Постанова № 42455053, 22.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2715/14 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними дії головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Управління доходів і зборів ДПІ у м. Черкасах щодо винесення наказу від 21 березня 2014 року № 481, а також скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2014 року № 0000971701.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що невиїзну документальну перевірку було призначено без урахування постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року. Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено у прийнятті первинних документів.

Під час судового засідання представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Алантехсервіс» за період з 01 по 30 квітня 2013 року, про що складено акт від 10 квітня 2014 року № 83/23-01-17-01/НОМЕР_2.

На підставі вказаного акту перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2014 року № 0000971701, яким позивачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 128333 грн. 00 коп., з яких 102667 грн. 00 коп. - за основним платежем та 25666 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись діями податкового органу щодо призначення та проведення перевірки, а також із винесеним податковим повідомленням-рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що перевірку позивача було призначено у повній відповідності до вимог закону. Також суд першої інстанції послався на те, що позивач пов'язує незаконність податкового повідомлення-рішення виключно із протиправністю перевірки, на підставі якої його було винесено.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 перебував у правовідносинах з ТОВ «Алантехсервіс».

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було складено акт від 11 жовтня 2013 року № 1292/26-59-22-01-18/37354350 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Алантехсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платникам податків за період з 01 грудня 2012 року по 30 червня 2013 року.

Вказаний акт став підставою для направлення ФОП ОСОБА_2 запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження по правовідносинах з ТОВ «Алантехсервіс», у відповідь на який позивач надав лише частину документів.

Зазначені обставини стали підставою для винесення наказу № 481 від 21 березня 2014 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки по взаємовідносинах з ТОВ «Алантехсервіс».

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо видачі наказу від 21 березня 2014 року № 481, позивач послався на те, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, були визнані протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення перевірки ТОВ «Алантехсервіс», за результатами якої було складено акт від 11 жовтня 2013 року № 1292/26-59-22-01-18/37354350 про неможливість проведення зустрічної звірки.

У зв'язку з цим представник позивача вважає, що у відповідача відпали підстави для призначення перевірки ФОП ОСОБА_2

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було надано правову оцінку вказаним доводам позивача та прийнято правильне рішення про відмову в задоволенні вимог про визнання незаконними дії головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Управління доходів і зборів ДПІ у м. Черкасах щодо винесення наказу від 21 березня 2014 року № 481.

Так, надходження до ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області акту від 11 жовтня 2013 року № 1292/26-59-22-01-18/37354350 про неможливість проведення зустрічної звірки було лише підставою для направлення відповідного запиту позивачу.

Такий запит був направлений 25 січня 2014 року, тобто до прийняття рішення про визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення перевірки ТОВ «Алантехсервіс». У зв'язку з цим у позивача були відсутні підстави для невиконання вказаного запиту або виконання його не у повному обсязі.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_2 надав лише частину із витребуваних відповідачем документів. За таких обставин у відповідача виникли законні підстави, передбачені пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, для призначення документальної позапланової перевірки позивача.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги ФОП ОСОБА_2 про визнати незаконними дій щодо винесення наказу від 21 березня 2014 року № 481.

Звертаючись до суду з даним позовом, ФОП ОСОБА_2 дійсно свої вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2014 року № 0000971701 обґрунтував виключно тим, що його було складено за результатами незаконно призначеної перевірки.

Однак, положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Керуючись вказаними нормами права, суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 11 вересня 2014 року запропонував позивачу надати копії договорів поставки, укладених між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Алантехсервіс», та виписаних на їх підставі видаткових накладних. З наведеного вбачається, що суд першої інстанції прийняв рішення про вихід за межі доводів адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 та про необхідність перевірки фактичного здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Алантехсервіс».

Разом з тим, після надання позивачем вказаних в ухвалі від 11 вересня 2014 року документів, а також інших письмових доказів, що стосуються господарської операції із ТОВ «Алантехсервіс», суд першої інстанції визнав їх такими, що не стосуються предмету доказування у даній справі.

Колегія суддів вважає, що всебічний розгляд та вирішення позовної вимоги ФОП ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2014 року № 0000971701 без перевірки фактичного виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Алантехсервіс» є неможливим.

Так, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

У зв'язку з цим ухвалою суду від 18 грудня 2014 року, що занесена до журналу судового засідання та окремим документом не викладалася, у ФОП ОСОБА_2 були витребувані завірені копії видаткових накладних, рахунків-фактур та податкових накладних по договорах № 958 від 25 квітня 2013 року, № 799 від 17 квітня 2013 року, № 798 від 15 квітня 2013 року, № 797 від 11 квітня 2013 року, № 796 від 10 квітня 2013 року, № 795 від 02 квітня 2013 року; докази перевезення товару від продавця до покупця; відомості про місце розвантаження товару, докази наявності у позивача права користування приміщенням, яке визначене як місце доставки; докази прийняття товару на облік та відомості про подальший рух товару (докази продажу іншим особам, перебування на зберіганні на складі на даний час тощо).

На виконання вказаної ухвали суду позивачем були надані додаткові докази, на підставі яких встановлено, що відповідно до договорів № 958 від 25 квітня 2013 року, № 799 від 17 квітня 2013 року, № 798 від 15 квітня 2013 року, № 797 від 11 квітня 2013 року, № 796 від 10 квітня 2013 року, № 795 від 02 квітня 2013 року ФОП ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Алантехсервіс» аміачну воду та КАС-32.

Фактична передача товару від продавця до покупця здійснювалася на підставі видаткових накладних, які містять інформацію про зміст та обсяг господарської операції, а також підписи осіб, які взяли участь у відвантаженні товару.

Перевезення товару здійснювалося із залучення автоперевізників - ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 На підтвердження вказаної обставини позивач надав до суду копії товарно-транспортних накладних, які оформлені у відповідності до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363.

Місцем відвантаження товару у вказаних товарно-транспортних накладних зазначено м. Черкаси.

Відповідно до договору № 04/03-13 від 04 березня 2013 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5, позивач має право користування виробничою площадкою за адресою: АДРЕСА_1

На підтвердження прийняття придбаного у ТОВ «Алантехсервіс» товару на облік позивач надав суду оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 «Товари на складі».

Оплату зазначеного товару позивач здійснював на підставі рахунків-фактур, копії яких приєднані до матеріалів справи. Фактичне перерахування позивачем коштів ТОВ «Алантехсервіс» за поставлений товар підтверджується копіям виписок із рахунку в банку.

Також позивач надав суду докази подальшої реалізацію товару, придбаного у ТОВ «Алантехсервіс», іншим особам - ФГ «Кадуб» та ТОВ «Родень-М».

Дослідивши вказані документи у їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що вони підтверджують фактичне здійснення господарської операції між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Алантехсервіс».

На вимогу суду апеляційної інстанції представник ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області надала копію податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Алантехсервіс» за квітень 2014 року разом з додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Згідно вказаної податкової звітності ТОВ «Алантехсервіс» задекларувало своїх податкові зобов'язання перед бюджетом по правовідносинах з ФОП ОСОБА_2 Розмір задекларованих вказаною юридичною особою податкових зобов'язань дорівнює розміру задекларованого позивачем податкового кредиту.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що вимоги ФОП ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 30 квітня 2014 року № 0000971701 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 07 жовтня 2014 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Черкаській області від 30 квітня 2014 року № 0000971701.

В задоволенні іншої частини позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 27 січня 2015 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.