Рішення № 42462925, 28.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.15 Справа № 904/9770/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТЕХ", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСНАБСЕРВІС", м. Перещепине, Дніпропетровська область

про стягнення 951 432,64 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Капля К.І.

Представники:

від позивача: Чумак Н.В., довіреність б/н від 12.01.2015

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТЕХ" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСНАБСЕРВІС" (надалі - Відповідач) про стягнення 951 432,64 грн. за договором поставки №28/08-21/13Ш від 28.08.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 23.12.2014 розгляд справи був відкладений на 21.01.2015, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача та необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений Товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №28/08-21/13Ш від 28.08.2013; видаткові накладні №2072 від 30.08.2013, №2251 від 19.09.2013, №2281 від 20.09.2013; рахунки №2503 від 30.08.2013, №277 від 19.09.2013, №2811 від 20.09.2013; довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей №11 від 29.08.2013, №19 від 19.09.2013; акт звірки взаємних розрахунків;судову претензію вих. №42 від 29.05.2014.

Позивач керуючись п.п. 3.3., 3.4., 5.2, 6.2.названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений Товар в сумі 690 838,93 грн., проценти річних у сумі 165 069,01 грн., пеню в сумі 23 351,90 грн., інфляційні втрати 72 172,80 грн.

Відповідач в судові засідання, призначені на 23.12.2014 та 21.01.2015, не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4994522160822, №4994522721875, ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2014, 23.12.2014 не виконав.

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.01.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТЕХ" (надалі - Позивач, Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОСНАБСЕРВІС" (надалі - Відповідач, Покупець) укладено договір поставки №28/08-21/13Ш (надалі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити шини на транспортні засоби, іменовані в подальшому - Товар. Вид товару, номенклатура, асортимент, загальна кількість, розмір партій, ціна за одиницю, загальна вартість партії відображаються у видатковій накладній (п.п. 1.1, 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.2 Договору, Сторони узгодили, що приймання Товару відбувається шляхом підписання Сторонами видаткової накладної.

Загальна сума Договору складає суму усіх видаткових накладних, підписаних до Договору. Ціна на Товар є договірною і відображується у видатковій накладній. Ціна на Товар виражається у національній валюті України - гривні і складає еквівалент суми в доларах США по міжбанківському курсу на день підписання Сторонами видаткової накладної (п.п. 3.1-3.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну суму 358 119,60 грн., що підтверджується видатковими накладними: №2072 від 30.08.2013, №2251 від 19.09.2013, №2281 від 20.09.2013

Відповідно до пункту 5.2 Договору, платіж за Товар здійснюється Покупцем протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання видаткової накладної в сумі, зазначеній у видатковій накладній.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, за умовами Договору (п. 5.2.) Відповідач мав здійснити оплату Товару за видатковою накладною №2072 від 30.08.2013 - строк до 29.09.2013 включно, №2251 від 19.09.2013 - в строк до 19.10.2013 включно, №2281 від 20.09.2013 - в строк до 20.10.2013 включно. Проте Відповідач оплату за поставлений Товар не здійснив.

У пункті 3.4 Договору Сторони погодили, що оплата Товару здійснюється (частинами або повністю) у національній валюті України - гривні; у випадку зміни міжбанківського курсу долара США до гривні з моменту підписання даного договору до моменту оплати більше, ніж на 1%, оплата здійснюється відповідно до наведеної нижче формули, за вирахуванням проведених раніше платежів: S=Z x А1 гривень, де S - ціна товару на момент оплати, Z - узгоджена сторонами у видатковій накладній ціна товару (USD), А1 - міжбанківський курс гривні до долара США на момент здійснення оплати товару.

Як вбачається з моменту підписання Договору до дати складання позовної заяви в суд курс долара США до гривні змінився в сторону збільшення більше, ніж на 1%, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем з урахуванням пункту 3.4 Договору становить: за видатковою накладною №2072 від 30.08.2013 - 501 659,58 грн., №2251 від 19.09.2013 - 126 063,17 грн., №2281 від 20.09.2013 - 63 116,18 грн., а загалом - 690 838,93 грн.

04.06.2014 Позивач направив на адресу Відповідача судову претензію вих. №42 від 29.05.2014 з проханням сплатити заборгованість за договором поставки №28/08-21/13Ш від 28.08.2013 з урахуванням збільшення міжбанківського курсу долару США станом на 29.05.2014. Проте Відповідач на вимогу не відреагував, заборгованість за договором поставки №28/08-21/13Ш від 28.08.2013 не сплатив.

Отже заборгованість Відповідача перед позивачем складає 690 838,93 грн.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений Товар в сумі 690 838,93 грн., проценти річних у сумі 165 069,01 грн., пеню в сумі 23 351,90 грн., інфляційні втрати 72 172,80 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача стягнення 951 432,64 грн. за договором поставки №28/08-21/13Ш від 28.08.2013 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір поставки №28/08-21/13Ш від 28.08.2013 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний Позивачем та Відповідачем, скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку здійснення оплати за поставлений Товар, та беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні докази оплати Відповідачем заборгованості за поставний Товар, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 690 838,93 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У пункті 6.2 Договору, Сторони погодили, що у випадку прострочки здійснення оплати за Товар Покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки, від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу; якщо прострочка оплати Товару складає більше 5-ти робочих днів, Покупець додатково зобов'язаний оплатити відсотки у розмірі 40% річних від загальної заборгованості за даним договором за кожний день прострочення.

В зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати за отриманий Товар, Позивач нарахував проченти річних у сумі 165 069,01 грн. (загальний період нарахування з 30.09.2013 по 04.12.2014) та інфляційні втрати в сумі 72 172,80 грн. (загальний період нарахування жовтень 2013 року - грудень 2014 року).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом..

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку здійснення оплати за поставлений Товар, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню процентів річних в сумі 165 069,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 72 172,80 грн.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 23 351,90 грн. за загальний період прострочення з 30.09.2013 по 21.04.2014.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 23 351,90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСНАБСЕРВІС" (51220, Дніпропетровська область, місто Перещепине, вулиця Кірова, будинок 50, код ЄДРПОУ 38592998) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАТЕХ" (49083, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Собінова, будинок 1, код ЄДРПОУ 35203852) 690 838,93 грн. (шістсот дев'яносто тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 93 копійки) основного боргу; 23 351,90 грн. (двадцять три тисячі триста п'ятдесят одна гривня 90 копійок) пені; 165 069,01 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч шістдесят дев'ять гривень 01 копійка) процентів річних; 72 172,80 грн. (сімдесят дві тисячі сто сімдесят дві гривні 80 копійок) інфляційних втрат; 19 028,65 грн. (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім гривень 65 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.01.2015.

Суддя А.Є. Соловйова