Рішення № 42462348, 23.01.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2015 рокуСправа № 912/3404/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: Поліщук Г.Б. - головуючий суддя, суддів Змеула О.А. та Шевчук О.Б., розглянув матеріали справи №912/3404/14 від 10.10.2014

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", м. Карлівка Полтавської області

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

про визнання припиненим зобов'язання

за участю представників сторін:

від позивача - Баланчук А.В., довіреність № 273 від 19.09.2014 (в режимі відеоконференції);

від позивача - Удовіченко І.О., довіреність № 12/8 від 24.12.2014;

від відповідача - Феоктістов О.В., довіреність № 821-10 від 29.07.2014;

В судовому засіданні 09.01.2015 оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 23.01.2015.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" звернулось до господарського суду із позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Креатив" про визнання припиненим зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" щодо сплати на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" 60 300 139,70грн. збитків (вартість насіння соняшника у кількості 12 458,861 тонн, переданого на зберігання відповідно до договору складського зберігання сільськогосподарської продукції від 05.09.11 №116).

Позовна заява мотивована тими обставинами, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі №912/1141/13 з ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" на користь ПрАТ "Креатив" стягнуто 60 300 139,70грн. збитків та 68 820,00грн. судових витрат. 18.09.2013 на виконання цього рішення було видано відповідний наказ.

20.11.2013, до моменту відкриття органом державної виконавчої служби виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 18.09.2013 №912/1141/13 товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" та приватним акціонерним товариством "Креатив" укладено угоду, названу мировою, та 23.11.2013 додаткову угоду №1 до неї, у якій сторони погодили порядок погашення заборгованості боржника шляхом припинення його зобов'язання добровільною сплатою 48 992 777,275грн. та звільнення (прощення боргу) кредитором боржнику решти зобов'язання на суму 11 376 182,43грн. в порядку статті 605 Цивільного кодексу України.

За заявою ПрАТ "Креатив" від 31.01.2014 №97/10 органом державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 18.09.2013 №912/1141/13.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що угода, укладена сторонами у справі 20.11.2013, не є мировою угодою в розумінні ст. 121 ГПК України та ч. 3 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", а є правочином, укладеним між двома господарюючими суб'єктами, що не суперечить положенням цивільного законодавства.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2014 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечує, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування поданих заперечень відповідач зазначає про те, що позивач звертався до господарського суду із заявою про визнання наказу від 18.09.2013 у справі №912/1141/13 таким, що не підлягає виконанню повністю та з заявою про визнання цього ж наказу таким, що не підлягає виконанню частково. Під час розгляду даних заяв судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій встановлено, що мирова угода та додаткова угода до неї не затверджені у порядку, визначеному статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого, на думку відповідача, така мирова угода не створює юридичні наслідки для сторін.

Крім того, у поданих запереченнях відповідач висловлює власну позицію відносно того, що виконання рішення суду може відбуватись не інакше як на підставах та у порядку, визначеному Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження"; сторони не можуть самостійно змінити спосіб та порядок виконання судового рішення, а тому мирова угода й відмова від позову, що не затверджена судом, не може бути підставою для невиконання рішення суду та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню як частково так і повністю, або ж визнання зобов'язання припиненим тощо.

Відповідачем 29.10.2014 до суду подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2014 у справі №912/1141/13, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково.

11.11.2014 відповідачем повторно подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі, за змістом аналогічне попередньо поданому.

В судовому засіданні 09.01.2015 представником відповідача подано клопотання про залишення без розгляду клопотань про зупинення провадження у даній справі.

Відповідно до ухвали від 02.12.2014 розгляд даної справи продовжено у складі трьох суддів під головуванням судді Поліщук Г.Б.

Ухвалою в.о. голови суду від 02.12.2014 сформовано колегію суддів по розгляду справи у складі: суддя Поліщук Г.Б. - головуючий, судді Глушков М.С. та Шевчук О.Б.

В судовому засіданні 22.12.2014 представником позивача заявлено відвід судді Глушкова М.С.

Ухвалою від 22.12.2014 господарським судом відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" про відвід судді Глушкова М.С.

Ухвалою голови суду від 09.01.2015 внесено зміни до складу колегії судів, якою розглядається дана справа та сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Поліщук Г.Б., суддів Змеула О.А. та Шевчук О.Б.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, господарський суд дійшов висновків про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

У поданому клопотанні відповідач просив господарський суд зупинити провадження у даній справі до перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2014 у справі №912/1141/13, якою визнано наказ господарського суду Кіровоградської області від 18.09.2013 у вказаній справі таким, що не підлягає виконанню частково.

Представником відповідача 22.12.2014 подано до суду копію постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 у справі №912/1141/13, якою ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2014 скасовано, провадження у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" про визнання частково наказу №912/1141/13 від 18.09.2013 таким, що не підлягає виконанню, припинено.

За викладених обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у його задоволенні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі №912/1141/13 частково задоволено позов приватного акціонерного товариства "Креатив" та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" 60 300 139,70грн. збитків, а також 68 820,00грн. судового збору.

Як вбачається з даного рішення, вказана сума збитків є вартістю насіння соняшника, яке приватним акціонерним товариством "Креатив" передано на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" на підставі договору складського зберігання від 05.09.2011 №116.

Вказане рішення суду набрало законної сили, 18.09.2013 на його виконання видано відповідний наказ.

20.11.2013 приватним акціонерним товариством "Креатив" та товариством з обмеженою відповідальністю "Докучаєвські чорноземи" укладено мирову угоду, за умовами якої ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" у строк до 23.11.2013 зобов'язалось сплатити на користь ПрАТ "Креатив" частину боргу у сумі 48 992 777,275грн. відповідно до рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 по справі №912/1141/13 (пункти 3.1, 4.1 мирової угоди).

У відповідності до п. 4.2 мирової угоди за умови виконання п. 4.1 угоди ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" ПрАТ "Креатив" у строк до 23.11.2013 зобов'язане повернути складські квитанції на зерно. В момент передачі оригіналів складських документів сторони укладають додаткову угоду про припинення договору складського зберігання сільськогосподарської продукції №116 від 05.09.2011 (п. 4.3 мирової угоди).

Крім того, пунктом 4.4 даної угоди, сторони погодили, що з моменту виконання Відповідачем (ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи") п. 4.1 угоди, зобов'язання Відповідача по сплаті інших, ніж передбачені даною угодою платежів, припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) Позивачем (ПрАТ "Креатив") Відповідача відповідно до ст.605 Цивільного кодексу України.

Крім того, 23.11.2013 між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" укладено додаткову угоду №1 до мирової угоди від 20.11.2013. Вказаною додатковою угодою змінено строк виконання умов, визначених пунктами 4.1 та 4.2 мирової угоди, змінивши дату з "23.11.2013" на "28.11.2013" та викладено в новій редакції пункт мирової угоди, що визначає дату набрання чинності мирової угоди та строк її дії.

Після підписання сторонами зазначеної мирової угоди позивачем на рахунок відповідача перераховано 48 992 777,28грн. (т.1 а.с. 17-19).

Відповідачем до матеріалів справи подано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.12.2014 з виконання наказу господарського суду Кіровоградської області, виданого 18.09.2013 у справі №912/1141/13.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання.

Загальні підстави припинення зобов'язань визначені у главі 50 Цивільного кодексу України. До них відносяться виконання, передання відступного, зарахування, новація, неможливість виконання, поєднання боржника та кредитора в одній особі та ін.

Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є припинення правовідношення. Згідно з абзацом 11 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України способами захисту прав суб'єктів господарювання є установлення, зміна і припинення господарських правовідносин. Припинення правовідношення застосовується, як правило, у разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх обов'язків і до них відносяться позови про розірвання цивільно-правових договорів, про визнання виконавчого документа або іншого документа таким, що не підлягає виконанню, тощо.

За договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 05.09.2011 №116 товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" (Зберігач) зобов'язалось прийняти на зберігання продукцію, забезпечити кількісне і якісне зберігання продукції та здійснити її відпуск Поклажодавцю (приватному акціонерному товариству "Креатив").

Згідно зі статтею 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст.949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі №912/1141/13 встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" не довело фактичну наявність на зерновому складі насіння соняшнику, що належить приватному акціонерному товариству "Креатив" у кількості 12 458,861 тонн. З урахуванням даної обставини господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ "Креатив" в частині стягнення з ТОВ "АПК Докучаєвські чорноземи" вартості непереданого із зберігання насіння соняшника в сумі 60 300 139,70грн.

Тобто зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" зі сплати на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" 60 300 139,70 грн. збитків, що є вартістю насіння соняшника у кількості 12 458,861 тонн, переданого на зберігання відповідно до договору складського зберігання сільськогосподарської продукції від 05.09.2011 №116, виникло саме на підставі рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2013 у справі №912/1141/13, з моменту набрання вказаним рішенням законної сили.

Як зазначалось вище господарським судом, на виконання зазначеного рішення суду видано відповідний наказ, який наразі перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Таким чином, з моменту видачі виконавчого документа товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" є боржником, а приватне акціонерне товариство "Креатив" - стягувачем в межах виконавчого провадження не на підставі договору, а на підставі виконавчого документа. Тобто має місце зміна підстави зобов'язання і обов'язок товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" існує незалежно від договору.

Згідно Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Порядок їх виконання визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Фактично, предметом спору у даній справі є визнання припиненим зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" з виконання рішення господарського суду у справі №912/1141/13.

За викладених обставин належним способом захисту прав є визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в межах справи №912/1141/13.

Як свідчать матеріали справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" скористалось правом на подання такої заяви.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2014 у справі №912/1141/13 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю залишено без задоволення.

Постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та Вищого господарського суду України від 06.06.2014 вказану ухвалу залишено в силі.

При цьому, господарським судом під час розгляду вказаної заяви було враховано, що частиною 4 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода, укладена сторонами в процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Якщо виконавче провадження стосовно судового рішення відкрито, сторони відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується господарським судом. Заява про затвердження такої мирової угоди розглядається в судовому засіданні за правилами частини першої статті 121 ГПК.

Як встановлено судом під час розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково у справі №912/1141/13, ні сама мирова угода, ні додаткова угода від 23.11.2013 №1 до неї у порядку, визначеному статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом не затверджена.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у постанові від 06.06.2014 у справі №912/1141/13 погодилась з висновками судів про те, що особливість мирової угоди полягає в тому, що її умови набувають чинності (юридичної сили) лише у випадку її затвердження судом. У випадку відсутності ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди відсутні підстави для аналізу її положень.

Зважаючи на наведені вище обставини, господарський суд дійшов висновку про невідповідність пред'явленого позову встановленим законодавством способам захисту цивільних прав, та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог. На підставі викладеного господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" до приватного акціонерного товариства "Креатив" про визнання припиненим зобов'язання по сплаті суми збитків.

Витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на позивача у відповідності до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 28.01.2015

Головуючий суддя Г.Б. Поліщук

Суддя О.А. Змеул

Суддя О.Б. Шевчук