Ухвала суду № 42461161, 09.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 року

справа № 808/8245/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Запоріжжя-Млин" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 808/8245/13-а за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Закритого акціонерного товариства "Запоріжжя-Млин" про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИЛА:

22 жовтня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління у Запорізькій області до Закритого акціонерного товариства “Запоріжжя – Млин”, в якому позивач просить стягнути з останнього податковий борг по земельному податку у сумі 21 070,16 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління у Запорізькій області - задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Запоріжжя – Млин” (код ЄДРПОУ 32013487) до державного бюджету борг по земельному податку у сумі 21 070,16 грн. (двадцять одну тисячу сімдесят гривень 16 копійок) на розрахунковий рахунок №33218811700005, код платежу 13050100, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач – Держбюджет у Комунарському районі, ЄДРПОУ 34677119.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Закритого акціонерного товариства "Запоріжжя-Млин" згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №260018 зареєстровано 31.03.2005 як юридична особа за адресою: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, Комунарський район, вул. Комсомольська, буд. 30, ідентифікаційний код 32013487 . Закритим акціонерним товариством “Запоріжжя – Млин” 15 лютого 2013 року подано до податкової інспекції декларацію від 15.02.2013 №1428, в якій платником податку самостійно визначено податкове зобов’язання по земельному податку за листопад 2012 року у розмірі 6 966,72 грн., за грудень 2012 року у розмірі 6 966,72 грн. та за січень 2013 року у розмірі 6 966,72 грн.

18 квітня 2013 року відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2013 №000471520 нараховано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. Загальна сума податкових зобов’язань по земельному податку ЗАТ “Запоріжжя – Млин” складає 21 070,16 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача контролюючим органом було вручено податкову вимогу № 103 від 07.09.2012 року.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент вирішення даної справи відповідачем самостійно не погашено податковий борг.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не сплачена сума податкового боргу відповідача є узгодженою та підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Згідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно із п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Підстави для відкликання податкової вимоги встановлені ст.60 Податкового кодексу України.

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст.60 Податкового кодексу України.

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

При цьому відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог .

За таких обставин, задоволення позову судом першої інстанції шляхом стягнення податкового боргу з рахунків відповідача є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Запоріжжя-Млин" -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 808/8245/13-а -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Л.М. Нагорна