Ухвала суду № 42452110, 21.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/668/15 Головуючий 1 інст. - Довготько Т.М.

Справа № 638/8357/14-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: про відшкодування збитків

У Х В А Л А

іменем України

21 січня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Кружиліної О.А.,

- Макарова Г.О.,

за участю секретаря - Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЛИ» про визнання незаконним розірвання договору, відшкодування шкоди, стягнення інфляційних втрат та 3% річних, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу судді Московського районного суду м.Харкова від 02.12.2014 року про визнання неподаною та повернення його позовної заяви до ВК ТОВ «СОЛЛИ» «про захист прав споживачів», вважаючи її незаконною, та направити справу до суду першої інстанції, вказуючи, що суд безпідставно визначив спір як такий, до якого не застосовуються норми Закону «Про захист прав споживачів».

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся 14.11.2014 року до Московського районного суду м.Харкова з позовом до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЛІ» (далі по тексту - ВК ТОВ «СОЛЛІ»), в якому просив визнати незаконним розірвання в односторонньому порядку відповідачем договору №112 від 25.05.1997 року про обслуговування гаражу, а також стягнути на його користь з ВК ТОВ «СОЛЛІ» 40868 грн. у якості відшкодування шкоди за знищення майна (гаражу), стягнути інфляційні витрати в сумі 8052,07 грн. і стягнути 3% річних в сумі 2533,82 грн. за період з вересня 2012 року, тобто починаючи з часу руйнування відповідачем належної йому майна (гаража).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 вказував, що наприкінці 90-х років придбав на автомобільній стоянці відповідача металевий гаражний бокс НОМЕР_1, збудованого за кошти інвестора, який у подальшому продав йому цей гараж. Згідно укладеного з відповідачем договору №112 від 25.05.1997р. ВК ТОВ «СОЛЛІ» зобов'язався постійно надавати послуги по обслуговуванню гаражного боксу (слідкувати за станом і організовувати проведення поточного та капітального ремонту і реконструкції під'їзних шляхів, покрівлі гаража, тощо), а він зобов'язався щомісячно сплачувати відповідачу 15 грн. за експлуатаційні послуги. Однак відповідач з березня 2012 року в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов'язань, листом від 01.03.2012 року повідомив про розірвання договору та вимогу звільнити гараж, посилаючись на наказ №4/12-У від 29.02.2012р. «Про підготовчі заходи з реконструкції ринку», а у подальшому його та інших осіб гаражні бокси відповідач зніс з території.

Посилаючись на ст.ст. 321, 625, 629, 651 ЦК України, на п.22 ч.1 ст.1, ст.5, ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», на п.7 ч.1.5 Закону України «Про судовий збір», на ч.5 ст.110 ЦПК України та визначаючи позов, як поданий з метою захисту прав споживача, ОСОБА_3 вказував, що за законом звільнений від сплати судового збору і позов подає не за місцем відповідача, а за місцем проживання позивача.

Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова від 17.11.2014р. позовна заява ОСОБА_3 залишена без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд мотивував таке рішення посиланням на відсутність серед додатків до позовної заяви документу, який й би свідчив про сплату судового збору, на відсутність підстав для прийняття позовної заяви без сплати позивачем судового збору та безпідставність посилань позивача на Закону України «Про захист прав споживачів» з огляду на ту обставину, що позивач просить задовольнити позовні вимоги на підставі відповідних норм ЦК України. Крім того, суд зазначив в ухвалі від 17.11.2014р., що позовна заява, усупереч вимог п.6) ч.2 ст.119 ЦПК України, не містить зазначення доказів на підтвердження доводів ОСОБА_3 що йому на праві володіння, користування та розпорядження належить гаражний бокс №112, не вказано наявність підстав для звільнення від доказування. (а.с.5).

25.11.2014 року ОСОБА_3 подав суду заяву, в якій наполягав на тому, що спірні правовідносини повинні вирішуватися за Законом України «Про захист прав споживачів», що викладені в ухвалі від 17.11.2014 року вимоги про усунення недоліків є незаконними.

Колегія суддів погоджується з ухвалою суду від 02.12.2014 року і вважає доводи апелянта помилковими, оскільки суд першої інстанції питання про відповідність позовної заяви вимогам закону вирішив у відповідності до вимог ст.121 ЦПК України, постановив про це вмотивовану ухвалу, в які зазначив недоліки і час та порядок їх усунення, а так як позивачем зазначені недоліки у відведений для цього строк не були усунені, ухвалою від 02.12.2014 року визнав позовну заявою неподаною та повернув позивачу.

З доводами ОСОБА_3 про неправильне визначення судом першої інстанції відсутніми підстави застосування до спірних правовідносин Закону України «Про захист прав споживачів» колегія суддів погодитися не може, оскільки характер спірних правовідносин визначається обставинами, на які посилається позивач та змістом позовних вимог, а не задекларованим позивачем посиланням на визначення позову, як захист прав споживача.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: