Постанова № 42461958, 21.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року о 10 год 50 хв.Справа № 808/9004/14 Провадження №ДО/808/1236/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд-Південь»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2014 року Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд-Південь» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 4138,80 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 15.01.2015 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в поданих до суду заперечення проти позову заперечує. В обґрунтування письмових заперечень зазначає, що відповідач Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Також відповідач зазначає, що проведення на території Донецької області антитерористичної операції позбавило відповідача можливості нормально здійснювати господарську діяльність та як наслідок сплачувати податки та збори. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює питання щодо плати за землю.

Так, відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

В свою чергу стаття 270 Податкового кодексу України визначає, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Майстер-Буд-Південь» 03.02.2014 до Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (Іллічівського відділення) подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з земельного податку на 2014 рік на загальну суму 16 575,77 грн., що підлягає сплаті рівними частками щомісяця: у січні - 1 381,36 грн., з лютого по грудень - 1 381,31 грн.

Згідно з Додатком № 1 до податкової декларації плати за землю, земельна ділянка належить підприємству на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу, цільове призначення-функціонування виробничої бази, загальна площа - 10 535 га,, місце розташування: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Октябрьська, 90.

За результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності відповідача, позивачем в акті № 1255/316/15-1/33950070 від 05.08.2014 встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку за квітень 2014 року на 9 днів. У зв'язку з чим, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003541500 від 07.08.2014, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 137,40 грн. Вказане податкове повідомлення рішення отримане відповідачем 07.08.2014, в адміністративному або судовому порядку не оскаржене, а отже сума визначеного ним податкового зобов'язання є узгодженою.

Крім того, з урахуванням наявної переплати, позивач мав сплатити земельний податок за липень 2014 у сумі 1 238,78 грн., проте не сплатив.

Пунктами 59.1 та 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

03.09.2014 відповідачем сформовано податкову вимогу № 4286-25, відповідно до якої сума узгодженого податкового боргу позивача становить 1 238,78 грн.

Станом на дату звернення до суду, у відповідача наявна заборгованість зі сплати земельного податку у зв'язку з несплатою та несвоєчасною сплатою самостійно визначених у податковій декларації з плати за землю за 2014 рік сум податку, у тому числі: за липень - 1 238,78 грн., за серпень - 1 381,31 грн., за вересень - 1 381,31 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями з земельного податку складає 4 138 грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Цей Закон встановлює особливості застосування певних нормативно-правових актів щодо таких суб'єктів господарювання, у тому числі податкового законодавства щодо сплати податків, та підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань. При чому, дія цього Закону розповсюджується лише на визначені безпосередньо в ньому податки.

Так, згідно зі статтею 6 Закону № 1669 під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

З аналізу вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що положення даної статті Закону № 1669 розповсюджується за наявності певних умов:

- суми податку мали б сплачуватись у період проведення антитерористичної операції;

- земельні ділянки розташовуються на території проведення антитерористичної операції;

- сплаті підлягає плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (далі - Указ Президента №405/2014) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Оскільки заначений Указ Президента №405/2014 набрав чинності 14.04.2014, а Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України ще не приймався, періодом проведення антитерористичної операції є проміжок часу з 14.04.2014 по теперішній, не обмежений на сьогодні, час.

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону №1669 територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Проте, 05.11.2014 Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р дію Розпорядження від 30.10.2014 №1053-р зупинено, а отже на даний момент перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, є невизначеним, що робить неможливим застосовування положень Закону №1669.

Крім того, за матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка, якою користується відповідач, не є землями державної або комунальної власності, оскільки належить йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим, положення ст.6 Закону №1669 на дані правовідносини не розповсюджуються.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 4138,80 грн. та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд-Південь» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд-Південь» (код ЄДРПОУ 33950070) податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 4138,80 грн. (чотири тисячі сто тридцять вісім гривень 80 коп.) на р/р 33216811700053, код платежу 13050100, отримувач Маріуп. УК/Іллічів р-н/, код отримувача 37989721, банк ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, з рахунків платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд-Південь» (код ЄДРПОУ 33950070), у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко