Ухвала суду № 42461408, 09.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/16/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.01.2015 Справа № 908/181/15-г

за позовом: публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (пр. Перемоги, 41, м. Київ, 03057)

до відповідача 1: товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Побутскрапгаз» (вул. Краківська, буд. 2А, м. Донецьк, 83060)

до відповідача 2: приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Леінарт Трейдінг Лімітед» (Leinart Trading Limited) (офіс 11, 43 Белдфорд Стріт, Ковент Гарден, Лондон, WC2E9HA)

про стягнення 559 671 232,80 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

09.01.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» з позовною заявою до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Побутскрапгаз», до відповідача 2: приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Леінарт Трейдінг Лімітед» про солідарне стягнення з відповідачів 559 671 232,80 грн. заборгованості за простими векселями за договором від 09.08.2013р. № В-090813/11.

Ухвалою від 09.01.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/181/15-г, присвоєно провадженню номер 24/16/15, справу призначено до розгляду на 25.02.2015р.

09.01.2015р. від позивача – ПАТ «Брокбізнесбанк» судом отримано заяву від 25.12.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешт на все майно і грошові кошти, в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз» та приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Леінарт Трейдінг Лімітед».

В обґрунтування заяви позивач посилається на ст. ст. 22, 28, 43-2, 43-3, 66, 67 Господарського кодексу України та звертає увагу на те, що Банк являється векселедержателем двадцяти шести простих векселів на загальну суму 500 000 000,00 грн. із сплатою 12% річних. В свою чергу, через неоплату простих векселів, у відповідача 1 та відповідача 2 перед Банком виникла заборгованість на загальну суму 559 671 232,80 грн. Відповідно до загально доступних відомостей, які містяться в Інтернеті на сайті ДП «Інформаційно-ресурсний центр», пошукова система на запит за кодом ЄДРПОУ юридичної особи ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», не перебуває у стадії банкрутства, продовжує свою підприємницьку діяльність, відповідно можливо використовуються відкриті рахунки в банківських установах. Вищезазначені дії/бездіяльність відповідачів свідчать про ухилення від виконання зобов'язання за простими векселями, невикористання рахунків позивача та зменшення власних активів. Наведені факти, на думку позивача, дають можливість зробити достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на все майно і грошові кошти відповідачів, в межах суми заявлених вимог, утруднить чи взагалі унеможливить виконання рішення у даній справі. Просить заяву задовольнити.

Заява позивача про забезпечення позову та накладання арешту на все майно і грошові кошти, в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках відповідачів. не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України, є вичерпним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”(із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України № 2 від 16.01.2013р.), відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як зазначено в абзацах 2, 3, 4 пункту 3 згаданої постанови пленуму, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, до відома господарських судів доводилися правові позиції, пов’язані із застосуванням Верховним Судом України відповідних норм Господарського процесуального кодексу України (пункт 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008 № 01-8/471 та пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 16.10.2008 № 01-8/626).

Так, у листі № 5-05/759 від 30.12.2008р. Вищий господарський суд України зазначив, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов’язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у матеріалах справи відсутні і не подані до господарського суду разом з позовною заявою. Тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які є в господарській справі.

На час порушення провадження у даній справі суд не знаходить підстав вжиття заходів до забезпеченню позову.

За таких обставин, у задоволенні заяви позивача від 25.12.2014р. про вжиття заходів забезпечення позову відмовляється.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви від 25.12.2004р. ПАТ «Брокбізнесбанк» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Суддя Т.А.Азізбекян