Постанова № 42457478, 26.01.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/13115/14-п Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л. М.

Провадження № 33/783/40/15 Доповідач: Гаврилов В. М.

Категорія ч.1 ст.163-1 КпАП України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року суддя апеляційного суду Львівської області Гаврилов В. М. з участю захисника ОСОБА_1 в приміщенні Апеляційного суду Львівської області в м. Львові, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 24 грудня 2014 року, -

встановив:

Постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн.

Згідно даної постанови, ОСОБА_2, працюючи директором ПП «Саюл», допустив порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 18875,81 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КпАП України.

На вказану постанову захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову про новий судовий розгляд справи, покликаючись на те, що 20.11.2014 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Львівського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004072201 від 11.11.2014 року про збільшення зобов'язань з ПДВ на суму 22 314 грн. та № 0004062201 від 11.11.2014 року про збільшення зобов'язань з податку на прибуток на суму 18 876 грн. які були винесені на підставі акту № 1690/22-01/2-804962 від 28.10.2014 року і на підставі цього акту відносно ОСОБА_2 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КпАП України. Зокрема покликається на те, що оскільки 21.11.2014 року Львівським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі № 813/796/14 за позовом ПП «Саюл», то акт № 1690/22-01/2-804962 від 28.10.2014 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Саюл» з питань, що стали предметом оскарження акта документальної позапланової виїзної перевірки від 18.09.2014 року № 1351/22-01/20804962» не може вважатися доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, до набрання законної сили рішення адміністративного суду у справі за позовом ПП «Саюл».

Також звертає увагу на порушення права ОСОБА_2 на захист - розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_3, який не заперечив проти розгляду апеляційної скарги без участі підзахисного і підтримав її, розглянувши матеріали справи № 461/13115/14-п та доводи поданої апеляції, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги документів, а саме копій ухвал Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2014 року та 25.11.2014 року (а.с. 34, 35) Львівським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі № 813/796/14 за позовом ПП «Саюл» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, за наслідками перевірки було оформлено акт № 1690/22-01/2-804962 від 28.10.2014 року і це послужило, зокрема, підставою для складання протоколу № 152 від 31.10.2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України. На час розгляду матеріалів справи в суді згаданий акт не скасований, а чому він не може вважатись доказом вчинення правопорушення в апеляційній скарзі не наведено. Не навів переконливих доводів з цього приводу в суді апеляційної інстанції і захисник. Отже підстав вважати рішення місцевого суду незаконним і необґрунтованим немає.

Щодо розгляду адміністративної справи судом у відсутності ОСОБА_2, то в справі наявні докази про його своєчасний виклик в судові засідання на 02.12, на 16.12 та на 24.12 2014 року (а.с. 8-9,19,21-23), але жодного разу він не з'являвся і не повідомляв причини неявки. Не з'явився він і в суд апеляційної інстанції, хоча знав про час і місце розгляду апеляційної скарги і був присутнім його захисник, тому підстав вважати, що порушено його право на захист в наслідок розгляду матеріалів відносно нього без його участі, немає.

Керуючись ст. 294 КпАП України, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 24 грудня 2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України - без зміни

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області В. М. Гаврилов