Справа № 815/5998/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2015 року
15 год. 45 хв.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Балан Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) до начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів, Управління Державтоінспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів про визнання протиправною вимогу начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, типу легковий седан-В, укладеного між ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1, викладену у листі № 1688 від 11.10.2014 року, визнати протиправним та скасування рішення № 1688 від 11.10.2014 року начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 про відмову у проведенні перереєстрації транспортного засобу з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, зобов'язання Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів здійснити перереєстрацію (державну реєстрацію) транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернулась ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) до начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів, Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів про визнання протиправною вимогу начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, укладеного між ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1, викладену у листі № 1688 від 11.10.2014 року, визнати протиправним та скасування рішення № 1688 від 11.10.2014 року начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 про відмову у проведенні перереєстрації транспортного засобу з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, зобов'язання Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів здійснити перереєстрацію (державну реєстрацію) транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.10.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїла, Ізмаїльського та Кілійського районів із відповідною заявою про державну реєстрацію (перереєстрацію) з видачею свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу із збереженням номерних знаків та доданими до заяви документами, серед яких в тому числі - документ на підтвердження правомірності придбання транспортного засобу - договір купівлі-продажу, проте посадовою особою відповідача ОСОБА_2 за результатами розгляду заяви прийнято рішення № 1688 від 11.10.2014 року про відмову у реєстрації (перереєстрації) автомобіля марки «PEUGEOT» 407 ST 2.0E», кузов № НОМЕР_2, у зв'язку із тим, що сторонами договору купівлі-продажу вказаного транспортного засобу від 04.09.2014 року не було дотримано нотаріально посвідченої форми правочину. На думку позивача, вказане рішення є протиправним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства та порушує права позивача, оскільки нормами Цивільного кодексу України не передбачено обов'язкової нотаріальної форми договору купівлі-продажу транспортного засобу (аркуші справи 5-9).
В судове засідання прибув представник відповідача - Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.
Відповідач - начальник Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів. Або його представник у судове засідання не з'явились. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав (аркуші справи 46-47).
В судове засідання позивач або його представник не прибули. Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Через канцелярію суду за вхід. № 30660/14 від 09.12.2014 року та № ЕП/1567/14 від 16.12.2014 року представником позивача надано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, його представника (аркуші справи 50, 69, 71-72).
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
В судовому засіданні, представник відповідача - Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області вважав можливим розгляд справи в письмовому провадженні.
З урахуванням зазначених обставин, наданих представником позивача клопотань про розгляд справи без участі позивача, його представника, а також думки представника відповідача, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Через канцелярію суду за вхід. № 27389/14 від 05.11.2014 року представником відповідача - Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач позов не визнав, вважав його безпідставним та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи тим, що дії посадових осіб управління ДАІ ГУ МВС України в Одеській області щодо відмови у реєстрації спірного транспортного засобу у зв'язку із відсутністю засвідченого у встановленому порядку договору купівлі-продажу транспортного засобу відповідають положенням діючого законодавства, оскільки п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (зі змінами та доповненнями) передбачено надання до заяви про державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу в тому числі документу, підтверджуючого правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортного засобу, засвідченого підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою. Таким чином, на думку відповідача, оскільки до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу позивачем, на підтвердження правомірності придбання транспортного засобу, було надано договір купівлі-продажу, укладених письмово між продавцем та покупцем, проте не засвідчений у встановленому законом порядку, відповідачем правомірно було прийнято рішення № 1688 від 11.10.2014 року про відмову у реєстрації (перереєстрації) автомобіля марки «PEUGEOT» 407 ST 2.0E», кузов № НОМЕР_2 (аркуші справи 54-55).
Відповідачем - начальник Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів, письмові заперечення проти позову до суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, а також докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.10.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів із заявою від 07.10.2014 року про реєстрацію (перереєстрацію) та видачу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належного їй на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.2014 року, марки «PEUGEOT», типу - легковий седан, модель «407 ST 2.0E», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (аркуш справи 13).
До вказаної заяви від 07.10.2014 року, позивачем було додано наступні документи: договір купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року на підтвердження правомірності придбання; копія паспорта та ідентифікаційного коду заявника (власника транспортного засобу), копію паспорту та ідентифікаційного коду представника продавця за договором; копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_3 (оригінал свідоцтва), квитанція про сплату обов'язкових платежів (бланк свідоцтва, реєстрація ТЗ, номерні знаки), копія (оригінал) довіреності на ім'я представника, який укладав договір купівлі-продажу транспортного засобу, а також було зазначено про особисту присутність під час подання заяви заявника та представника продавця, на підтвердження справжності договору купівлі-продажу (аркуші справи 11-12, 14-20).
11.10.2014 року листом № 1688 за підписом начальника Центру з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2, на адресу позивача - ОСОБА_1 надіслано відповідь щодо результатів розгляду заяви від 11.10.2014 року, якою відповідач повідомив про неможливість перереєстрації автомобілю марки «PEUGEOT 407 ST 2.0E», кузов № НОМЕР_2 на ім'я позивача на підставі поданих документів, у зв'язку із тим, що наданий договір купівлі-продажу автомобілю марки «PEUGEOT 407 ST 2.0E», кузов № НОМЕР_2, не засвідчений підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, у відповідності до п. 8 Порядку № 1388 від 07.09.1998 року, згідно з яким, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою (аркуші справи 10-10зв.).
Також, відповідач обґрунтовує відмову тим, що нормою ст. 209 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом та тим, що Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 269/5 від 22.02.2012 року передбачено посвідчення правочинів щодо відчуження ТЗ, що підлягають державній реєстрації.
Проте, суд із такими доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими, а відповідь такою, що порушує права позивача та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулюються Законом України № 3353-XII від 30.06.1993 року «Про дорожній рух».
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Згідно ч. 9 ст. 34 вказаного Закону, власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
У відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (надалі - Порядок № 1388 від 07.09.1998 року).
Відповідно до п. 6 Порядку № 1388 від 07.09.1998 року, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції (далі - підрозділи Державтоінспекції).
Згідно з п. 8 Порядку № 1388 від 07.09.1998 року, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема - договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.
Судом встановлено, що відповідно до вказаних вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про перереєстрацію транспортного засобу із наданням до заяви документів, в тому числі документу на підтвердження правомірності придбання автомобілю - договір купівлі-продажу від 04.09.2014 року, який став спірним у зв'язку із його не посвідченням згідно з п. 8 Постанови КМУ № 1388 від 07.09.2014 року, підписом відповідальної посадової особи, що скріплено печаткою.
Матеріалами справи підтверджується, що 04.09.2014 року між ОСОБА_3 через свого представника - ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, згідно якого, продавець передає у власність покупця транспортний засіб (майно) марки «PEUGEOT», модель «407 ST 2.0E», 2005 року випуску, а покупець приймає у власність транспортний засіб (майно) марки «PEUGEOT», модель «407 ST 2.0E», 2005 року випуску і оплачує за нього визначену цим договором грошову суму (аркуші справи 11-12).
Вказаний, договір купівлі-продажу, досліджений судом, укладений в письмовій формі та містить домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору.
Статтею 657 Цивільного кодексу України закріплено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Щодо засвідчення справжності підписів сторін вказаного договору, позивачем під час подання заяви про реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу у додатках до заяви було вказано про особисту участь при розгляді заяви для засвідчення справжності підписів сторін на вказаній угоді.
Згідно ст. 78 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. На угоді може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.
Таким чином, оскільки договір купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, укладений між ОСОБА_3 через свого представника - ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) є угодою, яка підписана ними самостійно, то законодавством не передбачено права посадових осіб органу місцевого самоврядування засвідчувати справжність підписів цих осіб, які підписали договір.
Щодо тверджень відповідача про засвічення у встановленому порядку договору купівлі-продажу транспортного засобу суд вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства з урахуванням наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Нормами Цивільного кодексу України не передбачено обов'язкової нотаріальної форми договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди.
Статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено виключний перелік договорів купівлі-продажу, які укладаються у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, серед яких: Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Суд зазначає, що даний перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, посилання відповідача у листі від 11.10.2014 року № 1688 на те, що Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5 передбачено нотаріальне посвідчення правочинів щодо відчуження транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, є необґрунтованими, так як вказаний Порядок затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 року відповідно до статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» та з метою вдосконалення порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та не є законодавчим актом, який встановлює правочини, для яких нотаріальна форма є обов`язковою.
Таким чином, на думку суду, оскільки даний спір хоча і є публічно-правовим, проте, правовідносини з приводу укладення правочинів - договору купівлі-продажу регулюються спеціальним законодавством - Цивільним кодексом України, з урахуванням чого, судом в першу чергу прийнято до уваги норми спеціального Закону, який регулює спірні правовідносини з приводу укладення та посвідчення правочину.
Крім того, Порядком № 1388 від 07.09.1998 року, яким обґрунтовано відмову у державній реєстрації (перереєстрації) ТЗ, жодним чином не зазначено, що посадова особа, підписом якої має бути обов'язково засвідчено договір купівлі-продажу транспортного засобу є саме нотаріус.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Таким чином, висновки відповідача, якими ототожнюються поняття «нотаріуса» та «відповідної посадової особи» згідно з п. 8 Порядку № 1388 від 07.09.1998 року з урахуванням наведених норм чинного законодавства є помилковим трактуванням.
На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що начальником Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів - ОСОБА_2 неправомірно відмовлено позивачу у перереєстрації транспортного засобу з підстав ненадання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, про що прийнято рішення від 11.10.2014 року за № 1688 про неможливість перереєструвати автомобіль марки «PEUGEOT 407 ST 2.0E», кузов № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1, оскільки, як встановлено судом, нормами Цивільного кодексу України не передбачено обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу.
На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною вимогу начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, типу легковий седан-В, укладеного між ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1, викладену у листі № 1688 від 11.10.2014 року, визнати протиправним та скасування рішення № 1688 від 11.10.2014 року начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 про відмову у проведенні перереєстрації транспортного засобу з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 рокує обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів здійснити перереєстрацію (державну реєстрацію) транспортного засобу - марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Порядок здійснення центрами надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів (далі - Центри), державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів (далі - ТЗ), оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та номерних знаків на ТЗ встановлений Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них", затвердженою наказом МВС України № 379 від 11.08.2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 року за № 123/18861 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.п. 3.1., 3.11 п. 3 Інструкції реєстрація ТЗ проводиться працівниками Центру відповідно до вимог пунктів 6 - 32 Порядку. Для проведення реєстрації ТЗ посадовими особами Центру приймаються до розгляду письмові заяви власників ТЗ - фізичних або юридичних осіб, зразки яких наведено в додатках 1, 2 до цієї Інструкції. У заявах юридичних осіб обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові (далі - П. І. Б.) особи, якій доручається провести оформлення ТЗ, та зразок її підпису, а на заяві ставляться підпис уповноваженої посадової особи (із зазначенням посади, П. І. Б.) та відбиток печатки юридичної особи. Реєстрація ТЗ здійснюється на підставі заяви власника, документа, що посвідчує його особу, правомірність придбання ТЗ, відповідність конструкції ТЗ встановленим вимогам безпеки дорожнього руху. Після прийняття заяви посадовою особою Центру проводяться огляд ТЗ, перевірка документів та транспортного засобу за наявними базами даних АІС та в разі прийняття рішення щодо реєстрації після сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків. Після проведення всіх перевірок у заяву (додатки 1 або 2) про реєстрацію ТЗ уповноваженою посадовою особою Центру, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації ТЗ рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П. І. Б. та дати.
Таким чином, досліджені судом при вирішенні справи матеріали свідчать, що при перевірці документів, які надані позивачем для здійснення реєстрації відповідачем - начальником Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів - ОСОБА_2 прийнято рішення від 11.10.2014 року за № 1688 про відмову ОСОБА_1 у проведені перереєстрації транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, типу легковий седан-В саме в зв`язку з відсутністю нотаріального посвідчення цього договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Жодних належних доказів щодо здійснення відповідачем з метою проведення державної реєстрації цього транспортного засобу всього комплексу заходів передбачених ч. 1 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації (в тому числі і договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05.09.2014 року), звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, сторонами суду надано не було.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що під час вирішення справи не встановлено достатньо підстав для зобов`язання зобов'язання Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів здійснити перереєстрацію (державну реєстрацію) транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків.
Таким чином, оскільки відповідачем не в повному обсязі було перевірено та вивчено заяву позивачу з додатками, рішення відповідача від 11.10.2014 року № 1688 підлягає визнанню його протиправним та скасуванню.
Враховуючи зазначені обставини, керуючись приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.10.2014 року про реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В та видачу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, з урахуванням встановлених судом обставин, що стали підставою для скасування рішення відповідача від 11.10.2014 року № 1688.
Крім того, на підставі встановлених судом обставин щодо неповного вивчення та дослідження відповідачем заяви позивача та доданих до неї матеріалів, з урахуванням того, що суд не може брати на себе повноваження того органу, до компетенції якого відноситься здійснення комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації транспортного засобу, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу таз урахуванням прийнятого судом висновку щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів здійснити перереєстрацію (державну реєстрацію) транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі встановлених обставин, наданих сторонами письмових доказів та наведених вище норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів, Управління Державтоінспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів в частині позовних вимог про визнання протиправною вимогу начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, типу легковий седан-В, укладеного між ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1, викладену у листі № 1688 від 11.10.2014 року, визнання протиправним та скасування рішення № 1688 від 11.10.2014 року начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 про відмову у проведенні перереєстрації транспортного засобу з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними письмовими доказами та підлягають задоволенню, а в іншій частині - про зобов'язання Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів здійснити перереєстрацію (державну реєстрацію) транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків - відмові.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 128, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_3) до начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів, Управління Державтоінспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів про визнання протиправною вимогу начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, типу легковий седан-В, укладеного між ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1, викладену у листі № 1688 від 11.10.2014 року, визнати протиправним та скасування рішення № 1688 від 11.10.2014 року начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 про відмову у проведенні перереєстрації транспортного засобу з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, зобов'язання Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів здійснити перереєстрацію (державну реєстрацію) транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель « 407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року, з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків - задовольнити частково.
Визнати протиправною вимогу начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року марки «PEUGEOT», модель «407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, типу легковий седан-В, укладеного між ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1, викладену у листі № 1688 від 11.10.2014 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 1688 від 11.10.2014 року начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів ОСОБА_2 про відмову у проведенні перереєстрації транспортного засобу з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерних знаків марки «PEUGEOT», модель «407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В, придбаного у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.09.2014 року.
Зобов'язати Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.10.2014 року про реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки «PEUGEOT», модель «407 ST 2.ОЕ», 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами)НОМЕР_2, типу легковий седан-В та видачу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного Бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, місцезнаходження м. Одеса, вул. Садова, 1а)на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_3, адреса68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. 51-ої Перекопської дивізії, 7, кв. 30) витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 (вісім) коп., сплаченого згідно квитанції Ощадбанку від 11.10.2014 року.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.В. Балан
Судове рішення № 42461534, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 26.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/5998/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: