Рішення № 42452980, 22.01.2015, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5213/14-ц

Провадження № 2/484/195/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2015р. . Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.

при секретарі - Шилакіній Л.О.

за участю представника відповідача - Руденко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз", Первомайського управління експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" про стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ "Миколаївгаз", Первомайського управління експлуатації газового ПАТ "Миколаївгаз" про стягнення середнього заробітку починаючи з 01.08.2014р. по день розгляду справи та стягнення моральної шкоди в сумі 3000грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він працює на посаді слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування 3 розряду сервісного центру повірки побутових лічильників Первомайського управління експлуатації газового господарства ПАТ "Миколаївгаз". Згідно Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014р. №303/2014 він був призваний на військову службу. Наказом №181-к від 07.08.2014р. відповідач увільнив його від роботи із збереженням середнього заробітку на час проходження військової служби під час мобілізації. Середній заробіток починаючи з 01.08.2014р. відповідачами нараховується, однак фактично не сплачується. Крім того, така заробітна плата повинна бути нарахована та виплачена без нарахування податків та єдиного соціального внеску. Крім того, він вважає, що діями відповідачів йому завдана моральна шкода в сумі 3000грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ "Миколаївгаз" Руденко Н.В. проти задоволення заяви заперечувала, вказуючи, що відповідно до ч.3 ст. 119 КЗпП середній заробіток на підприємстві компенсується із бюджету. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Держбюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Однак, на даний час такий порядок компенсації відсутній. Крім того, вона зазначила, що середній заробіток позивачу нарахований згідно чинного законодавства на загальних підставах.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд дійшов слідуючого.

Законом України від 20 травня 2014 № 1275-VII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації"" внесено зміну до ст.119 КЗпП України, якою передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Середній заробіток працівнику нараховується з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995р. №100, виходячи із виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата з урахуванням пункту 8 цього Порядку. Нарахування та виплата середньої заробітної плати проводиться за місцем роботи особи, призваної на військову службу за призовом по мобілізації.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування 3 розряду сервісного центру повірки побутових лічильників Первомайського управління експлуатації газового господарства ПАТ "Миколаївгаз". Наказом №181-к від 07.08.2014р. він був увільнений від роботи з 01.08.2014р. у зв'язку з призовом на військову службу за мобілізацією із збереженням за ним місця роботи, займаної посади і середнього заробітку на підприємстві, але не більше одного року (а.с. 7).

З розрахунку, наданого відповідачем вбачається, що ОСОБА_2 за період з 01.08.2014р. по 05.01.2015р. нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 10620,47грн.

Згідно довідки №47 від 21.01.2015р. розрахунок середньої заробітної плати позивачу здійснено відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995р. №100 виходячи із виплати за червень-липень 2014р. із урахуванням п. 8 вказаного положення, тобто шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Згідно ст.. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Посилання представника відповідача на відсутність порядку виплати компенсації з держбюджету працівникам, призваним на військову службу в порядку мобілізації, суд вважає безпідставними, оскільки неприйняття чи не затвердження Кабінетом Міністрів України порядку не може впливати на право позивача на отримання заробітної плати.

Відповідно до п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно із ч.7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не нараховується єдиний внесок.

Оскільки відсутній порядок відшкодування компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, суд вважає, що при нарахуванні таким працівникам середнього заробітку мають виконуватися усі функції, покладені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судове практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 даної постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували нанесення йому діями відповідача моральних страждань чи порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя чи порушенні стосунків з оточуючими людьми.

Крім того, Первомайське управління експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" не є юридичною особою, отже в силу вимог ст.. 30 ЦПК України не може бути стороною у справі.

З урахуванням вище наведеного, суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з ПАТ "Миколаївгаз" заборгованості по заробітній платі за період з 01.08.2014р. по 05.01.2015р. в сумі 10620грн. 47 коп. .

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з 01.08.2014р. по 05.01.2015р. в сумі 10620 (десять тисяч шістсот двадцять) грн. 47 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: