Постанова № 42463585, 12.01.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2015 р. Справа № 809/2707/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Ткачук О.П.,

представників сторін:

позивача - Буртник Г.Д., Рибак М.В., Соболик О.В.,

відповідача - Книгиницької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Пресмаш»

до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2014 року за №0016881701 та рішення про застосування штрафних санкцій від 05.06.2014 року за №0017041701,-

ВСТАНОВИВ:

14.08.2014 року відкрите акціонерне товариство «Пресмаш» (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2014 року за №0016881701 та рішення про застосування штрафних санкцій від 05.06.2014 року за №0017041701.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Товариство не перерахувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 1050220,62 грн. за період з 01.01.2011 року по 31.03.2014 року, оскільки, відповідно до рішень судів розрахункові рахунки ВАТ «Пресмаш» були арештовані і заробітна плата виплачувалася працівникам шляхом списання коштів з рахунків підприємства органами Державної виконавчої служби. Тому, перерахувати зазначений податок до бюджету не було об'єктивної можливості і, як наслідок, безпідставними є твердження податкового органу про порушення позивачем норм статей 168 та 176 Податкового кодексу України. Неправомірно нараховані також штрафні санкції в сумі 777483,86 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2014 року №0016881701, так як підприємство з об'єктивних причин не змогло своєчасно перерахувати до бюджету суми податку з доходів фізичних осіб й, крім того, на підставі одного акта перевірки контролюючий орган не може встановити повторність порушення податкового законодавства. Отже, безпідставними є застосування підвищених розмірів штрафу - 50% та 75 %.

Рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 05.06.2014 року за №0017041701 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповноту та несвоєчасну сплату суми єдиного соціального внеску в розмірі 52029,49 грн. є неправомірним з тих причин, що податковим органом невірно визначено базу нарахування штрафних санкцій.

У зв'язку з вказаним, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2014 року за №0016881701 та рішення про застосування штрафних санкцій від 05.06.2014 року за №0017041701 слід визнати протиправними і скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та просили його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 27.10.2014 року (а.с. 153-156) та просила відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд установив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Пресмаш» (надалі - ВАТ «Пресмаш»), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 13643567, зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 16.10.1998 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську та є платником податків, зборів, інших обов'язкових платежів, установлених законом, у тому числі, податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 57-58, 45-55).

З 05 по 12 травня 2014 року ДПІ у м. Івано-Франківську проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складений акт від 19.05.2014 року №3043/09-15-17-01-02 (а.с. 18-31).

Перевіркою встановлені наступні порушення: пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивач заборгував сплату до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 1050220,62 грн. та нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 84264,77 грн.; пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року за №2464-VI (надалі - Закон №2464-VI), в результаті чого підприємством протягом періоду, що перевірявся, не сплачено (сплачено не у повному обсязі) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 373531,02 грн. (а.с. 23-24).

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року за №0016881701, відповідно до якого ВАТ «Пресмаш» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1827704,48 грн., у тому числі, за основним платежем - в сумі 1050220,62 грн. та штрафними фінансовими) санкціями - в сумі 777483,86 грн. Крім того, податковим органом прийнято рішення від 05.06.2014 року за №0017041701 про застосування до позивача штрафних санкцій за несплату, неповну (несвоєчасну) сплату суми єдиного внеску одночасно зі здійсненням сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) в розмірі 52029,49 грн. (а.с. 14-15, 16-17).

Вказані вище рішення податкового органу були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Однак, у задоволенні скарг податкові органи йому відмовили (а.с. 32-43).

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що висновки ДПІ у м. Івано-Франківську, викладені в акті перевірки ВАТ «Пресмаш» від 19.05.2014 року №3043/09-15-17-01-02 щодо порушення норм Податкового Кодексу України та Закону №2464-V, котрі призвели до несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 1050220,62 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 373531,02 грн. не відповідають фактичним обставинам справи, нормам податкового та іншого законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 1 стаття 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України, прийнятий Законом від 02.12.2010 року за №2755-VI, із змінами та доповненнями (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

На момент спірних правовідносин нормами розділу IV Кодексу «Податок на доходи фізичних осіб» було врегульовано порядок нарахування та сплати позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Зокрема, пунктом 168.1 статті 168 Кодексу встановлений порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Згідно підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (168.1.2).

Відповідно до пункту 176.2 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що на підставі рішень судів розрахункові рахунки в банках, що обслуговують позивача, були арештовані Державною виконавчою службою Івано-Франківського міського управління юстиції, а заробітна плата працівникам ВАТ «Пресмаш» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2014 року виплачувалася за судовими наказами (а.с. 44, 95-101, 202-207).

Тому, об'єктивної можливості перерахувати до бюджету протягом періоду, що перевірявся, податок на доходи фізичних осіб в сумі 1050220,62 грн. ВАТ «Пресмаш» не мало, за винятком сум, перерахування яких підтверджується журналом реєстрації бухгалтерських проведень (а.с. 121-137).

Окрім вказаного, суд приймає до уваги доводи позивача про помилкове застосування податковим органом збільшеної суми штрафу (50% та 75 %) за повторність у несплаті (неперерахуванні) до бюджету платником податків податку на доходи фізичних осіб, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 123.1 Кодексу в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 року, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Норма закону щодо застосування до позивача штрафу в розмірі 75% при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - діяла до набрання законної сили Законом № 3609-VI від 07.07.2011 року. Тому, її застосування у ході перевірки позивача є неправомірним.

Також, слід зазначити, що застосування підвищених розмірів штрафів у разі повторного виявлення податкових правопорушень, як це передбачено пунктом 123.1 статті 123 Кодексу можливе не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Тому, повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу. Тобто, повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість тощо.

Таким чином, ураховуючи зазначене вище, податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року за №0016881701 слід визнати протиправним і скасувати.

Щодо правомірності прийняття ДПІ у м. Івано-Франківську рішення від 05.06.2014 року за №0017041701 про застосування до позивача штрафних санкцій за несплату, неповну (несвоєчасну) сплату суми єдиного внеску одночасно зі здійсненням сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) в розмірі 52029,49 грн., суд зазначає наступне.

Закон №2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до норм статті 4 Закону №2464-VI позивач є платником єдиного внеску. База нарахування єдиного внеску визначена положеннями статті 7 вказаного Закону.

Частиною 1 статті 8 Закону №2464-VI встановлено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того,що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини 2 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9 Закону №2464-VI).

Відповідно до частини 8 вказаної статті платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Перерахування єдиного соціального внеску до бюджету підтверджується дослідженим у судовому засіданні журналом реєстрації бухгалтерських проведень та довідкою позивача (а.с. 102-120, 138).

Судом установлено, що розрахунки розміру штрафних (фінансових) санкцій і сплати єдиного соціального внеску суперечать фактичним даним щодо розміру заробітної плати, нарахованої та виплаченої позивачем, на яку підлягав нарахуванню єдиний соціальний внесок протягом періоду, що перевірявся податковим органом (а.с. 17, 31, 88-93, 138, 140, 208).

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини даної адміністративної справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що даний адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську форми «Р» від 05.06.2014 року за №0016881701, а також рішення цього ж податкового органу про застосування до позивача штрафних санкцій від 05.06.2014 року за №0017041701.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому, на користь ВАТ «Пресмаш» слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 487,20 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області форми «Р» від 05.06.2014 року за №0016881701.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області про застосування штрафних санкцій від 05.06.2014 року за №0017041701.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Пресмаш» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 13643567) судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена 16.01.2015 року.