Ухвала суду № 42459324, 22.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 січня 2015 року м. Київ В/800/12/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Лосєв А.М. Костенко М.І. Маринчак Н.Є. Приходько І.В. розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів ухвали відВищого адміністративного суду України 01.12.2014 рокуу справі№ 0870/3172/12 (К/800/36367/13)за позовомПублічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна»до за участюСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області Прокуратури Запорізької областіпровизнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості,

В с т а н о в и в:

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2014 року у справі № 0870/3172/12 (К/800/36367/13), якою касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 року залишено без змін.

Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі № 0870/3172/12 (К/800/36367/13), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову, оскільки було встановлено, що оскільки податковий орган, у встановлений законом строк, не виконав обов'язку щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, а УДКС не здійснило відповідних виплат, це призвело до порушення прав позивача, наданих йому податковим законодавством.

Заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.10.2013 року у справі №2а-18701/11/2670 9К/800/44495/13) з якої вбачається, що суду касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанції про відмову в позові, оскільки позивачем не було доведено реальність виконання розглядуваних операцій та недостовірність наданих первинних документів.

Також, в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 07.06.2012 року у справі № 2а-6244/10/1270 (К/9991/28974/11) та постанову Вищого адміністративного суду України від 24.01.2013 року у справі №2-а-6366/09/0670 (К-31852/10), стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.

Зі вказаних рішень суду касаційної інстанції вбачається, що суд при вирішенні спору застосовував норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість, що спростовує доводи заявника про неоднакове застосування положень Податкового кодексу України.

Отже, застосування норм матеріального права в зазначених судових рішеннях відбувалося за різних фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України -

У Х В А л и в:

Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 0870/3172/12 (К/800/36367/13) Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді А. М. Лосєв

М. І. Костенко

Н. Є. Маринчак

І. В. Приходько