Рішення № 42452621, 19.01.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія

Справа № 127/31688/13-ц Провадження № 22-ц/772/253/2015Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 34 Доповідач Медяний В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

Апеляційного суду Вінницької області

від 19 січня 2015 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Медяного В.М.,

Суддів : Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.,

при секретарі : Агеєвій Г.А.,

за участю сторін у справі: позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4 та представника ПП "Бокуд" - Сташко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного підприємства «Бокуд» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,

за апеляційною скаргою приватного підприємства «Бокуд» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири.

Посилаються на те, що їм на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_10. Відповідач ОСОБА_4 проживає у цьому ж будинку в квартирі розташованій поверхом вище над їхньою квартирою.

Починаючи з 2011 року, коли відповідач зробила ремонт у своїй квартирі і по сьогоднішній день квартиру позивачів періодично затоплюють.

Згідно акту №К-539/1 від 23.07.2012 року складеного комісією у складі ПП «Бокуд» в присутності позивача встановлено факт затоплення квартири.

Відповідно до акту від 08.08.2012 року складеного комісією ПП «Бокуд» вставлено, що затоплення квартири відбулося по причині самовільної перебудови внутрішньо - будинкової мережі водопостачання в квартирі №22, що знаходиться поверхом вище і належить відповідачу.

Зазначають, що внаслідок затоплення, як зазначено в акті від 08 серпня 2012 року, а також Висновку спеціаліста №57 від 14.08.2013 року, були пошкоджені стелі та стіни ванної, кухні, вбиральні. В приміщеннях ванної кімнати мають місце сліди пошкодження оздоблення стіни, стелі у вигляді плям та плісняви, ремонт передбачає демонтаж покриття стелі та стін. В приміщеннях кухні мають місце сліди пошкодження стін та стелі у вигляді плям, ремонт передбачає повторне оновлення оздоблення стін та стелі. В приміщені вбиральні мають місце сліди пошкодження стелі у вигляді плям, розводів, ремонт передбачає повторне оздоблення стелі.

Відповідно до локального кошторису вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що включає вартість матеріалів станом на дату проведення дослідження становить 14 462 гривні, які позивачі просили стягнути з відповідача ОСОБА_4

Крім того, просили стягнути з відповідача ОСОБА_4 на їх користь завдану моральну шкоду по 10 000 грн. кожному, яка полягає у тому, що постійні тривоги та хвилювання дуже послабили їх здоров'я та змінили звичайний спосіб життя.

Також позивачі просили суд постановити ухвалу про проведення перевірки квартири відповідача ОСОБА_4 та вжити заходи щодо усунення причин затоплення, а саме самочинної перебудови внутрішньо будинкової мережі водопостачання у цій квартирі та направити ухвалу КП «Вінницяводоканал».

В ході розгляду справи, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.02.2014 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПП «Бокуд» (а.с.51).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2014 року закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо постановлення ухвали про проведення перевірки квартири АДРЕСА_1 та вжиття заходів щодо усунення причин затоплення, а саме самочинної перебудови внутрішньо будинкової мережі водопостачання у цій квартирі, та направлення ухвали КП «Вінницяводоканал» (а.с.94).

В ході розгляду справи, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 листопада 2014 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ПП «Бокуд» (а.с.153).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП «Бокуд» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14 462 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. у відшкодування витрат по оплаті послуг за правову допомогу, 114,62 грн. у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди та витрати на проведення експертизи - залишено без задоволення.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено (а.с.193-195).

В апеляційній скарзі відповідач у справі ПП «Бокуд» просить рішення суду першої інстанції від 09 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення. Зазначає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права, через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими (а.с.199-202).

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник скаржника відповідача у справі ПП «Бокуд» - Сташко А.І. апеляційну скаргу повністю підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи. Додатково зазначила, що після залучення співвідповідачем ПП «Бокуд» позивачі свої первісні позовні вимоги не змінили та стверджують, що до ПП «Бокуд» претензій не мають, оскільки він не є правонаступником МКП ЖЕК 17, який раніше обслуговував будинок у якому проживають позивачі, а тому вини ПП «Бокуд» в затоплені квартири позивачів немає,

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційну скаргу ПП «Бокуд» визнали та не заперечували проти її задоволення. Разом з тим, своєї апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не подали. Крім цього, ОСОБА_2 надала свої письмові пояснення по справі (а.с.219-221), згідно яких стверджує, що затоплення її квартири почалися приблизно 4 роки тому після ремонту в квартирі №22 поверхом вище. Всього було шість затоплень, із яких по перших п'яти акти не складалися, не бажаючи сварок з сусідкою та судових клопотань. Шосте затоплення відбулося 23.07.2012 року на її кухні біля водопостачального стояка. Прибулий слюсар ПП «Бокуд» повідомив її що затоплення відбувається з квартири №22, однак у квартиру сусідки ніхто не заходив, оскільки до квартири вона не пускала. Також зазначає, що вона має претензії до сусідки, а позиватися до ПП»Бокуд» вона не може, бо вони їй ніякої шкоди не заподіяли.

Відповідач ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнала та просила залишити рішення суду без змін. Пояснила, що позивачі не довели коли саме відбулося залиття квартири, причину залиття та її вину у цьому. Акт представників ПП «Бокуд» не відображає даних про те, коли відбулося залиття, не зазначено зв'язок між діями ЖЕК 17 по заміні в 2001 році частини стояка (водопровідної труби) та залиттям квартири.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України, при ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Проте, зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1-3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Так, зокрема судом встановлено, що згідно свідоцтва на право власності на житло від 04.12.2000 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2.

Згідно договору купівлі-продажу від 26.02.2001 року ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_3.

23.07.2012 року комісією у складі майстрів ПП «Бокуд» ОСОБА_6, ОСОБА_7, в присутності мешканця кв. 20 по вул.. К.Маркса,10 ОСОБА_2, складено акт про те, що у кв. 20 було виявлено залиття квартири: - кухня - залята стеля і стіна, ванна - залята стеля і стіна (а.с.8).

08.08.2012 року комісією ПП «Бокуд» у складі начальника дільниці ОСОБА_8, майстра ОСОБА_7 складено акт про те, що затоплення АДРЕСА_4 відбулося по причині самовільної перебудови внутрішньо-будинкової мережі водопостачання в АДРЕСА_5 (а.с.9).

З висновку спеціаліста № 57 від 14.08.2013 року виготовленого ТОВ «Подільський експертний центр» вбачається, що у відповідності з «Нормативними документами з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації будівель та споруд», затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 року за № 32/288 та результатів проведених обстежень технічного стану оздоблювальних матеріалів вбудованих приміщень квартири, які розташовані на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, класифікується як незадовільний. Відповідно до «Локального кошторису» (додаток №1) вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що включає вартість матеріалів, станом на дату проведення дослідження становить 14 462, 00 грн. (а.с. 15-20).

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_9 надав показання про те, що він працював інженером в МКП «ЖЕК-17», яке свого часу обслуговувало на балансі будинок АДРЕСА_1 До ліквідації даного МКП та передання з його балансу на баланс ПП «Бокуд» житлового фонду, у тому числі вищевказаного будинку, воно розглянуло заявку відповідача ОСОБА_4 про заміну трубопроводу в її помешканні №22 даного житлового будинку та здійснило відповідні ремонтні роботи.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради «Про перерозподіл житлового фонду» №1666 від 14.07.2011 року ПП «Бокуд» передано у господарське відання та обслуговування з відображенням у балансі багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1

Згідно із додатком №1 та №10 до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.04.2012 року №995 «Про затвердження тарифів (граничних) на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по житловому фонду, який знаходиться на обслуговуванні МКП «ЖЕК-5», МКП «ЖЕК-6», МКП «ЖЕК-7», МКП «ЖЕК-12», МКП «ЖЕК- 14», МКП «ЖЕК-15», МКП «ЖЕК-16», ПП «Мешканець», ПП Бокуд», ТОВ «Енергоагроімпекс»» за ПП «Бокуд» закріплено обов'язки з надання послуг проведення планових поточних ремонтів конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків).

У п. 9 договору про надання відповідачем ПП «Бокуд» житлово-комунальних послуг, затвердженого Додатком №12 до вищевказаного рішення, визначається розмежування відповідальності останнього за неналежне технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло -, водопостачання, водовідведення в межах від зовнішньої стіни будинку до квартири споживача, якщо такий типовий договір фактично укладений.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №927/11207 передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та / або законодавством.

Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, власник квартири зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно - правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; проводити за власні кошти ремонт квартири; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до ст. ст. 1, 24. Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій за функціональним призначенням включає, зокрема, обслуговування внутрішньо будинкових мереж; примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Наказом Держитлокомунгоспу України від 10.08.2004 року №150 затверджено Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків та споруд, у тому числі види робіт з обслуговування центрального опалення, водопроводу та каналізації, робіт по обслуговуванню перекриття та підлоги, усунення течі в трубопроводах, приладах та арматурі та інше.

Відповідно до п. 1.4.1, 1.4.2. діючих Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, переобладнання жилих і не жилих у жилих будинках приміщень, зокрема улаштування у жилих і нежилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів, дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити д відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями бездіяльністю немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не її вини.

Згідно ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Стягуючи з відповідача ПП «Бокуд» на користь позивачів матеріальну шкоду, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що пошкодження майна позивачів шляхом затоплення квартири №20 відбулося внаслідок самовільного переобладнання внутрішньо квартирної мережі водопостачання відповідачем ОСОБА_4, у тому числі стояків квартири №22. Суд вважає, що складений працівниками ПП «Бокуд» акт від 08.08.2012 року не відображає яким саме чином відповідачем ОСОБА_4 було здійснено переобладнання трубопроводу в квартирі №22, з врахування показань свідка щодо здійснення ремонтних робіт системи внутрішньо квартирного трубопроводу за заявкою відповідача, а тому даний акт судом оцінено критично. Таким чином з врахуванням реалізації обов'язків споживача регламентованих ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» щодо здійснення ремонту за власний рахунок ремонту та заміни санітарно-технічних приладів, обладнань і пристроїв, додатково виключається вина відповідача ОСОБА_4 у виниклих деліктних зобов'язаннях з пошкодження майна позивачів. Така вина, за встановлених судом першої інстанції обставин справи, виражається в неналежному здійсненні ремонту працівниками МКП «ЖЕК-17», відповідальність за яке суд вважає повинно нести його правонаступник ПП «Бокуд».

Суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у завдані шкоди не знайшла підтвердження, а тому в задоволенні позову до неї слід відмовити.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ПП «Бокуд» на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2000 грн. згідно договору про надання правової допомоги та квитанції №1/14.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, через неповно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, не відповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Так, частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно частини 2 статті 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Відповідно до частини 1 статті 32 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Згідно статті 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Колегія суддів переконана, що суд першої інстанції допустився порушень зазначених вимог норм процесуального права.

Так зокрема, з матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред'явили свій позов лише до відповідача ОСОБА_4, як власника квартири поверхом вище від належної їм квартири (а.с.3-7).

Як вбачається з ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.02.2014 року за заявою позивача ОСОБА_3 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПП «Бокуд» (а.с.51). Однак, в матеріалах справи письмова заява ОСОБА_3 відсутня.

Також як вбачається з ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25 листопада 2014 року за клопотанням позивача до участі в справі в якості співвідповідача залучено ПП «Бокуд» (а.с.153). Однак, в матеріалах справи таке клопотання позивачів також відсутнє.

Колегією суддів з'ясовано, що позивачі ОСОБА_10 та ОСОБА_3 дане письмове клопотання суду не заявляли. Зазначене відбулось за ініціативою суду за усним погодженням з позивачами.

Після залучення до участі в справі співвідповідача ПП «Бокуд» своїх позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не змінювали та позовних вимог до ПП «Бокуд» не пред'являли..

Відповідно до наданих суду письмових пояснень ОСОБА_2 затоплення її квартири почалися приблизно 4 роки тому після ремонту в квартирі №22 поверхом вище. Всього було шість затоплень, із яких по перших п'яти акти не складалися, не бажаючи сварок з сусідкою та судових клопотань. Шосте затоплення відбулося 23.07.2012 року на її кухні біля водопостачального стояка. Прибувший слюсар ПП «Бокуд» повідомив, що затоплення відбувається з квартири №22, однак у квартиру сусідки ніхто не заходив. Позивач має претензії лише до сусідки, а позиватися до ПП»Бокуд» вона не може, бо вони їй ніякої шкоди не заподіяли (а.с.219-221).

Проте, рішення суду першої інстанції позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не в апеляційному порядку не оскаржили, чим фактично погодились з рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до статті 10 ЦПК України при розгляді справи в суді апеляційної інстанції суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджав про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, зокрема щодо надання суду додаткових доказів на підтвердження позовних вимог, які чи не були прийняті судом першої інстанції, чи в прийнятті яких безпідставно було відмовлено, а також призначення експертизи для встановлення дійсних причин залиття квартири. Проте, сторони зазначене залишили поза своєю увагою.

Крім цього, колегією суддів встановлено, що ПП «Бокуд» створено 01.04.2011 року. До цього часу будинок по АДРЕСА_1 обслуговували МКП ЖЕК17 та МКП ЖЕК 18.

За свідченням допитаного судом бувшого інженера МКП ЖЕК 17 ОСОБА_9 працівники МКП ЖЕК 17 переробили внутрішньо будинкові мережі квартири АДРЕСА_6 і стояк.

Згідно пояснень позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після того, як ці роботи самовільно були зроблені в квартирі №22, була затоплена їх квартира №20. Тобто, квартира була затоплена до того моменту, як згідно рішення виконкому Вінницької міської ради №1666 від 14.07.2011 р. «Про перерозподіл житлового фонду» ПП «Бокуд» на обслуговування було передано будинок по АДРЕСА_1.

Встановлено, що 23.07.2012 року позивачі дійсно зверталися до адміністрації ПП «Бокуд» із заявою про складання акту про затоплення квартири. Працівники ПП «Бокуд» 23.07.2012 р. вийшли на квартиру АДРЕСА_7 та встановили, зафіксувавши в акті від 23.07.2012 р., що в квартирі №20 мало місце затоплення. 08.08.2012 р. працівники ПП «Бокуд» склали акт про те, що затоплення в квартирі №20 відбулося через самовільну перебудову внутрішньо будинкових мереж і стояка в квартирі №22. Тобто, працівники ПП «Бокуд» тільки в 2012 р. зафіксували той факт, що у 2011 році, тобто до моменту створення ПП «Бокуд» відбулося затоплення в квартирі №20.

Згідно ст. 20 розд. 2 п. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади, пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини. Тобто, відповідач ОСОБА_4 самовільно перебудувавши стояк холодного і гарячого водопостачання, водовідведення, зобов'язана за свій рахунок їх відновити, так як відповідного дозволу на переобладнання даних мереж вона не мала.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що оскільки МКП ЖЕК 17 незаконно переобладнав в квартирі №22 внутрішньо будинкові мережі і стояк, тому ПП «Бокуд» як правонаступник повинен відшкодувати позивачам завдану шкоду.

За таких обставин суд не приймає до уваги висновки акту від 08 серпня 2012 року про причини залиття.

Усупереч вимогам ст.ст. 212, 213 ЦПК України рішення суду першої інстанції не містить обґрунтованого висновку щодо вини відповідача ПП «Бокуд» у заподіянні шкоди позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 У рішенні не зазначено, в чому конкретно ця шкода полягає. Суду не надано належних доказів дійсної дати та причини залиття квартири позивачів. Зазначивши причину залиття самовільне переобладнання внутрішньо квартирної мережі водопостачання відповідачем ОСОБА_4, у тому числі стояків квартири №22, суд послався тільки на акт. Однак у порушення вимог ст. ст.. 57-60 ЦПК України не перевірив цей документ, не з'ясував, на підставі чого працівники, які його підписали, дійшли такого висновку, оскільки квартиру відповідача ОСОБА_4 ніхто не оглядав, дійсну причину затоплення ніхто не з'ясовував.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ПП «Бокуд» є правонаступником МКП ЖЕК 17, оскільки з рішення Вінницької міської ради №1666 від 14.07.2011 р. «Про перерозподіл житлового фонду» та рішення виконкому Вінницької міської ради №1013 від 28.04.2011 р. вбачається, що ПП «Бокуд» не є правонаступником а ні МКП ЖЕК 17, а ні МКП ЖЕК 18, який проводив обслуговування будинку після МКП ЖЕК 17. ПП «Бокуд» передано будинок по АДРЕСА_1 тільки на обслуговування, що підтверджується копією статуту ПП «Бокуд», а тому воно не може нести відповідальність за дії МКП ЖЕК 17 та ОСОБА_4

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст..ст. 57-60 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями бездіяльністю немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

За правилами ст.. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З наведеного вбачається, що обов'язок доказування розподіляється згідно з перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач -відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі на підтвердження факту затоплення їх квартири надали акт №К-539/1 від 23.07.2012 року ПП «Бокуд» виявлення залиття квартири позивачів та акт від 08.08.2012 року ПП «Бокуд» про те, що затоплення АДРЕСА_8 відбулося по причині самовільної перебудови внутрішньо-будинкової мережі водопостачання в АДРЕСА_9, а також Висновок спеціаліста №57 від 14.08.2013 року, згідно якого загальна вартість матеріального збитку завданого власнику квартири АДРЕСА_1 внаслідок затоплення становить 14 462 гривні.

Однак, дані обставини не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки з даних актів вбачається те, що комісією було проведено обстеження тільки квартири позивачів, де фактично виявлено лише сліди затоплення водою стелі і стіни кухні та ванної кімнати. Проте, комісією фактично не досліджувалися обставини щодо причин затоплення квартири відповідача, а також те, чи мало місце саме затоплення, так як фактично були виявлені лише сліди затоплення.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_4 вказувала, що при складанні актів про затоплення квартири відповідачів комісія до її квартири не заходила, акти для підпису їй запропоновані не були, її вини в залитті квартири позивачів немає.

Також заперечуючи проти позову, відповідач ПП «Бокуд» зазначив, що їх вини у затопленні квартири позивачів також немає, ремонтні роботи у квартирі відповідача вони не проводили та не є правонаступником МКП ЖЕК 17, який зі слів відповідача ОСОБА_4 проводив ремонті роботи у її квартирі.

Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Так, за правилами ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до змісту ст.. 57 ЦПК України висновок експертів є одним із доказів.

Проте, з клопотанням про призначення експертизи для встановлення дійсних причин залиття квартири сторони у справі до суду не зверталися, хоча на це судом зверталася відповідна увага.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду судом першої інстанції у якості представника позивача ОСОБА_2 згідно довіреності від 07.02.2014 року та договору № 1/14 про надання правової допомоги від 07.02.2014 року приймала участь у розгляді справи ОСОБА_11

Стягуючи з відповідача ПП «Бокуд» понесені позивачем ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., суд не взяв до уваги те, що договір про надання правової допомоги №1/14 від 07.02.2014 року не підписаний надавачем правової допомоги ОСОБА_11 (а.с.446-48), а квитанція до прибуткового ордеру №1/14 не містить печатки, а тому оформлена не відповідно до п.3.2. Порядку оформлення касових операцій, який передбачає, що приймання готівки касами підприємств у т.ч. одержаної з банку проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером, або особою уповноваженою керівником підприємства. Про приймання готівки видається квитанція за підписами головного бухгалтера або особи уповноваженої керівником підприємства і касира засвідчена печаткою підприємства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. Проте, в матеріалах справи відсутня як заява ОСОБА_2, так і ухвала суду з даного питання.

Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати на правову допомогу підлягають оплаті тільки в тому випадку, якщо правову допомогу надавав адвокат чи фахівець із галузі права. Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_11 є фахівцем в галузі права чи адвокатом.

ОСОБА_11 не надала суду копію диплому про юридичну освіту, що свідчить про те, що вона не може надавати правову допомогу як фахівець у галузі права, а тому не можна зробити висновку про те, що таку особу можна вважати фахівцем у галузі права.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції суду в частині задоволення позову до ПП «Бокуд» не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо його законності й обґрунтованості, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому залишатися в законній силі не може та підлягає скасуванню на підставі п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, а в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Бокуд» задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2014 року в частині задоволення позову до приватного підприємства «Бокуд» скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватного підприємства «Бокуд» - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :підпис. В.М. Медяний

Судді :підписи. Л.В. Пащенко

В.В. Жданкін

Згідно з оригіналом.

Суддя : В.М. Медяний