Постанова № 42448385, 12.01.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27958/14-а

Провадження №2-а/761/29/2015

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 січня 2015 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Маліновської В.М.

при секретарі Лазоришинець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Генерального штабу Збройних Сил України (Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Відповідач-2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Маліновської В.М. від 26.09.2014р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (а.с.11).

Разом з тим, керуючись ч. 4 ст. 183-2 КАС України, ухвалою суду від 10.11.2014р. справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін по справі.

Свої позовні вимоги, Позивач обґрунтовує тим, що відповідно до наказу Міністра оборони України від 15 липня 2014 року № 390 його звільнено зі Збройних Сил України в запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу та згідно з наказом командира військової частини А2516 (по стройовій частині) від 17 липня 2014 року № 139 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Позивача було зараховано на військовий облік до Шевченківського районного у м. Києві військового комісаріату та на пенсійний облік Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, так ОСОБА_1 звернувся до Київського міського військового комісаріату як уповноваженого органу відповідно до ст. 48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із заявою про призначення йому пенсії 24.07.2014р. Враховуючи розмір щомісячного грошового забезпечення, Позивач сподівався на призначення пенсії у сумі близько 5 550,00 грн., проте 09.09.2014р. вперше отримав призначену йому пенсію у значно нижчому розмірі - 4 252,01 грн. 16 вересня 2014 року Позивач звернувся до Відповідача та отримав у робочому порядку довідку про обсяги нарахування пенсійного забезпечення, з якої вбачається, що при обчисленні пенсії не було враховано щомісячну винагороду, яка мала постійний характер та яку Позивач отримував до дня звільнення з військової служби на підставі постанови Кабінету Міністрів від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів державного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Таким чином, фактично Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України у довідці про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 24.07.2014р. № 305/371 не зазначено щомісячну винагороду, що мала постійний характер та яку Позивач отримував до дня звільнення, що призвело до призначення останньому пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві у неналежному розмірі.

Враховуючи викладене, Позивач просив: - визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не зазначення у довідці від 24.07.2014р. № 305/371 про одержані Позивачем додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії протягом останніх 24 місяців проходження ним військової служби щомісячного додаткового виду грошового забезпечення - винагороди, яка мала постійний характер; - зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України включити до довідки одержані додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії протягом останніх 24 місяців проходження Позивачем військової служби щомісячну грошову винагороду, встановлену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, зазначену довідку, завірену встановленим порядком, надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві вчинити відповідні дії щодо призначення та виплати Позивачу пенсії починаючи з 18 липня 2014 року виходячи з розміру грошового забезпечення із урахуванням додаткового виду грошового забезпечення - щомісячної винагороди встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 (із змінами), провести доплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало суду заперечення о справі (а.с.17-20), в яких заперечило проти позову в повному обсязі з наступних підстав. Так, пенсія ОСОБА_1 розрахована на підставі грошового атестату від 17.07.2014р. та довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії № 305/371 від 27.07.2014р. виданих уповноваженим структурним підрозділом - фінансовим управлінням Генерального штабу ЗСУ. При виданні довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 Генеральним штабом Збройних Сил України не включено грошову винагороду, яка включалась при розрахунку пенсії за вислугу років, оскільки статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено вичерпний перелік складових грошового забезпечення, котрі включаються в грошове забезпечення при розрахунку пенсії. Отже, грошова винагорода не враховується до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсій, та як наслідок і для проведення перерахунку пенсії, оскільки винагорода є тимчасовим, конкретним заохоченням та не являється складовою частиною грошового забезпечення з якого проводиться обрахування та перерахунок пенсії, підстав для такого перерахунку немає.

Генеральним штабом Збройних сил України подано заперечення проти адміністративного позову ОСОБА_1 (а.с.22-24), в яких зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду. Також передбачено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення. На виконання зазначеної постанови наказом № 595 Міністр оборони України затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, за п.5 якої визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників), а відповідно до п.п.9, 10 Інструкції розмір щомісячної додаткової грошової винагороди може змінюватися. Окрім того, ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає врахування винагород до додаткових видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям Збройних Сил України має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата може відбуватися не щомісячно, а тому вона не може бути підставою для нарахування та перерахунку пенсії військовослужбовцям.

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. На заперечення відповідачів пояснив, що щомісячна додаткова винагорода, яка була встановлена рішенням уряду - постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. № 889, виплачувалась щомісяця, тобто мала постійний характер і з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому в силу положень ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», повинна була бути включена до розрахунку обчислення пенсійного забезпечення, а з урахуванням вимог ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із змінами) також повинні були бути враховані і одноразові додаткові види грошового забезпечення (а.с.35-38).

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві - Жбадинський О.М. проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, з підстав зазначених в запереченнях проти позову.

Представник Генерального штабу Збройних Сил України в судове засідання не з'явився, про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 15.07.2014р. № 390 полковника ОСОБА_1, начальника відділу оборонного планування організаційно-планового управління Тилу Збройних Сил України, відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті, звільнено з військової служби у запас за пунктом «Б» (за станом здоров'я) (а.с.5).

Відповідно до наказу командира Військової частини А2516 (по стройовій частині) від 17.07.2014р. № 139 Полковник ОСОБА_1, начальника відділу оборонного планування організаційно-планового управління Тилу Збройних Сил України, з 17 липня 2014 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Шевченківського районного у м. Києві військового комісаріату (а.с.6).

З Довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, виданої фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України від 24.07.2014р. № 305/371 встановлено, що до основних видів грошового забезпечення позивача включено: посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років, до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії Позивача враховано: надбавку за виконання особливо важливих завдань, надбавка за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, премія, встановлена пп.2 п. 25 ПКМУ 1294 (а.с.7). Разом з тим, відповідно до вказаної довідки до переліку складових грошового забезпечення, яке розраховано ОСОБА_1, щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 не включена.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 «Про упорядкування структур та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Частиною 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (п.2 Постанови КМУ від 22.09.2010р. № 889).

Разом з тим, ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено врахування зазначеної щомісячної додаткової грошової винагороди до складу додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2012р. за № 1540/21852, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція).

Відповідно до п.п.2.2. Інструкції виплата винагороди здійснюється в таких розмірах на місяць: військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 2.1 цього пункту): з 01 квітня 2013 року - до 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 року - до 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 січня 2014 року - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників) (п. 5 Інструкції).

Згідно з п. 8 Інструкції винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Окрім того, пунктами 9, 10 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за: порушення статутних правил несення служби; особисті незадовільні показники командирської, бойової та мобілізаційної підготовки; уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння); порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до поломок військової (спеціальної) техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю військовослужбовців або інших осіб . Військовослужбовцям зменшується розмір винагороди згідно з наказами командирів (начальників) за той місяць, у якому були допущені ці порушення, або за місяць, у якому ці накази надійшли до військової частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) та її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути включена у розрахунок грошового забезпечення з якого обчислюється пенсію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 21-368а13, постанові Верховного Суду України від 15 липня 2014 року у справі № 21-234а14, постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2014 року у справі № 21-473а14.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, слід відмовити.

На підставі ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 «Про упорядкування структур та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», Наказу Міністерства оборони України № 595 від 15.11.2010 року «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України», та керуючись ст. ст. 49, 50, 51, 55, 56, 58, 59, 162, 163, 183-2, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: