Рішення № 42453079, 20.01.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1409/168/12 20.01.2015 20.01.2015 20.01.2015

Провадження № 22-ц/784/50/15 Головуючий першої інстанції: Кривенко О.В.

Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 січня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Шпонарській О.Ю.,

за участі представників: позивача - ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 08 травня 2012 року за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

08 лютого 2012 р. публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 20 жовтня 2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 014/0078/82/0005235 (далі - Договір), за умовами якого Банк передав позичальнику кредитні кошти у розмірі 52 318 грн. 42 коп. на строк 72 місяця зі сплатою 29,50% річних за умови його повернення частинами згідно графіку до 20 жовтня 2014 р.

Крім того, з метою забезпечення виконання Договору в той же день укладено договір поруки з ОСОБА_4, за яким поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, за виконання останнім умов Договору.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що відповідач ОСОБА_7 виконує свої зобов'язання за Договором щодо повернення кредитних коштів неналежним чином, внаслідок чого заборгованість за договором станом на 10 січня 2012 р. складає 129 430 грн. 11 коп. (45 048 грн. 65 коп. - залишок за кредитом, 7 396 грн. 89 коп. - несплачена заборгованість за кредитом, 12 624 грн. 06 коп. - нарахована на прострочену заборгованість за кредитом пеня, 889 грн. 09 коп. - поточна заборгованість за процентами за користування кредитом, 19 554 грн. 38 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, 43 917 грн. - нарахована на прострочену заборгованість по відсоткам пеня), позивач просив суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів зазначену заборгованість за Договором та 1 294 грн. 30 коп. судового збору.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 08 травня 2012 р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_4 в солідарному порядку 101 159 грн. 59 коп. заборгованості за кредитним договором, яка складається з 45 048 грн. 65 коп. залишку за кредитом, 7 396 грн. 89 коп. простроченої заборгованість за кредитом, 6 312 грн. нарахованої на прострочену заборгованість за кредитом пені, 889 грн. 09 коп. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом, 19 554 грн. 38 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, 21 958 грн. 52 коп. нарахованої на прострочену заборгованість по відсоткам пені, а також стягнуто з відповідачів по 505 грн. 80 коп. судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує на невідповідність висновків суду вимогам закону, який регулює правовідносини поруки, й просить відмовити Банку в позові в частині стягнення коштів з неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 20 жовтня 2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_7 (позичальник) укладено кредитний договір № 014/0078/82/0005235, за умовами якого Банк передав позичальнику кредитні кошти у розмірі 52 318 грн. 42 коп. на строк 72 місяця зі сплатою 29,50% річних за умови його повернення частинами щомісяця згідно графіку до 20 жовтня 2014 р.

Крім того, з метою забезпечення виконання Договору в той же день укладено договір поруки з ОСОБА_4, за яким поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, за виконання останнім умов Договору.

Позичальник ОСОБА_7 виконує свої зобов'язання за кредитним договором неналежним чином, внаслідок чого заборгованість за договором станом на 10 січня 2012 р. складала 129 430 грн. 11 коп., з яких: 45 048 грн. 65 коп. - залишок за кредитом, 7 396 грн. 89 коп. - несплачена заборгованість за кредитом, 12 624 грн. 06 коп. - нарахована на прострочену заборгованість за кредитом пеня, 889 грн. 09 коп. - поточна заборгованість за процентами за користування кредитом, 19 554 грн. 38 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, 43 917 грн. - нарахована на прострочену заборгованість по відсоткам пеня.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За таких обставин справи суд обґрунтовано відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530, 1050 ЦК України прийшов до висновку, що є підстави для стягнення з позичальника заборгованості за Договором.

В той же час з висновками суду щодо необхідності стягнення заборгованості солідарно з позичальника та поручителя ОСОБА_4 погодитись не можна.

В силу ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

28 грудня 2009 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/0078/82/0005235 від 20 жовтня 2008 р., згідно з якою сторони дійшли згоди щодо врегулювання заборгованості позичальника, строк сплати якої настав, у такому порядку: станом на дату укладення цієї угоди фактична заборгованість за кредитним договором по сплаті суми кредиту становить 48 577 грн. 74 коп., заборгованість за Договором, строк сплати якої настав, складає 5 164 грн. 37 коп., у тому числі - 727 грн. 55 коп. заборгованості з погашення суми кредиту та 4 436 грн. 82 коп. - заборгованість з погашення процентів.

Сторони домовились, що з 28 грудня 2009 р. фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, у зв'язку з чим відбувається зміна строку погашення заборгованості. Позичальник зобов'язується здійснити погашення заборгованості у майбутньому у складі щомісячних платежів відповідно до Графіку погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором.

Згода поручителя ОСОБА_4 на внесення вказаних змін і доповнень до основного договору отримана не була, це питання банк із поручителем не погоджував, в той час як зі змісту додаткової угоди вбачається, що у зв'язку із збільшенням заборгованості за сумою кредиту за рахунок включення до неї суми заборгованості за процентами, відбулося збільшення обсягу її відповідальності.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель хоча й пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; тощо.

Така правова позиція Верховного Суду України висловлена у постановах від 18 червня 2012 р. у справі № 6-73цс12, від 26 вересня 2012 р. у справі № 6-100цс12, від 10 жовтня 2012 р. у справі № 6-112цс12.

Ураховуючи викладене, внаслідок збільшення розміру відповідальності поручителя відбулося припинення поруки ОСОБА_4 за виконання зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором, що виключає можливість стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за цим договором.

Суд не звернув уваги на вказані обставини справи та положення закону і помилково задовольнив позовні вимоги, заявлені до поручителя ОСОБА_4

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про надіслання ОСОБА_4 ухвали про відкриття провадження по справі відповідно до ст. 127 ЦПК України та про повідомлення її про час та місце судових засідань в порядку, визначеному главою 7 ЦПК України, але суд всупереч положенням ст. 169 ЦПК України розглянув справу без доказів належного повідомлення ОСОБА_4 про судові засідання, що позбавило її права на участь у розгляді справи та надання своїх заперечень щодо позовних вимог.

З урахуванням викладеного рішення на підставі положень п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати в частині вирішення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4, ухваливши нове рішення про відмову в їх задоволенні.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_7, не оскаржується і предметом апеляційного розгляду не було.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 08 травня 2012 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

В позові публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: