Постанова № 42462686, 28.01.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/3985/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представника позивача - Шеремет В.М.,

представників відповідача - Ананка Ю.М., Полуницького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервіс" до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 22.12.2014 року звернувся з позовом до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000702200 від 08.12.2014р., винесене Корюківською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким збільшено ТОВ «Техсервіс» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 73 199,00 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 18 299,75грн., також просить повернути судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що під час проведення перевірки ним було надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача - ПП «Артіум», ТОВ «Емтіпрод»: податкові накладні, видаткові накладні, договори, оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 26, 201, 23, акти переробки, обороти по рахунках 70,90. Вказані документи були надані на перевірку в повному обсязі та повністю підтверджують всі господарські операції ТОВ «Техсервіс» зі своїми контрагентами. Позивач вважає, що відповідно до вимог Податкового кодексу України достатніми підставами для включення ТОВ «Техсервіс» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін. Як вбачається з акту перевірки ТОВ «Техсервіс» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, серпень 2014 року в складі податкового кредиту відобразило суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Артіум», ТОВ «Ентіпрод» які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням (оплатою) товарів. Оскільки податкові накладні на користь позивача були виписані в травні та серпні 2014 року, постачання товарів відбулося в тих же податкових періодах, що підтверджується видатковими накладними, то в силу приписів п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право ТОВ «Техсервіс» на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту виникло, відповідно в травні, серпні 2014 року. Позивач також зазначає, що на момент вчинення правочинів його контрагенти були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість,тобто мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (робіт, послуг). Станом на момент здійснення господарських операцій з позивачем і ПП «Артіум» і ТОВ «Емтіпрод» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Фактично висновки Корюківської ОДПІ про нереальність господарських операцій між ТОВ «Техсервіс» та ПП «Артіум», ТОВ «Емтіпрод» повністю ґрунтуються на висновках виключно податкового перевіряючого та не обґрунтовані жодним належним та допустимим доказом і по своїй суті є припущеннями.

Щодо відсутності підпису уповноваженої особи позивача на видаткових накладних про отримання товару, то позивач зазначає, що із змісту видаткових накладних ПП «Артіум», ТОВ «Емтіпрод» вбачається, що одержувачем ТМЦ для ТОВ «Техсервіс» є ОСОБА_4 через довіреність, хоча підпис останнього у накладній відсутній. Наведений вище факт, є достатнім для ідентифікації особи, яке брала участь в господарській операції в інтересах ТОВ «Техсервіс». Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, то ТОВ «Техсервіс» наполягає на тому, що згідно умов укладених договорів поставки між ТОВ «Техсервіс» та ПП «Артіум», ТОВ «Емтіпрод», перевезення придбаних товарів здійснювали постачальники. Приймання придбаного товару відбувалося на території ТОВ «Техсервіс». За таких умов у ТОВ «Техсервіс» відсутній обов'язок вимагати у перевізників товарно-транспортні накладні. Окрім того, правила перевезень не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податків, а тільки встановлюють права, обов'язки, відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому товарно-транспортні накладні та подорожні листи не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Щодо невідповідності у наданій до перевірки оборотно-сальдовій відомості по рахунку 201 кількості оприбуткованих ТМЦ, кількості таких ТМЦ, що зазначена у видаткових накладних, не відповідають дійсності, оскільки маса товарно-матеріальних цінностей у видаткових накладних вказана в тоннах, тоді як оприбутковані вони в кілограмах. Враховуючи наведене, позивач вважає, що Корюківська ОДПІ безпідставно донарахувала ТОВ «Техсервіс» податок на додану вартість, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що у наданих на перевірку видаткових накладних проставлено підписи про відпуск товарів ПП "Артіум" і ТОВ «Емтіпрод» та скріплені печатками цих підприємств, а підписи отримувача товару з боку позивача відсутні. Отримувачем ТМЦ був водій ОСОБА_4, на якого були виписані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до пояснень цієї особи, яка працює водієм на ТОВ «Техсервіс», перевезення здійснюється разом з експедитором, який має всі документи на ТМЦ, що перевозяться. Особисто він ніяких документів щодо вантажу не отримував та не підписував. Крім того, відповідно до наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 (місця зберігання ТМЦ, за період з 01.05.2014 р. по 31.08.2014 р.) ТОВ "Техсервіс" оприбутковані ТМЦ в асортименті по кількості, яка не відповідає кількості ТМЦ, що зазначена в наданих до перевірки податкових накладних, видаткових накладних та рахунків. Підтвердження факту оплати за отримані ТОВ «Техсервіс» товари від ПП "Артіум" і ТОВ «Емтіпрод» під час перевірки не були надані. Також на перевірку позивачем не було надано документи щодо підтвердження транспортування ТМЦ від постачальників до ТОВ «Техсервіс», якщо товар доставляється автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару). Також, в ході перевірки було встановлено відсутність у ПҐІ "АРТІУМ " та ТОВ "ЕМТІПРОД" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Таким чином, відсутність необхідних умов до досягнення відповідних результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність у ПП "АРТІУМ"- ГОВ "ЕМТІПРОД" адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Враховуючи вищезазначене, перевіркою не підтверджено реальність (товарність) здійснення господарських операцій ТОВ «Техсервіс» з ПП "АРТІУМ", ТОВ "ЕМТІПРОД", а тому відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що ТОВ «Техсервіс» зареєстровано в якості юридичної особи Щорською районною державною адміністрацією Чернігівської області 06.10.2003 року. Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 28.49 Виробництво інших верстатів; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Працівниками Корюківської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Аартіум» за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року, ТОВ «Емтіпрод» за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року. За результатами перевірки було складено акт № 616/22/32680313 від 24.11.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Техсервіс» п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. а) п. 198.1. п. 198.2. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 2, ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п. 2.7 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року, а саме ТОВ «Техсервіс» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 73199 грн. в т.ч. за травень 2014 року - 37575 грн., серпень 2014 року - 35624 грн.

На підставі акту перевірки Корюківською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000702200 від 08.12.2014 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 91498,75 грн., з них 73199,00 - основного платежу та 18299,75 грн. - штрафні санкції.

В ході проведеної перевірки Корюківською ОДПІ було встановлено, що між позивачем, як покупцем та ПП «Артіум», як постачальником було укладено договір № 105/74 від 07.05.2014 року (а.с. 35). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю металопродукцію, комплектуючі, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Товар було поставлено відповідно до видаткових накладних № 11 від 12.05.2014 року, № 312 від 20.05.2014 року, № 313 від 26.05.2014 року, № 314 від 29.05.2014 року.

Контрагентом позивача виставлено рахунки на оплату, поставленого товару № 11 від 12.05.2014 року, № 312 від 20.05.2014 року, № 313 від 26.05.2014 року, № 314 від 29.05.2014 року.

На суму податкових зобов'язань з ПДВ ПП «Артіум» було виписано податкові накладні № 11 від 12.05.2014 року, № 312 від 20.05.2014 року, № 313 від 26.05.2014 року, № 314 від 29.05.2014 року (а.с. 36-43).

Товар, отриманий від ПП «Артіум», було оприбутковано відповідно до прибуткових накладних № Т-00000455 від 01.05.2014 року, № Т-00000456 від 01.05.2014 року, № № Т-00000457 від 01.05.2014 року, № Т-00000458 від 29.05.2014 року та підтверджується документами про рух товару (а.с. 44-47).

Отримання металопродукції від ПП «Артіум» належним чином відображено ТОВ «Техсервіс» в бухгалтерському обліку, що підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 «Замовлення; контрагенти: ПП «Артіфум» за 01.05.2014 року -30.11.2014 року» (а.с. 118), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 «Місця зберігання; ТМЦ; Партії з 01.05.2014 року по 31.08.2014 року» (а.с. 52-61).

Також, в ході проведеної перевірки Корюківською ОДПІ було встановлено, що між позивачем, як покупцем та ТОВ «Емтіпрод», як постачальником було укладено договір № 1/8 від 01.08.2014 року (а.с. 108). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю металопродукцію, комплектуючі, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Товар було поставлено відповідно до видаткових накладних № 46 від 04.08.2014 року, № 49 від 20.08.2014 року, № 47 від 07.08.2014 року, № 48 від 14.08.2014 року.

Контрагентом позивача виставлено рахунки на оплату, поставленого товару № 46 від 04.08.2014 року, № 49 від 20.08.2014 року, № 47 від 07.08.2014 року, № 48 від 14.08.2014 року.

На суму податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Емтіпрод» було виписано податкові накладні № 46 від 04.08.2014 року, № 49 від 20.08.2014 року, № 47 від 07.08.2014 року, № 48 від 14.08.2014 року (а.с. 109-112).

Товар отриманий від ТОВ «Емтіпрод» було оприбутковано відповідно до прибуткових накладних № Т-00000668 від 01.08.2014 року, № Т-00000669 від 01.08.2014 року, № Т-00000670 від 01.08.2014 року, № Т-00000671 від 01.08.2014 року та підтверджується документами про рух товару (а.с. 113-116).

Отримання металопродукції від ТОВ «Емтіпрод» належним чином відображено ТОВ «Техсервіс» в бухгалтерському обліку, що підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 «Замовлення; контрагенти: ТОВ «Емтіпрод» за 01.08.2014 року -30.11.2014 року» (а.с. 48), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 361 «Контрагенти; Замовлення за 17.11.2014 року - 17.11.2014 року» (а.с. 117).

Одним з видів діяльності позивача є механічне оброблення металевих виробів, тому отримана від ПП «Артіум» та ТОВ «Емтіпрод» металопродукція була використана позивачем для здійснення власної господарської діяльності, що підтверджується актами переробки № Т00000263 від 01.07.2014 року, № Т-00000210 від 01.06.2014 року, № Т-00000205 від 01.06.2014 року, № Т-00000191 від 01.06.2014 року, № Т-00000190 від 01.06.2014 року, № Т-00000277 від 01.07.2014 року, № Т-00000200 від 01.06.2014 року, № Т-00000198 від 01.06.2014 року, № Т-00000203 від 01.06.2014 року, № Т-00000208 від 01.06.2014 року, № Т-00000302 від 01.08.2014 року, № Т-00000303 від 01.08.2014 року, № Т-00000305 від 01.08.2014 року, № Т-000000304 від 01.08.2014 року, № Т-00000355 від 01.09.2014 року, № Т-00000378 від 01.09.2014 року, № Т-00000300 від 01.08.2014 року, № Т-00000301 від 01.08.2014 року, № Т-00000373 від 01.09.2014 року, № Т-00000379 від 01.09.2014 року, № Т-00000316 від 01.08.2014 року, № Т-00000317 від 01.08.2014 року, № Т-00000318 від 01.08.2014 року, № Т-00000307 від 01.08.2014 року, № Т-00000335 від 01.08.2014 року, № Т-00000336 від 01.08.2014 року, № Т-00000384 від 01.09.2014 року, № Т-00000217 від 01.07.2014 року, № Т-00000244 від 01.07.2014 року, № Т-00000272 від 01.07.2014 року, № Т-00000278 від 01.07.2014 року, № т-00000207 від 01.06.2014 року, № Т-00000276 від 01.07.2014 року, № Т-00000230 від 01.07.2014 року, № Т-00000199 від 01.06.2014 року, № Т-00000242 від 01.07.2014 року (а.с. 68-107).

Використання товарно-матеріальних цінностей позивачем належним чином відображено в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 23 «Види діяльності; Види витрат за 01.05.2014 року -31.08.2014 року», обороти по рахунку 90 за 01.05.2014 року - 31.08.2014 року, обороти по рахунку 70 за 01.05.2014 року по 31.08.2014 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 10 «Місця зберігання; Необоротні активи за 17.11.2014 року - 17.11.2014 року» (а.с. 49-51, 124-125).

Як свідчать, видаткові накладні посадовою особою, що отримувала від контрагентів позивача товарно-матеріальні цінності був водій ТОВ «Техсервіс» ОСОБА_4, відповідно до журналу реєстрації довіреностей судом встановлено, що зазначеному працівнику виписувались довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Артіум» та ТОВ «Емтіпрод» (а.с. 119-120).

Отримані від контрагентів податкові накладні зазначені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 62-67).

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Техсервіс» та ПП «Артіум» та ТОВ «Емтіпрод».

Крім того, позивачем в судове засідання було надано документи, що підтверджують використання ТОВ «Техсервіс» отриманого товару у власній господарській діяльності, зокрема обробку металопродукції, отриманої від ПП «Артіум» та ТОВ «Емтіпрод», що в свою чергу підтверджує отримання позивачем економічної вигоди від здійснення господарських операцій з постачальниками.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що підставою для висновків Корюківської ОДПІ про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту з врахуванням показників по взаємовідносинам з ПП «Артіум» та ТОВ «Емтіпрод» стала відсутність на видаткових накладних підпису особи, що отримала товар. В судове засідання позивачем було надано журнал реєстрації довіреностей, що свідчить про надання водію ТОВ «Техсервіс» ОСОБА_4 довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Артіум» та ТОВ «Емтіпрод».

Суд вважає, що відсутність підпису посадової особи ТОВ «Техсервіс» на видаткових накладних не є безумовною обставиною, що свідчить про неотримання позивачем товару від власних контрагентів, суд вважає, що позивачем надано в судове засідання належні та допустимі докази,зокрема первинні бухгалтерські документи, що свідчать про те, що передача товару відповідно до договорів від ПП «Артіум» та ТОВ «Емтіпрод» дійсно відбулась.

В акті перевірки Корюківською ОДПІ також зазначено, що в ході перевірки було встановлено відсутність у ПП "Артіум " та ТОВ "Емтіпрод" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), суд вважає такі висновки безпідставними, оскільки відповідачем в судове засідання не було надано належних та допустимих доказів, що свідчили б про наведені обставини.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що взаємовідносини позивача і ПП "Артіум " та ТОВ "Емтіпрод" мали реальний характер та створили юридично значимі наслідки для сторін правочину. Виконання господарських операцій підтверджено всіма необхідними документами, що за формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, а Корюківською ОДПІ не наведено обґрунтування висновків про відсутність реальності здійснення зазначених операцій.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентами спричинили реальні юридичні наслідки для ТОВ «Техсервіс», позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Корюківська ОДПІ неправомірно донарахувала ТОВ «Техсервіс» податок на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від № 0000702200 від 08.12.2014 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0000702200 від 08.12.2014 року .

Стягнути з Державного бюджету України 183 грн.00 коп. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервіс".

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур