Ухвала суду № 42452199, 23.12.2014, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1397/14-ц

Ухвала

Іменем України

23.12.2014 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Угриновської Л.Я.

при секретарі Кулька О.В.,

скаржника ОСОБА_1,

сторін виконавчого провадження: представника особи дії, якої оскаржують ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Заставна скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця ВДВС Заставнівського РУЮ Чернівецької області Брус Івана Миколайовича при виконанні судового рішення у цивільній справі,

В С Т А Н О В И В :

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову головного державного виконавця ВДВС Заставнівського РУЮ у Чернівецькій області Бруса І.М. від 04.09.2014 року . Вказаною постановою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-766/11 виданого 21.03.2012 року Заставнівським районним судом Чернівецької області про встановлення ОСОБА_1 днів побачень з неповнолітнім сином ОСОБА_3 в період першої, третьої неділі місяця з 11:00 год до 18:00 год та другої, четвертої суботи кожного місяця з 11:00 год до 17:00 год, дозволивши батьку забирати дитину за місцем проживання та зобов"язавши матір передавати дитину .

В мотивування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що скасовуючи постанову про відкриття виконавчого провадження головний державний виконавець ВДВС Заставнівського РУЮ керувався постановою начальника управління ДВС головного управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_4 про перевірку матеріалів виконавчого провадження від 12.08.2014 року за №10, яко визнано дії державного виконавця ВДВС Заставнівського РУЮ при виконанні виконавчого провадження № 40389247 з виконання виконавчого листа №2-766/11 від 21.03.2012 року, виданого Заставнівським районним судом та скасовано постанову старшого державного виконавця ВДВС Заставнівського РУЮ ОСОБА_5 від 25.10.2013 року про відкриття виконавчого провадження. Скаржник посилається на те, що вказана постанова ним оскаржувалась. Ухвалою суду від 27.11.2014 року його скаргу задоволено , постанову начальника управління ДВС ОСОБА_4 визнано незаконною. Скаржник вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки вона винесена з порушенням вимог ЗУ"Про виконавче провадження". Крім того посилається на те, що ОСОБА_6 рішення суду не виконує, а тому 23.120.2013 року він знову пред"явив виконавчий лист до виконання і постановою державного виконавця від 25.10.2013 року виконавче провадження було відкрито.

В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу, мотивував її вищенаведеним.

Особа, дії якої оскаржуються в судовому засіданні скаргу не визнав. Вказав, що при винесені постанови він керувався постановою, яка була винесена на підставі матеріалів перевірки виконавчого провадження ОСОБА_4 о.С. від 12.08.2014 року та ст. 47 ч.5 Закону України "Про виконавче провадження".

ОСОБА_6, як сторона виконавчого провадження, в судове засідання не з"явилася , в телефонограмі до суду просила справу розглядати у її відсутності.

Судом встановлено, що рішенням Заставнівського районного суду від 05.03.2012 року ОСОБА_1 встановлено дні побачень із неповнолітнім сином ОСОБА_3, 06.11. ІНФОРМАЦІЯ_1, у визначені дні. На підставі заяви стягувача від 05.03.2012 року судом видано виконавчий лист. Відповідно до постанови старшого державного виконавця ВДВС Заставнівського управління юстиції від 27.03.2012 року відкрито виконавче провадження, а постановою від 28.05.2012 року закінчено у звязку із виконанням. Постанову про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_1 оскаржив до суду, і ухвалою Заставнівського райсуду від 12.06. 2012 року в задоволенні скарги відмовлено.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС від 19.04.2013 року виконавче провадження знову було відкрито. 22.08.2013 року постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто ОСОБА_1 за його заявою.23.10. 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ВДВС із заявою , в якій просив відкрити провадження, оскільки судове рішення не виконується. 25.10.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2013 року скасована постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_7 від 12.08.2014 року при перевірці матеріалів виконавчого провадження як така, що винесена із грубим порушенням ст. 50 Закону України Про виконавче провадження. За скаргою ОСОБА_1 вказана постанова була скасована ухвалою суду від 27.11.2014 року.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Заставнівського РУЮ від 04.09.2014 року скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2013 року по ВП№40389247 з виконання виконавчого листа №2-766/11, виданого 21.03.2013 року, як таку, що винесена із порушенням вимог ст. 50 ЗУ"Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.13 Закону України Про державну виконавчу службу дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку , встановленому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку , передбаченому законом (ст.ст. 383,384 ЦПК України, ст.82 ч.4 Закону України Про виконавче провадження).

Відповідно до ст.1 Закону Про виконавче провадження , виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Відповідно до ст. 6 Закону України держаний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до Закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ст. 49 ч.1 п.8 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно із виконавчим документом.

Відповідно до ст.50 ч. 1 Завершене виконавче провадження не може бути розпочато знову , крім випадків, передбачених Законом.

Відповідно до ст.47 ч.1,5 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ , на підставі якого відкрито провадження, за яким виконання не здійснювалось або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є заява стягувача. Повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно предявити виконавчий документ до виконання.

Начальник управління ДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області, скасовуючи постанову державного виконавця від 25.10.2013 року про відкриття виконавчого провадження посилався на те, що закінчене виконавче провадження не підлягало відкриттю.

Судом встановлено , що постанова державного виконавця про відкриття провадження від 25.10.2013 року винесена за зверненням стягувача від 23.10.2013 року. Наведеному передувало повернення виконавчого листа стягувачу відповідно до постанови державного виконавця від 22.08.2013 року, яка на даний час є не скасованою. Оскільки повернення виконавчого листа стягувачу не перешкоджає останньому повторно предявити виконавчий лист до виконання, то за зверненням ОСОБА_1 23.10.2013 року виконавче провадження було відкрито повторно. Дослідженням виконавчого листа від 05.03.012 року встановлено, що у графі відмітки державного виконавця про виконання рішення суду або про повернення виконавчого листа стягувачу міститься запис від 22.08.2013 року про повернення в/л стягувачу, а за нею слідує запис про виконання виконавчого листа, без зазначення дати та підстави, що не відповідає фактично встановленим обставинам справи.

Рішення суду про встановлення конкретних днів побачень неповнолітньої дитини із батьком має зобовязальний триваючий характер. Порушення вимог рішення боржником кожного разу до настання повноліття дитини є невиконанням боржником судового рішення. Враховуючи наведене, те, що при перевірці матеріалів виконавчого провадження начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області при винесенні постанови від 12.08.2014 року не прийнято до уваги обставини, що передували винесенню скасованої ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2013 року, а саме те, що провадження відкрито після повторного звернення стягувача, якому виконавчий лист було повернуто, суд вважає, що постанова від 04.09.2014 року про відмову у відкритті провадженні винесена із порушень встановлених вимог, а тому її слід визнати незаконною та скасувати.

Керуючись ст.ст. 1,6, 13, 47,49,50, 82 Закону України Про виконавче провадження, ст.ст. 3, 208, 218, 383-385 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу задоволити.

Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця ВДВС Заставнівського РУЮ ОСОБА_8 від 04.09.2014 року, якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-766/11, виданого 21.03.2012 року Заставнівським районним судом Чернівецької області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з часу проголошення ухвали.

Суддя