Постанова № 42462776, 20.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 876/15003/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Каминської М.Р.,

представника відповідача Шиби А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Галичани" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Галичани" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

16 жовтня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Галичани" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) від 07 червня 2012 року за № 0005341630/8042 та № 0005341630/8043.

Постановою від 12 листопада 2013 року Львівський окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Галичани" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що за наслідками діяльності за березень 2012 року товариство отримало позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання (9731 грн.) та податкового кредиту (1001,00 грн.) поточного звітного (податкового) періоду, а тому в рядок 18 декларації за березень 2012 року було внесено значення - 8730 грн.

Оскільки, за наслідками діяльності за лютий 2012 року було отримано від'ємне значення податкового кредиту в розмірі 10021 гривень - в графу 21.1 декларації за березень 2012 року було внесено значення - 10021 гривень.

Хоча у рядку 18 декларації за березень 2012 року товариство вказало 8730 грн., однак, за рахунок податкового кредиту лютого 2012 року, що переноситься на березень у розмірі 10021 грн., у березні 2012 року в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань та податковим кредитом отримано від'ємне значення.

Таким чином, позивач вважає, що декларація з податку на додану вартість за березень 2012 року була подана з дотриманням усіх вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 року № 1492.

Крім того, на думку позивача, саме по собі невірне заповнення декларації з податку на додану вартість (хоча такого не було), не є підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість. Податковим кодексом України, зокрема статтею 200, на яку посилався відповідач в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях, не передбачено можливості зменшити розмір дійсного від'ємного значення суми податку на додану вартість.

За таких обставин, позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримала вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник податкового органу заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, оформленої актом за № 897/193/15-2/20825145 від 18 травня 2012 року, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 07 червня 2012 року прийняла податкові повідомлення-рішення: за № 0000922200, яким визначила ТзОВ ,,Галичани" грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 13095,00 грн., в тому числі 8730,00 грн. основного платежу та 4365,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0005351630/8043, яким зменшила позивачу розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1291,00 грн.

Висновки податкового органу базуються на тому, що підприємство позивача допустило порушення вимог пунктів 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 4.6.4. пункту 4.6. Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, що вплинуло на розрахунки з бюджетом.

Так, в акті перевірки зазначено, що у податковій декларації з ПДВ за березень 2012 року ТзОВ ,,Галичани" задекларовано наступні показники: податкові зобов'язання (р.9) - 9731,00 грн., податковий кредит (р.17) - 1001,00 грн.; позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18 декларації) - 8730,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.21) - 10021,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.22) - 1291,00 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) - 1291,00 грн..

Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ ,,Галичани" подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Довідку щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенні до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року), в графі 2 якої відображено, що від'ємне значення сформовано за рахунок від'ємного значення за березень 2012 року. Однак, згідно податкової декларації за березень 2012 року № 9020652439 від 20.04.2012 року підприємство задекларувало позитивне значення у р. 18 в сумі 8730,00 грн. Крім цього, березень 2012 року є звітним податковим періодом та не є попереднім податковим періодом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не спростував невідповідність поданої декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Тому, на думку суду, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1. ст. 200 ПК України, позивач неправомірно не сплатив суму, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст. 200 Податкового кодексу (ПК) України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду(пункт 200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з доводами позивача щодо правомірності включення до податкового кредиту березня 2012 року в сумі 8730,00 грн. залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду(лютий 2012 року) в сумі 10021,00 грн. та визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1291,00 грн.

Відповідно до пункту 4.6 розділу V ,,Порядок заповнення податкової декларації" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України № 1492 від 25.11.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228 (далі-Порядок № 1492), якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації (підпункт 4.6.1).

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'мне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (підпункт 4.6.2).

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (підпункт 4.6.3).

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (підпункт 4.6.6).

З акту перевірки апеляційний суд вбачає, що позивач дотримався вимог Порядку № 1492 при заповненні та поданні декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, вказавши в рядку 18 декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 8730,00 грн.; в рядку 21 - залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 10021,00 грн.; в рядку 24 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 1291,00 грн..

Згідно з пунктом 14.2 розділу ІІІ Порядку № 1492 додатками до декларації є, зокрема, Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2).

При цьому Наказом Мінфіну України № 1492 від 25.11.2011 року не було передбачено порядку заповнення додатку 2, а лише встановлено його форму, згідно якої в додаток 2 переносяться дані з декларації з податку на додану вартість за поточний (звітний) період.

Зокрема, в таблиці в другій загальній колонці-зазначається залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду). В колонці під нумерацією 3 зазначається сума (фактично відбувається перенесення значення рядка 22 декларації поточного звітного періоду), а в колонці під нумерацією 2 зазначається звітний (податковий) період, у якому виникла сума.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов переконання, що позивач заповнив та подав декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року з дотриманням вимог Податкового кодексу та Порядку № 1492, а тому висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог зазначених нормативно-правових актів є безпідставними, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення - протиправними.

Суд першої інстанції належної правової оцінки наведеним обставинам не дав, а тому дійшов помилкового висновку щодо правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. ст.195, 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202 , ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Галичани" задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі №2а-8896/12/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 07 червня 2012 року за № 0005341630/8042 та № 0005341630/8043.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 22 січня 2015 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов