Ухвала суду № 42462053, 15.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 р.Справа № 820/17157/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2014р. по справі № 820/17157/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест", звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило: визнати неправомірними дії відповідача щодо неприйняття податкових декларацій з ПДВ з додатками за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р. та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2014 року; зобов'язати відповідача прийняти податкові декларації з ПДВ з додатками за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р. та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2014 року.

Представником відповідача заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог, щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області щодо неприйняття податкових декларацій з ПДВ з додатками за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р., січень, лютий 2014 р.; зобов'язання ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області прийняти податкові декларації з ПДВ з додатками за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р., січень, лютий 2014 р. у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року зазначене клопотання задоволено частково, а саме: залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог, щодо визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р. та зобов'язання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняти податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р. В іншій частині в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначеного клопотання у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме: КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засіданні не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 197 КАС України, суд розглядає справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що про порушення своїх прав позивач дізнався з повідомлення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №4425/10/18.4-46 від 26 березня 2013 року про те, що надана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013 року № 982 від 21 березня 2013 р. подана з порушенням п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: подання податкової декларації з податку на додану вартість неплатником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ анульовано 14 жовтня 2011 року.).

Крім того, зазначені повідомлення надісланні на адресу позивача та ним отримані (т.2 а.с. 51,56,61,67,76,79,82,85,86,89).

Залишаючи без розгляду частину позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем частково пропущений строк звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 99 КАС України).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на момент перебігу строку звернення до суду з даним позовом) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Така редакція пункту 56.18 статті 56 Податкового Кодексу України діяла до 31 грудня 2013 року (включно).

З 01 січня 2014 року набрав чинності пункт 10 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24 жовтня 2013 року № 657-VII, яким внесено зміни до пункту 56.18 статті 56 ПК України, зокрема, даний пункт має таку редакцію: з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Дані правові норми застосовуються до відповідних правовідносин з 01 січня 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що право на звернення до суду щодо захисту своїх прав та інтересів у ТОВ "Промбуд-монтажінвест" виникло після 26 березня 2013 року, а з адміністративним позовом про оскарження дії контролюючого органу щодо неприйняття податкової звітності платника податків, позивач звернувся до суду 06 жовтня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права, тобто приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами. З огляду на викладене, тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку. При цьому, тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли фактично було пред'явлено позов.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що посилання представника позивача на необхідність застосування положень пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки на момент початку перебігу строку звернення до суду з даним адміністративним позовом (після 26 березня 2013 року) дана правова норма передбачала спеціальний строк, визначений статтею 102 цього Кодексу (1095 днів) необґрунтовані, оскільки дана правова норма передбачала спеціальний строк, визначений статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), лише щодо оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.

Частиною першою статті 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області щодо неприйняття податкових декларацій з ПДВ з додатками за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р. та зобов'язання ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області прийняти податкові декларації з ПДВ з додатками за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р., поданий позивачем з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 99 КАС України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2014р. по справі № 820/17157/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.