідно якого заборгованість за заставленим майном, а саме за акціями ПАТ «КЗ «Будмаш» в кількості 1 087 000 штук відсутня.

Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що посилення відповідача на порушення товариством п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки ТОВ «Будівельна компанія «Акроліт» ніяких процентів за борговими зобов'язаннями не нараховувало та до складу ані валових витрат, ані збитків за такими операціями не відносило.

Операції платників податків з цінними паперами оподатковуються відповідно до спеціальних приписів п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що операції з придбання цінних паперів, передачі їх у заставу та відчуження на користь заставодержателя внаслідок звернення на них стягнення підпадають під дію п. 153.6 ст. 153 Податкового кодексу України та узгоджуються з приписами п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 153.6 ст. 153 Податкового кодексу України при відчуженні майна, заставленого з метою забезпечення повної суми боргової вимоги, витрати та доходи заставодавця та заставоутримувача визначаються в такому порядку: відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження; ціна продажу/купівлі при цьому визначається за правилами, встановленими відповідними законами, які регулюють відносини застави (іпотеки).

Якщо згідно з умовами договору або згідно із законом об'єкт застави з метою погашення боргових зобов'язань підлягає продажу на аукціоні (публічних торгах), то доходи й витрати заставоутримувача визначаються у порядку, встановленому п.п. 159.3.4 п. 159.3 ст. 159 цього Кодексу, та відповідними законами, які регулюють відносини застави (іпотеки).

Порядок надання та погашення боргових зобов'язань, забезпечених заставою, встановлюється відповідним законом.

Враховуючи все вище наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що операції з передачі у заставу цінних паперів не пов'язані з господарською діяльністю заставодавця є не обґрунтованими, оскільки відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а тому дана операція з відчуження заставленого майна узгоджується з поняттям господарської діяльності визначеного в п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та направлена на отримання в майбутньому доходу від такого відчуження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.