Ухвала суду № 42454621, 26.01.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/76/15 Головуючий у І інстанції Стамбула М.І.

Категорія 79 Доповідач: Семиженко Г.В.

У Х В А Л А

2015 року січня місяця 26 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Семиженка Г.В.

суддів: Бугрика В.В.

Лісової Г.Є.

при секретарі: Яковенку В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Херсона від 06 листопада 2014 року у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИЛА:

у жовтні 2014 року заявник звернувся з вказаним поданням до суду з вимогою тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документу у зв'язку з наявністю зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь Публічного акціонерного товариства "Ощадбанк" на загальну суму 93297,63 гривні.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Херсона від 06 листопада 2014 року подання задоволено, постановлено тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого в квартирі АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до повного погашення ним заборгованості.

В апеляційній скарзі на ухвалу ОСОБА_2 з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання, оскільки він не ухиляється від виконання обов'язку щодо сплати боргу за виконавчим провадженням, так як про його існування йому не було відомо, жодного документу на його адресу не надходило, про ухвалене рішення він не знав, а тому вирішує питання щодо його отримання для оскарження в апеляційному порядку, державним виконавцем не було надано доказів щодо підтвердження факту його ухилення від виконання зобов'язань.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи учасники процесу свої процесуальні позиції підтримали, при цьому ОСОБА_2 пояснив, що кредиту у банку не брав, поручителем також не виступав, за даним фактом вже засуджено винну особу, який сфальсифікував документи щодо цього кредиту, державний виконавець Алібалаєва Я.Н. покладалася на розсуд суду.

Заслухавши доповідача, перевіривши ухвалу на предмет її відповідності нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи на виконанні у суб'єкта звернення знаходиться вказане у поданні виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

За ст. 313 ЦК України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України і може бути обмежена у здійсненні такого права лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюються Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Саме по собі ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, означає з об'єктивної сторони такі діяння боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, обов'язок такого доведення за положеннями ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України лежить на суб'єкті подання, матеріали справи не містять даних щодо наявності обставин, які б можна було кваліфікувати як ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

На підставі наведеного колегія судів вважає, що суд першої інстанції за відсутності передбачених законом підстав прийшов до помилкового висновку щодо обґрунтованості подання, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу скасувати з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Херсона від 06 листопада 2014 року скасувати.

У задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _