Ухвала суду № 42452887, 23.01.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3135/13-ц

Номер провадження 4-с/489/3/15

Ухвала

Іменем України

23 січня 2015 року місто ОСОБА_1

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції,

встановив

В листопаді 2014 року скаржник звернувся до суду, вказуючи на те, що на виконанні Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС) знаходиться виконавче провадження по стягненню з нього аліментів на утримання дітей. 17.11.2014 державним виконавцем вручено йому дві довідки-розрахунок заборгованості по аліментам за 2013 та 2014 роки, в яких було вирахувано заборгованість виходячи із розміру середньої заробітної плати для даної місцевості. 19.11.2014 він з"явився до державного виконавця для надання довідки про заробітну плату ТОВ "Юридична фірма "Ровіам", однак державний виконавець відмовилася приймати довідку.

Просив суд визнати дії Ленінського ВДВС щодо визначення суми заборгованості по аліментам виходячи з розміру середньої заробітної плати для даної місцевості та відмови у прийнятті довідки про розмір заробітної плати від 18.11.2014 за № 2/3. Зобов"язати Ленінський ДВС прийняти довідку про розмір заробітної плати від 18.11.2014 за № 2/3 та довідку очаківської ДПІ та здійснити перерахунок.

В судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити. Просив також повернути сплачений судовий збір, оскільки його не потрібно було сплачувати.

Представник Ленінського ВДВС ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні скарги, надала письмові заперечення. Вказала, що дійсно заборгованість була нарахована виходячи з розміру середньої заробітної плати для даної місцевості, оскільки відомостей про те, що боржник був працевлаштований та отримував заробітну плату у неї не було. Натомість з відповідей ДПІ та Пенсійного фонду вбачалось, що боржник не отримує заробітної плати. Скаржник знав, що довідку необхідно подати через канцелярію, оскільки 17.11.2014 саме так він подав заяву про виготовлення копії виконавчого провадження. Після надходження довідки про розмір заробітної плати у ТОВ "Юридична фірма "Ровіам" державним виконавцем здійснено перерахунок заборгованості про що 10.12.2014 складено відповідний розрахунок, який направлено боржнику. Інших довідок боржник не подавав, тому перерахунок щодо заробітної плати в фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 13.11.2014 не здійснювався.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

Постановою від 05.11.2013 державним виконавцем Ленінського ВДВС відкрито виконавче провадження № 40580814 за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання двох дітей в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.04.2013 до досягнення повноліття.

25.02.2014 та 06.10.2014 державним виконавцем Лисенко К. М. було складено розрахунки заборгованості по аліментам, виходячи із розміру середньої заробітної плати для даної місцевості.

17.11.2014 скаржник з"явився до Ленінського ВДВС та подав заяву про копіювання матеріалів виконавчого провадження. 19.11.2014 він подав до канцелярії (діловоду) Ленінського ВДВС заяву про відвід державного виконавця через відмову приймати від нього документи.

Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому СК України (ч. 3 ст. 74 Закону україни "Про виконавче провадження").

Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідно до п. 7.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5) державний виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості. 7.13.1. Якщо боржник не працює або відсутня інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість у такому самому порядку, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, до моменту надходження у грудні 2014 року державному виконавцю оригіналу довідки про розмір заробітної плати від 18.11.2014 за № 2/3, у державного виконавця не було інформації про отримання боржником доходів та його працевлаштування, а після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснила перерахунок заборгованості (а. с. 102).

За таких обставин, суд вважає правомірними дії державного виконавця щодо нарахування заборгованості виходячи із розміру середньої заробітної плати для даної місцевості, до отримання достовірних відомостей про розмір та джерело доходів боржника.

Щодо відмови у прийнятті довідки про розмір заробітної плати суд вважає за необхідне зазначити таке.

Документообіг в органах державної виконавчої служби, в т. ч. вхідної кореспонденції, врегульовано наказом від 25.12.2008 за N 2274/5 "Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби". Документи, що надходять на адресу районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби (далі - Відділ) приймаються, попередньо опрацьовуються та реєструються діловодом Відділу. Кореспонденція, яка надійшла до Відділу поштою або з прийому (крім звернень громадян, які розглядаються відповідно до Закону України "Про звернення громадян", документів про відкриття виконавчого провадження, листів-відповідей на запити державного виконавця), підлягає реєстрації в Журналі реєстрації загальної вхідної кореспонденції за встановленою формою (додаток 2). Заяви (клопотання) та скарги, що скеровуються сторонами виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", підлягають реєстрації в органах державної виконавчої служби в загальному порядку, передбаченому для вхідної кореспонденції, та приєднуються до матеріалів виконавчого провадження разом з документами за наслідками їх розгляду (п. п. 2.1., 3.3, 4.1 Порядку).

При отриманні документів на прийомі, відповідальна особа повинна встановити особу яка подає документи та її повноваження.

Чинним законодавством не встановлено обов"язку державного виконавця безпосередньо приймати від сторін заяви, клопотання, скарги або інші документи, а тому суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання протиправною відмови державного виконавця приймати документи від боржника.

Вимоги скаржника про зобов"язання Ленінського ВДВС прийняти довідки не підлягають задоволенню, оскільки він не подавав їх у встановленому законом порядку, хоча про такий порядок знав про що свідчить подача заяви від 17.11.2014 та заяви про відвід від 19.11.2014.

Вимоги про зобов"язання прийняти довідку від Очаківської ДПІ або фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 і здійснення перерахунку заборгованості нарахованої з 13.11.2014 не підлягають задоволенню, оскільки оригінали цих документів державному виконавцю скаржником не подавались, а тому не було підстав здійснювати перерахунок відповідно до 7.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні скарги належить відмовити.

Також в судовому засіданні скаржник просив повернути сплачений судовий збір за подачу скарги. Враховуючи те, що ані ЦПК України, ані Закон України "Про судовий збір" не містять вимоги про сплату судового збору за подання скарги на дії державного виконавця, суд вважає за можливе задовольнити клопотання скаржника і повернути йому сплачений судовий збір в сумі 243,6 грн.

Керуючись ст. 383, 386-389 ЦПК України суд

ухвалив

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_3 в повному обсязі.

Повернути ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. сплачений квитанцією № 2700.211.3 від 21.11.2014.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня при проголошенні ухвали - з дня її отримання.

Суддя В. В. Кокорєв