Постанова № 42462667, 17.01.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4345/1409 год. 45 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., представників позивача Кермач А.І., Павлюченко С.О., представників відповідача Оперчук О.О., Васильєвої А.М., Борисової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Кудаси" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Фермерське господарство «Кудаси» (далі - позивач, ФГ «Кудаси») звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними дії Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач, Цюрупинська ОДПІ) щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в електронній інформаційній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" на підставі акту позапланової документальної перевірки від 26.09.14 № 481, та зобов'язати відновити в базі даних задекларовані показники підприємства.

Судом відкрито провадження по справі 821/4345/14 та в подальшому об'єднано дану справу зі справою № 821/4454/14, яка була порушена за позовом фермерського господарства "Кудаси" до Цюрупинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області про скасування рішення ОДПІ № 1 від 13.10.2014 "Про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування" та зобов'язання ОДПІ поновити реєстрацію або видати нове свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта режиму оподаткування податком на додану вартість. Позивач зазначає, що оскаржувані рішення та дії були вчинені за висновками акту позапланової виїзної перевірки ФГ «Кудаси» від 26.09.14 № 481, яка фактично не проводилась, службові особи ОДПІ не перевіряли бухгалтерський та податковий облік господарства, не були враховані надані на запит податкової інспекції документи, відсутні докази того, що фермерське господарство відмовило податковій інспекції у наданні первинних бухгалтерських та податкових документів. Наказ про продовження перевірки на три дні не був вручений керівнику господарства, а був отриманий поштою після закінчення перевірки. Позивач посилається на те, що висновки ОДПІ щодо відсутності у фермерського господарства реальної можливості вирощувати та продавати ту кількість сільгосппродукції, яка вказана у звітності підприємства, не ґрунтуються на належних доказах, а є припущеннями, які підтверджені тільки довідкою аграрного університету щодо строків та способів вирощування овочів. ФГ «Кудаси» правомірно перебуває на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства, оскільки у розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2013р. та перше півріччя 2014р., відображено доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена на угіддях, які належать сільськогосподарському виробнику на праві власності та оренди, та яка становить 100% від загальної суми доходу. Позивач вважає, що внесені зміни в інтегровану автоматизовану інформаційну систему АІС "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ФГ «Кудаси» за 2013 - червень 2014 року на підставі зазначеного акту перевірки є неправомірними, оскільки дані показники можуть бути змінені лише за наслідками винесеного податковим органом податкового повідомлення - рішення за проведеною перевіркою, даного рішення не винесено, а також у разі подання товариством уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій із зміною певних показників. Зміна показників порушує інтереси та права підприємства, такі дії мають для платника податків та його контрагентів негативні наслідки, що можуть привести до втрати авторитету на економічному ринку. Також, позивач зауважив, що висновок про нереальність господарських операцій ФГ «Кудаси» є безпідставним, оскільки у контролюючого органу даному твердженню відсутні належні та допустимі докази.

Додатково позивач звертає увагу суду на те, що ФГ «Кудаси» в 2012 році ввійшло до ТОП-30 Національного бізнес-рейтингу «Агропідприємство року» та отримало срібло рейтінгу, в 2013 році позивач приймав участь у Національному бізнес-рейтінгу «Агропідприємство року 2013», де посів 2-е місце в Херсонській області за номінацією «Показники ефективності використання ресурсів» та 14-е місце у ТОП-ІОО (золото) серед 1097 підприємств в Україні за номінацією «Показники ефективності використання ресурсів». Представники позивача прибули в судове засідання, підтримали позов. В судовому засідання пояснили, що факт високої врожайності овочів у позивача пояснюється застосуванням ефективної технології вирощування, використанням насіння та розсади овочевих культур високоякісної селекції, внесенням якісних добрив, застосуванням крапельного полива, наявністю теплиць, та вжиттям інших заходів для отримання високої врожайності.

Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, яка є правонаступником Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, проти позову заперечує, мотивуючи тим, що врожайність культур у ФГ «Кудаси» значно перевищувало середньостатистичну врожайність по району, на площі 50 га позивач не мав можливості зібрати ту кількість врожаю, яку він реалізував продавцям, отже фермерське господарство завищувало свої об'єми реалізованої продукції для штучного формування податкового кредиту третім особам. Належних доказів вирощування овочів до перевірки не було надано, тому, на думку ОДПІ, ця продукція була придбана у інших осіб і не може враховуватись при визначенні питомої ваги власної сільськогосподарської продукції. ФГ «Кудаси» не є виробником сільгосппродукції, не є посередником з купівлі-продажу, воно неправомірно знаходиться на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, повинно сплачувати податок на додану вартість на загальних підставах. Представники відповідача прибули в судове засідання, просять відмовити в задоволенні позову, пояснили, що голова фермерського господарство навмисно уникає проведення перевірки, надані на запит копії первинних документів не були завірені належним чином, тому така перевірка була здійснена без врахування цих документів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, суд встановив, що фермерське господарство «Кудаси» зареєстровано в 2001 році як юридична особа, є платником податків, знаходиться на обліку в Цюрупинській ОДПІ, займається вирощуванням овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів та іншими видами вирощування, оптовою торгівлею. Позивач є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість .

Позивачем надано докази, що у ФГ «Кудаси» на балансі знаходиться цілісний майновий комплекс, земельні угіддя у власності 50 га за державним актом, і за договорами оренди 66 га (10 га у СФГ «Парі» за договором № 6 від 01.01.2008 та 56 га у ф/г «Валерія Л.М.» за договором № 43 від 29.10.2008), власний автотранспорт та сільськогосподарська техніка з обладнанням, залишкова вартість станом на 01.01.14 складає 3800 тис. грн. В залежності від пори року з урахуванням сезонності робіт працюють наймані працівники від 10 до 30 чоловік, полив території відбувається за допомогою крапельного зрошення, земельна ділянка облаштована теплицями.

Цюрупинською ОДПІ був надісланий позивачу запит від 28.07.14 № 3335/10/15-018, в якому з посиланням на п. 20.1. 6 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст. 73 ПКУ позивача просили надати в 10-денний строк пояснення та документальне підтвердження з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за 2013 рік та січень-червень 2014 року - всі платіжні документи, транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, квитанції, що підтверджують реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі, документи про стан розрахунків, всі угоди, бухгалтерські документи, документи на перевезення товарів, довіреності на отримання ТМЦ, документи про умови зберігання, ліцензії, дозволи, документи про наявність виробничих потужностей, транспорту, трудових, матеріальних та фінансових ресурсів, основних фондів, наявність висновків про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, реєстрації обов'язкових підтверджуючих документів, та інші документи, а крім того, всі документи по господарським операціям з ТОВ «Метекс». Запит отримано позивачем 31.07.14.

На запит Цюрупинської ОДПІ, позивач надав 12.08.2014 відповідь з доданими первинними документами на 1200 аркушах, конкретного переліку наданих документів у відповіді не зазначено.

ОДПІ вважає, що було надано неповний комплект документів, про що вказано в листі ОДПІ від 24.09.14 № 4570/10/21-20-22-00.

З посиланням на пп. 78.1.1, 78.1.4 ст. 78 ПКУ ОДПІ виданий наказ від 09.09.2014 № 492 про проведення з 10.09.14 протягом 5 робочих днів документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Кудаси» з питання дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13 по 30.06.14.

Фахівці податкового органу ревізори-інспектори Борисова І.А. та ОСОБА_7 прибули на підприємство 10.09.2014, де вручили керівнику ФГ під розпис наказ на перевірку, направлення та зробили відповідний запис у книзі перевірок. Первинні бухгалтерські та податкові документи 10.09.14 не перевірялись з причин, які сторони пояснюють по різному: позивач стверджує, що почувши про необхідність від'їзду голови господарства з 11 вересня 2014 року у відрядження на 3-5 днів, фахівці ОДПІ порадили написати листа про перенесення перевірки, відповідач стверджує, що була домовленість прибути наступного дня для залучення до перевірки особи, яка надає господарству бухгалтерські послуги.

Позивач передав до ОДПІ 11.09.14 лист з проханням про перенесення перевірки на 5 днів через термінове відрядження.

Цюрупинською ОДПІ був прийнятий наказ № 496 від 16.09.14 про продовження терміну перевірки на 3 робочих днів з 17.09.14 та залучено додатково до проведення перевірки ревізора-інспектора ОДПІ Кісіль Т.А. В наказі є посилання на заяву ФГ «Кудаси» про відрядження та на п. 82.3.1 ст. 83 ПКУ, який передбачає однією з підстав для продовження строку перевірки наявність заяви суб'єкта господарювання у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки. Заяви про продовження терміну перевірки керівник ФГ "Кудаси" не писав.

Наказ про продовження перевірки не був вручений керівнику ФГ, а був надісланий поштою разом з направленням головного державного ревізора-інспектора Цюрупинської ОДПІ Кісіль Т.А. та отримано позивачем 18.09.14. Представники ОДПІ пояснюють причину невручення наказу керівнику ФГ тим, що на місці здійснення діяльності фермерським господарством протягом 16, 17, 19 вересня 2014 року голови ФГ не було, в свою чергу голова ФГ в судовому засіданні стверджує, що з 16.09.14 він був за місцем здійснення господарської діяльності кожного дня, оскільки тривав процес збирання врожаю, але службові особи ОДПІ протягом 16-19 вересня 2014 року не приїжджали, про продовження перевірки він не був повідомлений.

Фахівцями ОДПІ Борисовою І.А., ОСОБА_7, Кісіль Т.А. був складений акт від 19.09.14 № 118/10/22-0 про відмову голови фермерського господарства Павлюченко С.О. у наданні документів.

19.09.14 Цюрупинська ОДПІ надіслала лист позивачу про те, що перевірка закінчена, запросили для підписання акту, запропонували надати документи.

Отримавши в приміщенні Цюрупинської ОДПІ 29.09.2014 акт перевірки №481, позивач підписав його із незгодою.

В акті вказано, що "Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період 01.01.13 по 30.06.14, які підпадають під визначення ст. 185 ПКУ. Таким чином, за відсутністю первинних документів неможливо підтвердити реальність господарських операцій та реальність їх здійснення у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, матеріалів для здійснення основного виду діяльності ФГ «Кудаси» податкових зобов'язань на суму - 8612343,9 грн. (ПДВ 1722468,78грн.)". В акті також перевірки зазначено, що за період, який є предметом перевірки, позивач задекларував податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 1722468 грн. 78 коп., податкового кредиту 250759,04 грн. Звітні декларації з ПДВ подавались із зазначенням обсягу реалізації тільки власної продукції , але на площі 50 га неможливо виростити та зберігати сільгосппродукцію в таких об'ємах, як ФГ звітує до статистичних органів та до податкової інспекції. Відповідачем зроблено висновок, що ФГ «Кудаси» за перевіряємий період не с виробником сільськогосподарської продукції, не є посередником з операцій купівлі-продажу, оскільки платником податків документально не підтверджено факт проведення господарської діяльності, тому у підприємства відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з контрагентами-покупцями в розумінні ст. 134. та ст. 185 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені п. 209.11 ст. 209 ПК України. Відповідно до вказаної норми, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Цюрупинською ОДПІ було прийнято рішення № 1 від 13.10.2014 про виключення з 01.07.14 сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування через те, що питома вага несільськогосподарської продукції, товарів (послуг) протягом попередніх 12 послідовних податкових періодів перевищує 25% від загального обсягу вартості всіх товарів, послуг.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає, що наслідками акту перевірки є також внесення податковим органом змін ( зменшення до 0 грн.) до показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих підприємством у 2013 році - 1 півріччі 2014 року, в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка є складовою автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок", та подальше використання податкової інформації для здійснення перевірок позивача та його контрагентів. На підставі висновків акту перевірки податкових повідомлень рішень не приймалось.

Не погоджуючись з діями ОДПІ та рішенням № 1 від 13.10.14 позивач звернувся до суду.

Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі поданих податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Перевіряючи дотримання відповідачем умов, що передують прийняттю рішення про проведення перевірки, дослідивши запит, який надсилався у спірних правовідносинах податковим органом на адресу платника податків, суд встановив, що зазначений запит оформлений неналежним чином, а саме: зміст вказаного запиту не містить викладення жодних фактів порушення ФГ «Кудаси» вимог податкового чи іншого законодавства, отже, запит складений податковим органом з порушенням приписів абз. 1 і 2 п. 73.3 ПКУ, з нього неможливо зробити висновок, чи є він запитом щодо збору податкової інформації, чи обумовлений конкретними підставами, що в силу абз. 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді. Відповідачем надано суду в якості обгрунтування запиту лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від 15.07.14 № 14/2/4-6097 з проханням провести зустрічну звірку відомостей ФГ «Кудаси» щодо господарських відносин з ТОВ «Метекс» та перевірити реальність здійснення ФГ «Кудаси» поставки продукції. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом (ст. 73 ПКУ). У разі коли запит складено з порушенням цих вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (п. 73.3 ст. 73). Отже, законних підстав для формування та надіслання запиту відповідач не мав.

Позивач надав відповідь на запит, в кій зазначає, що не перебував у господарських стосунках з ТОВ «Метекс» та надав документи на 1200 аркушах, які підтверджують фінансово-господарські відносини ФГ з контрагентами щодо реалізації продукції за 2013 р. - перше півріччя 2014 р.

Посилання відповідача на те, що на запит фермерським господарством надані не всі документи, а лише частину з них, що стало підставою для призначення перевірки, суд вважає необгрунтованим, оскільки часткове чи неповне ненадання відповіді не може призвести до перевірки: адже, з огляду на ст. 19 Конституції України, приписи пп. 78.1.1, 78.1.4 ст. 78 ПКУ не підлягають розширеному тлумаченню. Тобто, за приписами вказаних правових норм однією із обов'язкових складових для призначення та проведення такої документальної позапланової виїзної перевірки є ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби. Неповне їх надання не є підставою для призначення та проведення такої перевірки.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що керівником фермерського господарства були допущені посадові особи ОДПІ до перевірки 10.09.14, отже, порушень у оформленні наказу та направлень на перевірку позивач не вбачав. Незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись шляхом не допущення представників податкового органу до проведення перевірки, крім того, він не позбавлений права оскаржити у судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом. Таких дій позивач не вчиняв.

10.09.14 перевіряючі особи ОДПІ прибули до місця здійснення господарської діяльності позивача, вони пред'явили направлення на перевірку для ознайомлення керівнику ФГ, розписались в журналі перевірок, але фактично до перевірки в цей день не приступили, що не заперечують обидві сторони. Доказів того, що протягом усіх 5 днів перевірки перевіряючи посадові особи приїжджали на перевірку, а їх не допускали, або на місці не було керівника господарства, немає, таким доказами повинні бути відповідні акти, складені згідно ст. 81 ПКУ. З показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9, доповідної записки заступника начальника Цюрупинської ОДПІ Алексієнко С.В. від 19.09.14 № 1055/22-06 про те, що ревізори виходили на перевірку 10.09.14 , а потім тільки 16.09.14, та зі змісту наказу ОДПІ про продовження перевірки - в ньому зазначено, що продовження відбулось на підставі заяви фермерського господарства про перенесення перевірки, суд вбачає, що податкова інспекція прийняла до уваги відсутність керівника ФГ, його заява про перенесення терміну перевірки слугувала підставою для прийняття наказу про продовження терміну перевірки. Суд зазначає, що у випадку відсутності платника податків ПКУ передбачає певний алгоритм дій ( п. 81.2 ст. 81 ПКУ - складається акт, який засвідчує факт відмови від допуску на перевірку або факт відсутності платника). Таких актів не складалось, суду не надано, в акті перевірки відсутня інформація про складання актів про відсутність керівника або про недопуск до перевірки. За закінченням терміну перевірки, зазначеному в наказі № 492 від 09.09.14, акту перевірки не складалось.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що продовження терміну перевірки відбулось з порушеннями приписів ПКУ. Копія наказу № 496 від 16.09.14 про продовження терміну перевірки з 17.09.14 на три дні та направлення ревізорів-інспекторів та додатково залученого до перевірки фахівця Кісіль Т.А. не були вручені під розписку, отже права на продовження перевірки відповідач не отримав. Продовження проведення перевірки розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку. Порядок та умови допуску посадових осіб органів податкової служби до продовження перевірки є аналогічним допуску до перевірки, тому право на продовження документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку перевірки вручено під розписку копію наказу про продовження такої перевірки. ПКУ не передбачає можливості при здійсненні виїзної перевірки надсилання наказу поштою, а саме так вчинив відповідач, надіславши наказ №496 господарству 16.09.14 рекомендованим листом, направлення Кісіль Т.А. та інших перевіряючих не надсилалось. Отже, враховуючи фактичні обставини справи, продовжувати перевірку посадові особи ОДПІ не мали законних підстав, оскільки не пред'явили заздалегідь керівнику ФГ таких документів, як направлень на проведення такої перевірки, копії наказу про продовження проведення перевірки та службового посвідчення. З пояснень керівника ФГ, наданим в судовому засіданні, слідує, що він не знав про продовження перевірки та вважав, що її перенесено на інший термін, свідок ОСОБА_9 дав пояснення проте, що ревізори-інспектори до контори ФГ не приїжджали. Представники ОДПІ пояснили, що декілька разів були на місці знаходження контори (офісу) фермерського господарства, але ворота були закритими, голову ФГ не бачили, свідок ОСОБА_7 дав аналогічні пояснення.

Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 № 22 (п. 1.4.5, 1.4.6, 1.4.7 ) передбачено, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників за місцезнаходженням, у той же день складається акт перевірки місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників), який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної фіскальної служби, за формою згідно з додатком 6 до Методичних рекомендацій. При цьому підрозділ органу державної фіскальної служби, який встановив відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта доповідною запискою повідомляє про це керівника (заступника керівника) органу державної фіскальної служби. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників) у допуску посадових (службових) осіб органу державної фіскальної служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови, такий акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів. У разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки працівником підрозділу, який здійснює (очолює) таку перевірку, складається акт у довільній формі, що фіксує такий факт, який акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій.

Оскільки покази свідків є протилежними по змісту, суд оцінює їх критично, віддаючи перевагу тому факту, що посадові особи ОДПІ повинні були скласти відповідний акт про не допуск до перевірки або про відсутність платника податків у місці здійснення господарської діяльності протягом 16-19.09.14, але таких дій не вчинили.

Наданий суду акт від 19.09.14 про відмову голови ФГ Павлюченко С.О. надати документи, які підтверджують податковий та бухгалтерський облік, складений ревізорами-інспекторами, суд не приймає до уваги як належний доказ. Згідно з п. 85.6 ст. 85 ПКУ у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Доказів пред'явлення даного акту керівнику ФГ на підпис суду не надано. Невідомо, чи даний акт був зареєстрований у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної фіскальної служби, не має відповідної реєстрації - в акті на першому аркуші у верхньому лівому куті зазначаються дата реєстрації та номер акта, який складається із порядкового номера Спеціального журналу реєстрації актів, коду структурного підрозділу, що його склав, та коду за ЄДРПОУ платника податків . Крім того, представники податкової інспекції підтвердили той факт, що Павлюченко С.О. вони бачили тільки 10.09.14. Платник податків не був повідомлений про те, що перевірка була продовжена, оскільки своєчасно про це йому не повідомлялось, наказ про продовження перевірки отриманий поштою тільки 19.09.14, його твердження про те, що посадові особи ОДПІ приїжджали на перевірку один раз 10.09.14, відповідачем не спростовані належними доказами.

Доводи ОДПІ про те, що після отримання акту перевірки платник податків мав можливість подати первинні документи для їх врахування , суд оцінює з тієї точки зору, що це є правом платника, платник податків не зобов'язаний виправляти помилки посадових осіб податкової інспекції, які склали акт документальної перевірки без жодного первинного документу.

Даючи правову оцінку дотриманню процедури проведення перевірки, а саме: наявність підстав для проведення перевірки, відповідності порядку проведення перевірки вимогам закону, дотримання строків перевірок, врахування документів під час складення акта перевірки тощо, суд досліджує ланцюг юридичних актів, в якому попередній факт є підставою для виникнення наступного. У зв'язку з наведеним, у випадку відсутності самої перевірки або складання акту перевірки з порушенням підстав її проведення без дослідження документів податкового та бухгалтерського обліку результати акту перевірки не можуть вважатись правомірними не залежно від того, чи були виявлені порушення законодавства. Виключно правомірні рішення та дії посадових осіб суб'єктів владних повноважень є юридичними фактами в адміністративній процедурі. В діяльності суб'єкта владних повноважень, існує принцип ланцюга юридичних фактів, який означає, що всі дії, рішення органу влади, які в силу закону передують певному рішенню, мають бути правомірними, у випадку неправомірності будь-якої з дій/рішень у суб'єкта владних повноважень не виникає право на вчинення наступної дії в ланцюгу, а тому остаточне рішення в будь-якому разі є неправомірним, так як не відповідає ч.2 ст. 19 Конституції.

Таким чином, фахівцями Цюрупинської ОДПІ був складений акт виїзної позапланової перевірки діяльності ФГ за 2013 рік - перше півріччя 2014 року тільки на підставі Статуту, установчих документів, довідки статуправління про види діяльності та відповіді Херсонського державного аграрного університету від 04.09.14 № 66-05/108, а також податкової інформації, яка містилась в базі даних ДФС, даний акт не містить будь-якого документального обґрунтування заперечення реальності здійснення фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами, які мали місце в 2013-2014 роках, висновки перевірки грунтуються лише на припущеннях, без посилань на конкретні документи первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. Обов'язковими умовами для встановлення фактів не відповідності сільськогосподарського підприємства критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 ПКУ є результати проведення документальної перевірки платника податків, з якими законодавець пов'язує безпосереднє виникнення у податкового органу підстав для прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Відповідачем не надано суду достовірних доказів , які стали підставою для скасування свідоцтва платника ДВ як спеціального режиму оподаткування .

Доводи відповідача в акті перевірки щодо неможливості вирощування сільськогосподарської продукції та реалізації її зазначеним в акті перевірки контрагентам- покупцям суд вважає необгрунтованими та безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами. Покупці сільськогосподарської продукції фермерського господарства не перевірялись податковою інспекцією на предмет заперечення проти факту придбання продукції, доказів не відображення господарських операцій з позивачем в податковому обліку цими покупцями в акті не зазначено. Відповідач не заперечує наявності у фермерського господарства певної кількості сільськогосподарської техніки, приміщень, трудових ресурсів. Висновки акту перевірки базуються тільки на інформації Херсонського державного аграрного університету щодо строків висаджування, способу висаджування, збору врожаю овочів, їх врожайності. Але податкове законодавство не передбачає підстав використання даної інформації при проведенні документальних перевірок та наслідки відхилення діяльності платника податків від середньостатистичної. Крім того, відповідач ніяким чином не спростував доводи представників ФГ щодо впливу на врожайність таких чинників, як застосування високоякісних насіння та розсади, добрив, засобів захисту від шкідників, технології поливу, наявності теплиць тощо. Інформація ХДАУ не враховує об'єктивних факторів, які мають суттєвий вплив, а містить інформацію про середньостатистичну діяльність звичайного сільгоспвиробника без врахування особливостей діяльності господарства, без аналізу виробничих потужностей, кількості закупленої та використаної розсади, насіння, матеріалів, з урахуванням залишків на день проведення перевірки, кількості електричної енергії, палива, чисельності працівників, розміру виплаченої заробітної плати та інших елементів витрат виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг), що підтверджують зобов'язання зі сплати податків, та інших показників. Податкові ревізори-інспектори не знайомились із виробничим процесом, визначенням основних витратних елементів виробництва, за фактичним використанням яких можна визначити орієнтовні обсяги випуску продукції. Не встановлено податковою службою фактів прихованої закупівлі овочів у інших виробників або посередників, або які для виявлення цих фактів були вчинені зустрічні перевірки, оперативно-розшукові заходи тощо. Не опитані працівники господарства та особи, які перебували у трудових відносинах або у відносинах найму, про отримані ними доходи, не опитано покупців овочів щодо питання реальності отримання та перевезення овочів від позивача, не доведено вчинення посадовими особами позивача дій, спрямованих на приховання або маскування незаконного походження овочевої продукції, джерела її походження, місцезнаходження, переміщення. Оцінка ефективності використання земельних угідь, та перевірка кількості вирощеної продукції не є компетенцією податкової служби, для таких висновків необхідні певні знання в області вирощування овочів.

Доводи відповідача про те, що фермерським господарством використовувалась для вирощування овочів тільки ділянка 50 га, яка є у власності, також не відповідають фактичним даним. Позивач стверджує про оренду у інших господарств ще 66 га землі, надавши договори оренди. Той факт, що ці договори мають певні недоліки їх укладання, вони не є належним чином зареєстрованими, не спростовує доводів позивача про використання цих земельних ділянок. Податковий кодекс України не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки. Будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва. Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, суд визнає, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника для набуття статусу суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ. Дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва. За таких обставин продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу XIV ПКУ незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки. Відповідно, така продукція повинна враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва у розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження особою статусу платника сільськогосподарського товаровиробника. За таких обставин відсутні будь-які підстави для розмежування сільськогосподарської продукції на ту, що отримана на належно оформлених земельних ділянках, право оренди яких зареєстровано, та на ту, що вирощена на ділянках, оренда чи інше право користування якими оформлені з недоліками або є неоформленими офіційно. У податкової інспекції відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до фермерського господарства у разі недотримання останнім норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог законодавства податкового. Відсутні підстави для визначення особі податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму в разі, якщо такою особою дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації.

Податкові органи наділені повноваженнями контролювати дотримання платниками податків норм податкового та окремих норм господарського законодавства у випадках, прямо передбачених законом. Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень органів державної податкової служби не належить. Відповідно, порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами державної податкової служби, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, не тільки дії відповідача при проведенні перевірки та складанні акта перевірки не відповідають вимогам законодавства, а й зміст акту не відповідає вимогам податкового законодавства, без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.

З урахуванням викладеного, при відсутності доказів недотримання ФГ "Кудаси" норм ст. 209 ПК України, в податкового органу були відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до позивача, в тому числі позбавлення статусу платника ПДВ зі спеціальним режимом. Рішення № 1 від 13.10.2014 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ є неправомірним та підлягає скасуванню. З урахуванням задоволення позовної вимоги про скасування рішення № 1, суд вживає заходи щодо відновлення первісного стану позивача шляхом зобов'язання відповідача поновити з 1 липня 2014 року в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування запису про реєстрацію фермерського господарства "Кудаси" як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та зобов'язання відповідача виконати дії щодо поновлення реєстрації фермерського господарства "Кудаси" як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 1 липня 2014 року. Щодо видачі нового свідоцтва про реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ, то в цій позовній вимозі суд відмовляє, оскільки може виникнути подвійна реєстрація позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, що може негативно вплинути на подальшу правову оцінку його дій, зокрема, щодо використання ним другого індивідуального податкового номера свідоцтва. Обов'язковим наслідком скасування вищевказаного рішення № 481 за фактом набрання судового рішення законної сили, є виконання податковою інспекцією дій по поновленню реєстрації, рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, таке рішення не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно скасоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Що стосується внесення податковою інспекцією змін до податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в електронній інформаційній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" на підставі акту позапланової документальної перевірки від 26.09.14 № 481, то суд зазначає таке. Інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, і прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. В подальшому податкова служба здійснює зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, єдиного реєстру податкових накладних, та інше. Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Податковий орган зобов'язаний відобразити показники декларацій у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Самостійна зміна податковою інспекцією в базі Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту АІС "Податковий блок" показників податкового кредиту та/або податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам централізованої бази даних податкової звітності. Спосіб дій контролюючого органу в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

Як встановлено судом, змін до своїх податкових зобов'язань та податкового кредиту за результатами складення акту від 22.08.14 № 801/26-55-22-1/38450558 позивач не вносив, податкове повідомлення-рішення не приймалось, а відтак, суд дійшов висновку, що коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в автоматизованій інформаційній системі АІС "Податковий блок", є наслідком односторонніх дій відповідача, а тому вони є протиправними. Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч зазначеним приписам процесуального законодавства відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Суд визнає протиправними дії відповідача щодо внесення змін до електронної інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок " ДПС України на підставі акту позапланової виїзної перевірки № 481 від 26.09.14 щодо коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях за 2013 рік - 1 півріччя 2014 року. Оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань позивача в інформаційній електронній базі даних, то відповідно вимогу про зобов'язання відповідача вилучити інформацію, яка внесена на підставі вказаного акту до такої інформаційної бази, слід задовольнити.

Доводи відповідача про те, що вказана автоматизована система створена для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, судом до уваги не приймається, оскільки згідно зі ст. 74 ПК України, ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позов фермерського господарства "Кудаси" частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 1 від 13.10.14 про виключення фермерського господарства "Кудаси" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Зобов'язати Цюрупинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області поновити з 1 липня 2014 року в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію фермерського господарства "Кудаси" як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та виконати дії щодо поновлення реєстрації фермерського господарства "Кудаси" як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 1 липня 2014 року.

Визнати протиправними дії Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в електронній інформаційній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" на підставі акту позапланової документальної перевірки від 26.09.14 № 481.

Зобов'язати Цюрупинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області відновити в автоматизованих системах "Податковий блок" та "Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту фермерського господарства "Кудаси" за період з 1 січня 2013 року по 30 червня 2014 року , які були змінені на підставі акту перевірки Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 26 вересня 2009 року № 481.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відшкодувати фермерському господарству "Кудаси" (код ЄДРПОУ 31694152) з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 109 грн. (сто дев'ять гривень) 62 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 січня 2014 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8