Ухвала суду № 42462097, 13.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р.Справа № 591/3824/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2014р. по справі № 591/3824/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

третя особа - відкрите акціонерне товариство "Selmi"

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось до Зарічного районного суду м. Суми з заявою, в якій просило надати роз'яснення, чи має право Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах призначити пенсію гр. ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме, з моменту виникнення права на пенсію з 28.06.2014 р.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2014р. по справі № 591/3824/14-а у задоволенні заяви відмовлено.

На ухвалу суду Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах подано апеляційну скаргу. В обґрунтування незгоди з ухвалою суду посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2014р. по справі № 591/3824/14-а, та направити справу до суду першої інстанції для роз'яснення виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 30.05.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, в якому просив суд визнати відмову УПФУ в м. Суми відносно призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах неправомірною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Суми призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці згідно Списку № 1 з 29 січня 2014 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди його роботи з 23 листопада 2001 року по 18 квітня 2003 року, з 10 листопада 2004 року по 31 серпня 2006 року на посаді провідного інженера-електронника, з 19 квітня 2003 року по 09 листопада 2004 року на посаді провідного інженера-конструктора та з 01 вересня 2006 року по 30 вересня 2008 року на посаді завідуючого сектором програмного забезпечення електронних мікроскопів у науково-дослідному відділенні електронної мікроскопії і електронно-променевої техніки НДІЕлМ цех № 60, під дією джерел іонізуючих (рентгенівських) випромінювань в Сумському ВАТ "Selmi".

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Суми щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Суми призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 29.01.2014 року відповідно до вимог п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці згідно Списку № 1, зарахувавши до пільгового стажу період роботи позивача з 23.11.2001 року по 18.04.2003 року, з 10.11.2004 року по 31.08.2006 року на посаді провідного інженера-електроніка, з 19.04.2003 року по 09.11.2004 року на посаді провідного інженера-конструктора та з 01.09.2006 року по 30.09.2008 року на посаді завідуючого сектором програмного забезпечення електронних мікроскопів у науково-дослідному відділенні електронної мікроскопії і електронно-променевої техніки НДІЕлМ під дією джерел іонізуючих (рентгенівських) випромінювань в Відкритому акціонерному товаристві "Selmi".

Не погодившись з постановою Зарічного районного суду м. Суми від 08.07.2014 року, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Суми залишено без задоволення. Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 08.07.2014р. по справі № 591/3824/14-а залишено без змін.

21.11.2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось до суду першої інстанції з заявою щодо роз'яснення постанови Зарічного районного суду м. Суми від 08.07.2014 року по справі №591/3824/14-а, а саме просить роз'яснити, чи має право Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах призначити пенсію гр. ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме, з моменту виникнення права на пенсію з 28.06.2014 р.

Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви не вбачається підстав для його роз'яснення, оскільки постанова суду першої інстанції є зрозумілою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення. Проте колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо підстав прийняття такого рішення, у зв'язку з чим в цій частині ухвала суду першої інстанції підлягає зміні на підставі п.1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 170 КАС України передбачено порядок роз'яснення судового рішення. У разі якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення рішення. Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 163 КАС України.

Роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового судового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом і він викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що в постанові суду повністю викладені усі обставини, характер спірних правовідносин, а її резолютивна частина є зрозумілою, такою, що не припускає іншого тлумачення, оскільки дата, з якої Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах зобов'язано призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, зазначена безпосередньо в судовому рішенні.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для роз'яснення постанови Зарічного районного суду м. Суми від 08.07.2014 року по справі №591/3824/14-а, передбачених статтею 170 КАС України.

Але колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята за нормами ст. 221 Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Згідно п.2 ч.1 ст.199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу суду.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, але ухвала суду першої інстанції прийнята з застосуванням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни судового рішення суду першої інстанції в частині підстав для відмови в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ст. ст. 170, 160, 165, 195, 196, 197 п.2 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2014р. по справі № 591/3824/14-а змінити в частині підстав для відмови в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

В іншій частині ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02.12.2014р. по справі № 591/3824/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.