Вирок № 42455244, 29.12.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

29.12.2014

227/2223/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі головуючого судді Мавроді Р.Ф.

суддів Здоровиці О.В.

Притуляка С.А.

при секретарі Ганжа Т.А.

за участю прокурора Любчик О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ногінськ Московскої області, росіянина, гр. України, освіта базова середня, судимому 11 січня 2012 року Добропільським міськрайонним судом за ст.185 ч.1 КК України до 6 місяців арешту, покарання відбув повністю, не одруженому, неповнолітніх дітей не має, не працюючому, до арешту прож. за адресою: АДРЕСА_1 перебуває під вартою з 15.12.2011 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15.12.2011 року приблизно о 15.30 г., ОСОБА_2 перебуваючи в квартирі ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки, яка раптово виникла на ґрунті особистих несприятливих відносин, діючи умисно, переслідуючи мету заподіяння тілесних ушкоджень, взявши в ліву руку кухонний ніж, умисно наніс їм ОСОБА_4 один удар в підщелепну область справа, спричинивши тим самим тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани підщелепної області справа, що супроводжувалося гострою масивною крововтратою, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, визнав повністю, але ж від надання показів відмовився, обмежився лише визнанням факту умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та визнанням цивільного позову прокурора про стягнення з нього на користь держави витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 У скоєному щиро кається.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України підтверджується дослідженими та проаналізованими в ході судового слідства доказами.

Так, допитаний у якості потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що під час вживання алкогольних напоїв в квартирі ОСОБА_6 між ним та обвинуваченим виникла сварка, яка виникла можливо з-за сигарет або з інших причин. Першим конфліктувати почав ОСОБА_2 та висловлювався на адресу нецензурною лайкою. Він теж висловлювався в сторону ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Сварка переросла у боротьбу, але без застосування фізичного насильства. Оскільки він почув перевагу ОСОБА_2 над собою, то можливо, щось зхопив в руки, можливо виделку, з метою оборонятися від обвинуваченого. Ніяких дій щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не робив. Вбивством та застосуванням насильства не погрожував. Раптово почув укол в області шиї та знепритомнів. Обвинувачений ОСОБА_2 кулаками тілесні ушкодження йому не спричинив. Будь-яких претензій до ОСОБА_2 не має, останній в добровільному порядку відшкодував йому витрати на лікування.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що під час вживання алкогольних напоїв в його квартирі між ОСОБА_4 а ОСОБА_2 виникла сварка, але обставини її він не пам'ятає. Суду показав, що в день конфлікту він багато випив, лягав спати, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 залишались удвох. Коли він спав його розбуди ОСОБА_2 та повідомив, щоб той викликав швидку, оскільки ОСОБА_4 лежав на кухні в крові. З кухні ОСОБА_5 перетянув до зали ОСОБА_4, побачив з шиї кров. Зрозумів, що тілесне ушкодження ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_2. В його присутності ані ОСОБА_4, ані ОСОБА_2 не висловлювали намір побити один одного чи навіть вбити.

Допитаний у якості спеціаліста - завідуючий Добропільським СМЕ ОСОБА_7 пояснив, що у ОСОБА_4 мається атрофічний рубець у правій підчелюсній області, що є наслідком за живлення рани. При цьому в даному місці не зосереджено життєво важливих органів та сосудів.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується матеріалами кримінального провадження №42014050240000006 відносно ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, надані стороною обвинувачення в судовому засіданні:

-протоколом огляду місця події від 15.12.2011 року, схемою та фототаблицею до нього ( а.с.96-103);

-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19 грудня 2011 року за участю підозрюваного ОСОБА_2 з фототаблицею до нього (а.с.42-50);

-відеокасетою TDK 60 відтворення обстановки та обставин події від 19 грудня 2011 року за участю підозрюваного ОСОБА_2, відеоперегляд якої був зроблений у судовому засіданні;

-висновком комісійної судово-медичної експертизи №781 від 24.04.2013 року, згідно якої в представлених медичних документах у ОСОБА_4 були відзначені наступні тілесні ушкодження: садно на лобі праворуч, забита рана верхньої губи, рана підщелепної області справа. Садно на лобі праворуч, забита рана верхньої губи утворилися від дії тупих предметів, можливо, в зазначений термін і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Рана в підщелепної області справа могла утворитися в зазначений термін. Враховуючи, що даних достовірно підтверджують характер зазначеної рани - різана або колото-різана, в представлених медичних документах не зазначено, судити про механізм її утворення не представляється можливим. Враховуючи дані медичних документів, дані огляду місця події, тяжкість стану, в якому був виявлений потерпілий, дані лабораторних досліджень, експертна комісія вважає, що рана підщелепної області справа супроводжувалася гострою масивною крововтратою і в разі несвоєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги наступила б смерть ОСОБА_8, у зв'язку з чим, згідно п.2.1.2. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, дані ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. До розвитку вираженої загальної слабкості і втрати свідомості ОСОБА_4 міг здійснювати активні дії. Згідно з представленими медичними документами у ОСОБА_4 був декомпенсований оборотний геморагічний шок.( а.с.51-53);

-висновком експерта №362 від 22.12.2011 року, згідно якого при огляді у ОСОБА_2 був виявлений синець правої гомілки, який утворився від дії тупого предмета, можливо, у строк не менше 4-х і не більше 6-ти днів до моменту його огляду, при зазначених у постанові обставин і відноситься до легких тілесних ушкоджень. Виявлені при огляді рубці волосистої частини голови тім'яно-скроневої області справа, зовнішнього краю правої брови, лівої ліктьової ямки-3, правої ліктьової ямки-7, передньої поверхні правого плеча, правого коліна, які є слідами заживших ран, визначити час і механізм утворення яких не представляється можливим, тому що з цього моменту пройшло велика кількість часу. ( а.с.113-114);

-висновком експерта №1 від 27.01.2012 року ( а.с.148-149)

-висновком судово-іммунологічної експертизи №1640 від 10.01.2012 року , згідно якої на клинку ножа, фрагментах бавовняної тканини і килимової доріжки, вилучених з місця події, на дублянці і светрі обвинуваченого ОСОБА_2 виявлено кров людини, яка могла належати потерпілому ОСОБА_4 На рукоятці ножа, доставленого для дослідження, виявлено сліди поту, присутність поту потерпілого ОСОБА_4 і обвинуваченого ОСОБА_2 не виключається. (а.с.115-119)

-актом судово-психіатричної експертизи №12 від 18.01.2011 р., згідно якого ОСОБА_2 є психічно здоровим , виявляє акцентуацію особистості по нестійкого типу, ускладнену психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками. У період здійснення інкримінованого діяння перебував у стані простого алкогольного сп'яніння. У період здійснення інкримінованого діяння ОСОБА_2 не знаходився в тимчасово хворобливому стані , яке б позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_2 повністю усвідомлює свої дії і керує ними. У застосуванні заходів медичного характеру не потребує. ( а.с.120-123)

Таким чином, зібрані у справі докази та досліджені в судовому засіданні, свідчать про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфікували за ч.1 ст. 121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя потерпілого в момент його спричинення.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому , відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, покарання за попереднім вироком відбув повністю, скоєне ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких, на обліку у лікаря нарколога або психіатра не перебуває, характеризується посередньо, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, слід віднести визнання своєї вини та щире каяття, а також добровільне відшкодування потерпілому спричиненої правопорушенням шкоди.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, слід віднести скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладені обставини, тяжкість вчиненого діяння і особу обвинуваченого, думку потерпілого ОСОБА_4, який просить ОСОБА_2 строго не карати, претензій до нього не має, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ст..121 ч.1 КК України у вигляді реального позбавлення волі на певний строк, так як його виправлення і перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства. Крім того, суд в порядку ст.70 ч.4 КК України призначає остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання у вигляді 6-ти місяців арешту, призначеного за вироком Добропільського міськрайонного суду від 11 січня 2012 за ст.185 ч. 1 КК України, більш суворим у вигляді позбавлення волі, визначеним за даним вироком, зараховуючи покарання, повністю відбуте ОСОБА_2 за попереднім вироком суду, що підтверджується листом Артемівського СІ ( строк покарання закінчився 15.06.2012 року) (а.с.152)

Заявлений позов Добропільського міжрайонного прокурора в інтересах Добропільської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення в розмірі 629,24 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, тому що сума позову підтверджена відповідною довідкою КЛПЗ «Добропільська ЦМЛ» ( а.с.41).

Так, ст..1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я , що є у державній власності , у власності АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Оскільки КЛПЗ «Добропільська ЦМЛ» фінансується з бюджету м. Добропілля , кошти необхідно стягнути на користь Добропільської міської ради.

Речові докази, які знаходяться у камері схову Добропільського МВ ГУМВС , а саме: кухонний ніж, зразки крові ОСОБА_2, ОСОБА_4, фрагмент ковдри, фрагмент килимової доріжки, змиву з рук, слід знищити; брюки, дублянку і светр ОСОБА_2 - слід повернути йому як належному володільцю; диск з відеозаписом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Судових витрат по кримінальному провадженню не має.

Потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять) років 6 ( шість) місяців.

За сукупністю злочинів за ст.70 ч.1, ч.4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду від 11 січня 2012 року по ст.185 ч.1 КК України у вигляді 6 місяців арешту більш суворим, призначеним даним вироком, остаточно ОСОБА_2 визначити 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбування ОСОБА_2 покарання рахувати з моменту його затримання та взяття під варту, тобто з 15 грудня 2011 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередню - тримання під вартою в СІ м. Артемівська.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь Добропільської міської ради (85004, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83, код ЄДРПОУ 37755456 , р/рахунок №31417544700035 ( 24060300 «Інші надходження міського бюджету») в ГУДКСУ в Донецькій обл., МФО 834016, ОКПО 24165007) суму витрачених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_4 в розмірі 629 ( шістьсот двадцять дев'ять ) гривень 24 копійок.

Речові докази, які знаходяться у камері схову Добропільського МВ ГУМВС , а саме: кухонний ніж, зразки крові ОСОБА_2, ОСОБА_4, фрагмент ковдри, фрагмент килимової доріжки, змиву з рук - знищити; брюки, дублянку і светр ОСОБА_2 - повернути йому як належному володільцю; диск з відеозаписом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Судових витрат не має.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області засудженим ОСОБА_2 протягом 30 днів з моменту отримання копію вироку, а іншими учасниками - у той же строк з моменту його проголошення.

Згідно ч.6 ст. 376 КК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається під розписку засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Головуючий суддя Р.Ф. Мавроді

судді О.В. Здоровиця

С.А. Притуляк

29.12.2014