Ухвала суду № 42462038, 13.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р.Справа № 818/2910/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2014р. по справі № 818/2910/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славяни"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Славяни", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2014 року № 0001882204, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40250,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2014 року задоволено позов ТОВ "Славяни".

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 14 липня 2014 року № 0001882204 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Славяни" грошового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 40250 (сорок тисяч двісті п"ятдесят) грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, він просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що у період з 03.06.2014 року по 10.06.2014 року ДПІ у м. Сумах було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Славяни» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям ТОВ «Славяни» з ТОВ «АПК Харківцукрозбут» та ТОВ «Індустріальний» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року та з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року, про що складено акт від 17.06.2014 року № 2271/22- 04/36437907/214 (а.с.12-20).

З висновку вказаного акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Славяни» підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у вересні 2011 року на загальну суму 26833,00 грн. в результаті не підтвердження факту реального здійснення операцій з придбання товару у ТОВ «АПК Харківцукрозбут».

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2014 року № 0001882204, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40250,00 грн., у тому числі: за основним платежем 26833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13417,00 грн. (а.с.21).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 14 липня 2014 року №0001882204, позивач оскаржив його в адміністративному порядку

За результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Позивач не погодився з вищевказаними діями податкового органу та оскаржив їх у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, є належним чином обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.п. «а» п. 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України (ПК Країни) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України).

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Славяни» та ТОВ «АПК Харківцукрозбут» укладено договір поставки №1502A3 від 15.02.2011 року (а.с.33-34), згідно з яким у вересні 2011 року ТОВ «Славяни» придбало у ТОВ «АПК Харківцукрозбут» 20 тонн цукру-піску 50 кг*1 шт. по ціні 6708,33 грн. без ПДВ на загальну суму 161000,00 грн. з ПДВ, який був поставлений ТОВ «АПК Харківцукрозбут» на склад ТОВ «Славяни» за адресою м. Суми, вул. Курська, 22.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підтвердження здійснення вказаної господарської операції по придбанню ТОВ «Славяни» цукру-піску 50 кг*1 у кількості 20 тонн були оформлені наступні документи: видаткова накладна № 3728 від 06.09.2011 року, податкова накладна від 06.09.2011 року № 103 (а.с.35-36). Оплата вказаного товару підтверджується платіжними дорученнями (а.с.79,80).

Судом встановлено, що податкова накладна, виписана ТОВ «Славяни», відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що приєднані до справи документи, а саме: накладні на внутрішнє переміщення вказаного товару між магазинами ТОВ «Славяни» підтверджують фактичне використання вказаного цукру у власній господарській діяльності позивача (а.с.37-52).

Колегя суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сам факт відсутності у покупця товарно-транспортної накладної не є безумовною підставою для позбавлення останнього права на формування податкового кредиту за рахунок включення сплаченого у вартості товау податку на додану вартість та віднесення сплаченої вартості товару до валових витрат.

Таким чином, надаючи оцінку всім первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку ТОВ «Славяни», на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, вказаний період був предметом планової перевірки, яка була проведена ДПІ у м. Сумах у вересні - жовтні 2012 року за результатами якої було складено акт планової виїзної перевірки ТОВ «Славяни» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.12 року №5477/2250/36437907/39 від 31.10.2012 року (а.с.53-67).

За результатами цієї перевірки ДПІ м. Сумах не було встановлено завищення податкового кредиту на суму 26833,33 грн. у вересні 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «АПК Харківцукрозбут».

Стосовно доводів позивача, що дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки не відповідають положенням Податкового кодексу України, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що позивач, допустивши посадових осіб відповідача до проведення перевірки, фактично погодився з вказаною перевіркою, так як саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки викладена правова позиція не є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2014р. по справі № 818/2910/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.