Рішення № 42459845, 20.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25970/14 20.01.15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ»

про стягнення 36 598 931,37 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Хоменко Г.В. (представник за довіреністю №184 від 25.12.2014р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» (надалі також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ» (надалі також - відповідач) 36 598 931,37 грн. на підставі Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №198К-21Ю від 30.12.2013р., з яких: 31 351 183,97 грн. - заборгованість по кредиту, 4 406 582,92 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 905 700,87 грн. - поточна заборгованість по відсоткам, 295 463,61 грн. - пеня.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує перед позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, не сплачує тіло кредиту та відсотки по кредиту, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, про стягнення якої позивач звернувся до суду.

Відповідачем відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надано, участі повноважного представника в судових засіданнях не забезпечено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014р., в справі було порушено провадження суддею Морозовим С.М., справі присвоєно №910/25970/14, розгляд було призначено на 09.12.2014р.

В судовому засіданні 09.12.2014р. розгляд справи було відкладено до 16.12.2014р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні 16.12.2014р. розгляд справи було відкладено до 20.01.2015р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судове засідання 20.01.2015р. представник від відповідача не з'явився знову, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 20 січня 2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2013р. між позивачем (кредитор або Банк за Договором) та відповідачем (позичальник за Договором) був укладений Договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №198К-21Ю (надалі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого Банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (надалі - кредит) на наступних умовах: ліміт кредитування 32 000 000,00 грн.; кінцевий строк дії кредитної лінії до 29.12.2014р. (включно); ціль використання коштів поповнення обігових коштів; процентна ставка з 30.12.2013р. до 14.01.2014р. (включно) - 30,0% річних, з 15.01.2014р. - 20,0% річних.

Для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику позичковий рахунок №2062.6.024453.002 (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32774076 в Київській філії ПАТ «КБ «Південкомбанк», код (МФО) 320876 (надалі - «позичковий рахунок»). Видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі за текстом кожна окрема частина - «транш») на цілі, визначені п. 1.1. цього Договору, шляхом нарахування на поточний рахунок №2600.7.024453.001 (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32774076) в Київській філії ПАТ КБ «Південкомбанк», код банку (МФО) 320876, на підставі письмової заяви позичальника. (п. 2.1. Кредитного договору).

Пунктом 2.7. Кредитного договору встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за методом «факт/360» (фактична кількість днів користування кредитом у місяці та 360 днів в році). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії.

Сплата процентів здійснюється в валюті кредиту на рахунок №2068.2.024453.002 в Київській філії ПАТ «КБ «Південкомбанк» за наступним графіком:

- проценти нараховані за період з 30.12.2013р. по 31.12.2013р. (включно), а також проценти нараховані за січень, лютий 2014р. - сплачуються по 28.03.2014р. (включно);

- проценти нараховані за березень, квітень, травень 2014р. - сплачуються по 27.06.2014р. (включно);

- проценти нараховані за червень, липень, серпень 2014р. - сплачуються по 26.09.2014р. (включно);

- проценти нараховані за грудень 2014р. - сплачуються по 29.12.2014р. (включно). (п. 2.8. Кредитного договору).

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. (п. 8.3. Кредитного договору).

Відповідач звернувся до позивача з заявою від 30.12.2013р. про надання траншу в розмірі 31 351 183,97 грн.

На виконання умов Кредитного договору позивачем було видано відповідачу кредит в розмірі 31 351 183,97 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки по особовому рахунку за період з 30.12.2013р. по 22.10.2014р.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконував, суму кредиту не повернув та не сплатив заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладений договір, який за своєю правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами Кредитного договору та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III ЦК України, регулюють права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Кредитного договору відкрив відповідачу відкличну відновлювальну кредитну лінію на загальну суму в розмірі 31 351 183,97 грн.

Матеріалами справи також підтверджується, що в порушення умов розділу 2 Кредитного договору, відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення тіла кредиту, оплати нарахованих процентів за користування кредитом та прострочив сплату нарахованих процентів по кредиту на строк більше одного місяця.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 3.2.9. Кредитного договору передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів, які пов'язані з цим Договором, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором, та/або при настанні подій, що спливають на його здатність або бажання виконати грошові зобов'язання за цим договором, з надсиланням позичальникові відповідного повідомлення. До зазначеною в повідомленні дати (якщо інше не передбачене в цьому підпункті) позичальник зобов'язується повернути кредитору суму отриманих кредитних коштів в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний строк користування кредитними коштами, комісії, штрафні санкції та інші платежі, які пов'язані з цим договором, та повністю виконані інші зобов'язання за цим договором.

Позичальник зобов'язаний достроково повернути наявну заборгованість за кредитом та сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, які пов'язані з цим договором, у випадках, визначених цим договором. (п. 3.3.6. Кредитного договору).

Таким чином, порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати нарахованих процентів за користування кредитом та своєчасного повернення кредиту, надає позивачу право вимагати від відповідача сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим договором.

Як свідчать матеріали справи, позивач, керуючись наведеними умовами Кредитного договору, 31.10.2014р. направив відповідачу претензію про дострокове повернення кредитної заборгованості за Кредитним договором, відповідно до якої вимагав від останнього погасити заборгованість протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги. (копія фіскального чеку про направлення претензії міститься в матеріалах справи).

Станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не залучені до матеріалів справи докази на підтвердження погашення ним заборгованості по кредиту в сумі 31 351 183,97 грн., заборгованості по процентам (простроченим) в сумі 4 406 582,92 грн. та заборгованості по процентам (поточним) в сумі 905 700,87 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що розрахунок сум заборгованості по кредиту та заборгованості по процентам, доданий позивачем до позовної заяви, є обґрунтованим.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 31 351 183,97 грн. заборгованості по кредиту, 4 406 582,92 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом та 905 700,87 грн. поточної заборгованості по процентам за користування кредитом, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Суд також розглянув вимоги позивача про стягнення з відповідача 295 463,61 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Пунктом 4.2. Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредитних коштів, невиконання позичальником умов, встановлених підпунктом 3.3.6. цього договору, кредитор має право стягнути з позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховуються пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим Договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано. При розрахунку пені враховується день виникнення простроченої заборгованості та не враховується день повернення заборгованості позичальником.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної сплати процентів за Кредитним договором, умови пункту 4.2. Кредитного договору та положення наведених правових норм, перевіривши наведений позивачем розрахунок суми пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 295 463,61 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору, укладеного з позивачем.

Таким чином, оскільки, строк виконання зобов'язання за Кредитним договором настав, а сума заборгованості у розмірі по кредиту у розмірі 31 351 183,97 грн., прострочена заборгованість по процентам у розмірі 4 406 582,92 грн., поточна заборгованість пр. процентам в розмірі 905 700,87 грн. та сума пені в розмірі 295 463,61 грн. належним чином доведені та відповідачем не спростовані, то позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в справі №910/25970/14 визнаються судом обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку (п. 22 ч. 1 ст. 5). Фактично з даним позовом до суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк», від імені якого діє Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» - Славкіна М.А., призначена наказом директора-розпорядника Пасічника В.В. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.09.2014р. №172 "Про відсторонення від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк».

Враховуючи наведені норми, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход Державного бюджету України в розмірі 73 080,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ» (код ЄДРПОУ 32774076, адреса: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, корпус Б, офіс 108) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (код ЄДРПОУ 19358767, адреса: 83015, м. Донецьк, пр. Ватутіна, 33-А) заборгованість по кредиту в розмірі 31 351 183,97 грн. (тридцять один мільйон триста п'ятдесят одна тисяча сто вісімдесят три гривни 97 копійок), прострочену заборгованість по процентам в розмірі 4 406 582,92 грн. (чотири мільйони чотириста шість тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривни 92 копійки), поточну заборгованість по процентам в розмірі 905 700,87 грн. (дев'ятсот п'ять тисяч сімсот гривень 87 копійок), пеню в розмірі 295 463,61 грн. (двісті дев'яносто п'ять тисяч чотириста шістдесят три гривни 61 копійка).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ» (код ЄДРПОУ 32774076, адреса: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, корпус Б, офіс 108) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.01.2015р.

Суддя С.М. Морозов