Постанова № 42461242, 22.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5356/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Комунального підпрємства житлового і комунального господарства Вишгородської міськради на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Київській області до Комунального підпрємства житлового і комунального господарства Вишгородської міськради про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А

Позивач, Державна фінансова інспекція в Київській області, звернулася до суду з позовом до Комунального підпрємства житлового і комунального господарства Вишгородської міськради (далі - відповідач, КПЖ і КГ Вишгородської міської ради, підприємство) про зобов'язання виконати пункти 2, 3, 4, 5 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволені повністю. Зобов'язано Комунальне підпрємство житлового і комунального господарства Вишгородської міськради виконати:

- пункт 2 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782 в частині проведення претензійно - позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів на оплату праці, а саме: доплати за суміщення водіям - 21942, 09 грн., надбавки за високі досягнення у праці - 738, 97 грн., коштів виплачених за договором підряду про надання послуг з вилову бродячих собак - 12889, 34 грн.;

- пункт 3 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013року №17-16/782 в частині проведення перерахунку та відповідної взаємозвірки з Фондами загальнообов'язкового соціального страхування та повернення зайво сплачених коштів на незаконно сплачену заробітну плату в сумі 9870, 31 грн.;

- п. 4 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782; п. 5 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782, в частині проведення претензійно-позовної роботи з працівниками підприємства щодо відшкодування коштів за безпідставно проведені витрати на страхування працівників від нещасних випадків на транспорті на суму 734, 40 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням представник Комунального підпрємства житлового і комунального господарства Вишгородської міськради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради створене рішенням Вишгородської міської ради №13/4 від 05.04.2004 року у формі унітарного комунального підприємства.

КПЖ і КГ Вишгородської міської ради, організаційно - правова форма - комунальне підприємство, ідентифікаційний код - 33007799, правовий статус суб'єкта - юридична особа, форма власності - комунальна, підпорядкованість - Вишгородській міській раді, місцезнаходження за КОАТУУ - 07300, Київська область, м.Вишгород вул. Кургузова, 9-А.

На підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 27.02.2013 року по справі № 363/332/13-к та від 14.03.2013р. по справі №363/586/13-к, за зверненням прокуратури Вишгородського району (доручення Держфінінспекції в Київській області від 04.03.2013 № 10-25-13-18/1813) та згідно направлень на проведення ревізії, виданих начальником Вишгородської об'єднаної Держфінінспекції від 28.02.2013р. №57, від 01.03.2013р. №58, від 01.03.2013 №59, завідувачем сектору інспектування в Іванківському та Поліському районах Вишгородської об'єднаної Держфінінспекції Мошенською Ю.В., головним державним фінансовим інспектором Вишгородської об'єднаної Держфінінспекції Сидорчук Я.В. та провідним державним фінансовим інспектором Вишгородської об'єднаної Держфінінспекції Булавчик Н.П. проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради за період з 01.01.2012 по 01.02.2013року.

Ревізію проведено з 28.02.2013р. по 28.03.2012р. , у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома директора КПЖ і КГ Вишгородської міської ради Шененка Михайла Павловича та в присутності головного бухгалтера Бунакової Ольги Борисівни, на підставі наданих документів.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності від 04.04.2013 №17-31/5 підписаний посадовими особами КПЖ і КГ Вишгородської міської ради із запереченнями 09.04.2013р.. Висновки на заперечення затверджені 07.05.2013р..

За результатами ревізії встановлено фінансових порушень на загальну суму 62 427,68грн., з них незаконні витрати - 62 427,68грн.

З метою усунення порушень директору Шененку М.П. надіслано Лист - вимогу від 08.05.2013 №17-16/782 про усунення порушень.

З метою встановлення позиції об'єкта контролю щодо виконання вимог, Вишгородською ОДФІ направлено відповідачу нагадування від 29.08.2013р. № 17-16/1624 на яке відповідачем відповіді не надано.

Вишгородською ОДФІ повторно направлено нагадування від 26.06.2014 №17-16/520, у відповідь, на яке відповідачем надано інформацію щодо часткового усунення порушень.

На день судового розгляду справи відповідачем не було усунуто : пункт 2 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782 в частині проведення претензійно - позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів на оплату праці, а саме: доплати за суміщення водіям - 21942, 09 грн., надбавки за високі досягнення у праці - 738, 97 грн., коштів виплачених за договором підряду про надання послуг з вилову бродячих собак - 12889, 34 грн.; пункт 3 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013року №17-16/782 в частині проведення перерахунку та відповідної взаємозвірки з Фондами загальнообов'язкового соціального страхування та повернення зайво сплачених коштів на незаконно сплачену заробітну плату в сумі 9870, 31 грн.; п. 4 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782; п. 5 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782 , в частині проведення претензійно-позовної роботи з працівниками підприємства щодо відшкодування коштів за безпідставно проведені витрати на страхування працівників від нещасних випадків на транспорті на суму 734, 40 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази скасування або визнання протиправною в установленому законом порядку вимоги від 08.05.2013 року №17-16/782, а відтак дана вимога на момент розгляду справи є чинною та, як встановлено судом, невиконаною повністю в добровільному порядку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Так, суд першої інстанції посилається на ту обставину, що Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради у 2013 році звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної фінансової інспекції (далі - відповідач) про визнання неправомірними дії Вишгородської об'єднаної державної фінансової інспекції при складанні акту ревізії від 4 квітня 2013 року № 17-31/5, визнання незаконним акту ревізії від 4 квітня № 17-31/5 та скасування його положень на наступних сторінках: стр.7 абзац 6, стр.9 абзац 3, стр.11 абзац 1, стр.11 абзац 11, стр.12 абзац 5, стр. 13-14 абзац 10, стр.14 абзац 9, стр.14 абзац 12, стр.15 абзац 3, стр.15 абзац 5, стр.16 абзац 7, стр.17 абзац 4, стр.16 абзац 7, стр.22 абзац 5, стр.23 абзац 7, стр.24 абзац 5, ср.26 абзац 10, стр.28 абзац 6, стр.16 абзац 7, стр.33 абзац 7.

За результатами розгляду справи №810/3135/13-а, Київський окружним адміністративним судом 09.07.2013 року прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Однак, доводи суду в цій частині неправомірні, так як підставою для відмови в задоволенні позову стала та обставина, що підприємством обрано неналежний спосіб захисту прав, оскільки відповідач безпосереднім складанням акту та внесенням до нього висновків не порушив прав позивача, а законність самих вимог має перевірятись судом за зверненням до суду з позовом фінансовою інспекцією про стягнення коштів.

Таким чином, висновок суду, що вимоги позивачем не оскаржені необґрунтований.

Обґрунтовуючи своє рішення у частині виконання пункту 2 вимоги в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів на оплату праці у якості порушення доплати за суміщення професій водію спецавтомобіля ОСОБА_7 та екскаваторнику ОСОБА_8, суд першої інстанції прийшов помилкового висновку про її законність зважаючи на таке.

Положеннями статті 105 КЗпП, надається можливість підприємству вводити порядок суміщення професій (посад) за умовами, передбаченими у колективному договорі та оформленими наказом, також ця норма врегульовує питання оплати праці при суміщенні професій (посад), а саме: працівникам, які виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, встановленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) без звільнення від основної роботи, проводиться доплата за суміщення професій (посад).

Пунктом 2 постанови Міністрів СРСР від 04.12.1981 p. N 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" передбачено, що суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником водночас зі основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи допускається на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом установленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), це економічно доцільно та не веде до погіршення якості продукції, виконання робіт, обслуговування населення.

Правова конструкція суміщення професій (посад) виходить з того, що вакантна посада чи робоче місце за відповідною професією є в штатному розписі, але не заповнене, тобто залишається вільним.

Отже, аналізуючи норми законодавства, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що основною передумовою суміщення є наявність відповідних робочих місць, посад, штатних одиниць, відсутність вакансій означає відсутність відповідних посадових окладів, тарифних ставок, та унеможливлює поєднання цієї посади, і як наслідок встановлення за це доплати.

Однак, у штатному розписі підприємства були зазначені окремо вільні штатні одиниці водія легкового автомобіля і тракториста, які правомірно були зайняті працівниками ОСОБА_8 і ОСОБА_7

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд невірно встановив дійсні обставини справи і в частині неправомірності суміщення посад та дійшов помилкового висновку.

Щодо виконання пункту 2 вимоги у частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво сплачених коштів у вигляді доплати надбавки за високі досягнення у праці в розмірі 738,97 грн., суд першої інстанції помилково не врахував у якості доводу на підтверджі виконання цього пункту, розрахунковий лист, який є у матеріалах справи і який засвідчує утримання за липень 2014 року із заробітної плати працівника ОСОБА_9 суми 738,97 грн.

Оскільки вказаний документ містить інформацію, яку повинен довести роботодавець до працівника, як того вимагає ст.30 Закону України «Про оплату праці».

Крім цього, суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідача виконати пункт 2 вимоги в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво виплачених коштів у сумі 12889,34 грн., за договорами підряду, які були укладені між КП ЖКГ і ОСОБА_11 про надання послуг з вилову бродячих собак.

Так, з матеріалів справи вбачається, що КПЖ і КГ Вишгородської міської ради з ОСОБА_11 були укладені три договори підряду про надання послуг з вилову бродячих собак у кількості 75 штук у місті Вишгороді від 01.06.2012 р. № 194, від 01.12.2012 р. №184/12, від 03.12.2012 р. № 224.

Виконання робіт оформлено актами здавання-приймання виконаної роботи на загальну 117 360,00 грн., в т.ч: акт від 31 липня 2012 року в сумі 6860,00 грн.. акт від 30.11.2012 р. в сумі 100,00 грн., акт від 31.12.2012 р., в сумі 5400,00 грн., як передбачено ч. 4 ст. 882 Цивілького Кодексу

Як вбачається з договорів підряду, предметом цих договорів було надання послуг з бродячих собак, які були небезпечними для оточуючих мешканців.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що дії керівництва Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради щодо виплати винагороди ОСОБА_11 за виконані роботи не призвели до порушень чинного законодавства та нанесенню матеріальної шкоди підприємству, збитків бюджету не було нанесено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про протиправність п.2 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782 в частині проведення претензійно - позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів на оплату праці, а саме: доплати за суміщення водіям - 21942, 09 грн., надбавки за високі досягнення у праці - 738, 97 грн., коштів виплачених за договором підряду про надання послуг з вилову бродячих собак - 12889, 34 грн., а тому вона підлягає скасуванню.

Щодо зобов'язання про виконання пункту 3 вимоги в частині проведення перерахунку відповідної взаємозвірки з Фондами загальнообов'язкового соціального страхування та повернення зайво сплачених коштів на незаконно сплачену заробітну плату в сумі 9870,31 грн., суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем правомірно була поставлена відповідачу вимога щодо перерахунку нарахувань державних цільових фондів на доплату за суміщення водіям в сумі 5126,51 грн., на надбавку за високі досягнення в праці - 271,20 грн. та на оплату з вилову бродячих собак - 4472,60 грн.

Однак, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта, що дана Вимога стосується контролю за належним утриманням і перерахуванням єдиного соціального внеску, про зайво проведені нарахування єдиного соціального внеску стосується виконання підприємством обов'язків страхувальника в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та в залежності від періоду вчинення тих чи інших порушень відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду України чи податкового органу щодо здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про протиправність пункт 3 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013року №17-16/782 в частині проведення перерахунку та відповідної взаємозвірки з Фондами загальнообов'язкового соціального страхування та повернення зайво сплачених коштів на незаконно сплачену заробітну плату в сумі 9870,31 грн. та її скасування.

Щодо п.4 Вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про зобов'язання виконати пункт в частині проведення претензійно-позовної роботи з TOB «Кредит Колекпш Груп» щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів в сумі 14262,78 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 25.10.2011р. TOB «Кредит Колекпш Груп» та КП ЖКГ уклали Договір доручення (далі - договір), за яким у сторін виникли взаємні зобов'язання, а саме - відповідно до п.п. 1.1., 3.1.1. Договору TOB «Кредит Колекпш Груп» зобов'язалось надати послуги по стягненню заборгованості на користь КП ЖКГ, а останнє відповідно до п.4.1.3. Договору - прийняти надані послуги та оплатити їх.

Відповідно до п.6.1.1. Договору за послуги, передбачені пунктом 1.1. Договору, Повіреному виплачується винагорода в розмірі 15% комісії, в тому числі ПДВ від суми виконаних зобов'язань.

Відповідно, твердження суду щодо того, що TOB «Кредит Колекшн Груп» за власний рахунок без вимоги про відшкодування надавало послуги КП ЖКГ є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності.

Відповідно до п. 6.1.2. Договору винагорода Повіреному сплачується Довірителем один раз на місяць у сумі, вказаній у відповідному Акті про надані послуги, підписаного сторонами.

У розділі «Терміни», п. 6.1.3. Договору сторони погодили, що акт наданих послуг є документом, що підтверджує вид та обсяг наданих послуг, які підлягають оплаті.

Саме акт наданих послуг, підписаний сторонами, підтверджує надання послуг TOB «Кредит Колекшн Груп» та зобов'язує КП ЖКГ оплатити отримані послуги.

Відповідно до підписаних актів наданих послуг від 30.11.2011 р. та від 30.12.2011 Товариством було надано послуг на користь КП ЖКГ на загальну суму 38 532, 05 гривень, цьому оплата за надані послуги була здійснена частково у розмірі 14 262, 78 гривень.

Крім того, на виконання п.3.1.4. Договору щомісячно КП ЖКГ за допомогою електро пошти надавались звіти про хід виконання доручення з переліком здійснених TOB «Кредит Колекшн Груп» заходів по стягненню заборгованості.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що наявність жодних інших первинних документів, які б підтверджували над вищевказаних послуг не вимагається ні законом, ні умовами Договору, а тому твердження щодо того, що не було надано документи, які б підтвердили факт надання послуг TOB «Кредит Колекшн Груп».

Крім того, законодавець чітко зазначив про право фінансових установ, які надають и факторингові послуги, надавати як послугу факторинг, так і інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржників, а отже висновок щодо неможливості надання послуг та стягнення заборгованості без викупу вказаних боргів є таким, що суперечить чинному законодавству України, а тому висновок суду першої інстанції, що TOB «Кредит Колекшн Груп» мало право надавати КП ЖКГ послуги по стягненню заборгованості виключно у випадку викупу заборгованості необґрунтований.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність п. 4 Вимоги про усунення порушень та її скасування.

Щодо пункту 5 вимоги, то з матеріалів справи вбачається, що претензійно-правова робота з приводу повернення зайво виплачених коштів в сумі 1630,03 грн., виконана, і про це повідомлявся позивач.

Зайво виплачені кошти в рахунок відшкодування витрат на медичні огляди і страхування з працівників, на користь яких вони були виплачені, підприємством з останніх утримані, що підтверджується копіями розрахункових листів, в сумі 895,63 грн. як передбачено пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року, висновок до акту ревізії є його невід'ємною частиною.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про визнання протиправною та скасування п. 5 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782, в частині проведення претензійно-позовної роботи з працівниками підприємства щодо відшкодування коштів за безпідставно проведені витрати на страхування працівників від нещасних випадків на транспорті на суму 734, 40 грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Таким чином, до суду може бути заявлена лише вимога про стягнення збитків, а не зобов'язання виконати вимогу фінансової інспекції.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 18 вересня 2014 року.

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підпрємства житлового і комунального господарства Вишгородської міськради - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Київській області до Комунального підпрємства житлового і комунального господарства Вишгородської міськради про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 27 січня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.