Ухвала суду № 42458050, 22.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5222/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 №0003872203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Термінал Бровари» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31 12.2012.

За результатами перевірки складено Акт в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме:

п.138.1, п.138.2 ст.138, ст.150 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на 89789259,00 грн., в т.ч. за 2011 на суму 71831407,00 грн., за 2012 на суму 17957852,00 грн.;

ст.271, п.289.1 ст.289 ПК України, підприємство подавало податкові декларації з плати за землю, в яких визначена сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю без врахування нормативно грошової оцінки землі, затвердженої Рішенням Броварської міської ради від 30.09.2008 №883-46-5, внаслідок чого занижено сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 5773740,83 грн., в тому числі за 2011 на суму 3149476,84 грн., за 2012 на суму 2624563,99 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 №0003872203, яким завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 89789259,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що валові витрати позивача сформовані правомірно, а тому податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 №0003872203 винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в акті планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 від 23.09.2009 № 443/232/33584049 податковим органом було встановлено, що позивач отримав позику в іноземній валюті від компанії-нерезидента «АЇСІ КЕПІТАЛ ЛІМІТЕД» в сумі 30 000 000 доларів США за угодою № б/н від 19.12. 2006 року (далі - «Угода про отримання позики»). Угода про отримання позики була належним чином зареєстрована в Національному банку України.

Однак, позивач не здійснював повернення отриманої позики у періоді, що перевірявся, та виплату відсотків, позивач на виконання вимог пп. 7.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (далі - Закон №334/94-ВР) здійснив умовний продаж (погашення) заборгованості за Угодою про отримання позики.

Так, абз. 3 пп. 7.3.3 Закону №334/94-ВР встановлює, що непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. Внаслідок такого умовного продажу (погашення) Позивач мав визнати прибуток або збиток і, як наслідок, збільшити валові доходи або валові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, сума валових витрат у розмірі 71831407,00 грн. відображалась позивачем у податкових періодах починаючи з 2008 року: за 2008 рік, за 1 кв. 2009 року та за перше півріччя 2009 року (копії декларацій наявна в матеріалах справи). Проте, відповідач при складанні акту перевірки від 23.09.2009 р. № 443/232/33584049, проігнорував дані податкових декларацій (разом з уточненнями, наявними на момент проведення перевірки) позивача та безпідставно вказав на об'єкт оподаткування за півріччя 2009 р. в розмірі 0 гривень.

Посилання відповідача на те, що якщо актом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р. від 03.11.2010 р. № 719/232/33584049 не підтверджено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в розмірі 71831407,00 грн., то позивач не має права на коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування, суперечить податковому законодавству України, оскільки ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Закон № 2181 не встановлював таких обмежень для проведення коригування. Єдиним обмеженням для виправлення помилок минулих періодів був строк давності в 1095 днів, який був дотриманий позивачем.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12. 2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181) у п. 5.1 передбачав, що якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Тобто, Закон № 2181 передбачав право платника податків у разі виявлення помилки щодо заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року або подати уточнюючий розрахунок податкових показників до податкової декларації з податку на прибуток, або зазначити уточнені показники в податковій декларації за той звітний період, в якому така помилка була виявлена.

Таким чином позивач, подавши відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларацій з податку на прибуток за 3 квартал 2009 р., 2009 рік, 1 квартал 2010 р. та 1 півріччя 2010 р., якими було уточнено показники у рядку 04.9 зазначених декларацій, скористався першим варіантом виправлення самостійно виявлених помилок, що в повній мірі відповідає вимогам чинного податкового законодавства України.

Суд звертає увагу на те, що спірне від'ємне значення було складовою частиною зменшеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками другого кварталу 2011 в розмірі 107335176,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 29.11.2011 р. №1844/1501. Вказане податкове повідомлення-рішення було предметом судового спору в адміністративній справі №2а-1805/12/1070. За результатами цього судового спору вищевказане податкове повідомлення-рішення було скасоване (копія судового рішення наявна в матеріалах справи).

Тобто, судовим рішенням, вже підтверджена правомірність формування та декларування спірного від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у акті перевірки №166/10-06-22-03/33584049 від 12.03.2014 сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 89789259,00 грн. визначена помилково. За розрахунками Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області сума 89789259,00 грн. складається з суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік у розмірі 71831407,00 грн. та з суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2012 рік у розмірі 17957852,00 грн., яка визначається Броварською ОДПІ як результат множення 71831407,00 грн. на 25%.

Відповідно до п.150.1 ст.150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Керуючись вимогами розділу XX Перехідні положення ПК України, позивач у податкових деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2012 р., за 1 півріччя 2012 р., за 9 місяців 2012 р. та за 2012 рік відображало 25% від суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилось станом на 01.01.2012 р. та було задеклароване у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 р.

Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування задекларована у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року (реєстраційний номер 9016483347) становить 123617543,00 грн. Зазначена сума включає в себе від'ємне значення об'єкта оподаткування, накопичене станом на 01.07.2010 р. 71831407,00 грн. У рядку 06.5 податкових декларацій з податку на прибуток за податкові періоди 2012 р. позивач відображає 30904 386 грн. (25% від 123 617 543 грн.). В суму 30904 386 грн. включається і 25% від суми 71 831 407 грн. (71 831 407 грн. * 25% = 17 957 852 грн.).

Таким чином, Відповідач двічі встановлює факт завищення однієї і тієї ж суми від'ємного значення об'єкта оподаткування: спочатку на 71 831 407 за 2011 рік, а потім на 17 957 852 грн. за 2012 рік, всупереч нормам ПК України про те що, показник від'ємного значення об'єкта оподаткування формується наростаючим підсумком.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, що підтверджені належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 №0003872203 підлягає скасуванню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 27 січня 2015 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.