Ухвала суду № 42447707, 16.01.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5273/14-ц

Провадження № 2п/752/17/15

У Х В А Л А

16.01.2015 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Крекотень О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, -

в с т а н о в и в:

заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року частково задоволено позов ПАТ "Дельта Банк". Постановлено:

звернути стягнення на предмет іпотеки:

- земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482002:04:001:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, надана для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №582041, виданого 07 березня 2007 року Васильківським райвідділом земельних ресурсів Київської області, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732600044,

- земельну ділянку, площею 0,0933 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:039:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, надана для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 909286, виданого 10 серпня 2007 року Київською міською радою, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 07-7-03444.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк» за договором про надання споживчого кредиту №11266047000 від 12 грудня 2007 року в розмірі 145 947 доларів 51 центів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.05.2010 р. становить 1 156 756 гривень 37 копійок та 1820 грн. судових витрат, а всього 1 158 585 гривень 37 копійок.

Зазначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу будь-якій особі-покупцеві:

- земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482002:04:001:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,

- земельної ділянки, площею 0,0933 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:039:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Встановити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій при виконанні рішення суду.

Зобов"язати ОСОБА_1 передати ПАТ «Дельта Банк» правовстановлюючі документи на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482002:04:001:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,0933 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:039:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (державний акт на землю, документи, що характеризують об'єкт нерухомості та інші документи, передбачені Постановою КМ України № 868 від 17 жовтня 2013 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 243гривні 60 копійок.

ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою про перегляд зазначеного рішення суду як заочного, посилаючись на те, що ПАТ "Дельта Банк" пропустив строк позовної давності, порушено правило виключної підсудності, позивач є неналежним, висновки суду не відповідають обставинам справ, норми матеріального права застосовані неправильно та неявка позивача пов"язана з поважними обставинами.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року частково задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Законом визначено, що підставою для перегляду заочного рішення є поважність причин неявки в судове засідання та те, що докази, на які відповідач посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу без участі відповідача та ухвалив заочне рішення.

Стороною заявника не надано суду доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. У заяві навіть не зазначено про наявність таких доказів. Будь-яких доводів на підтвердження необхідності скасування заочного рішення в заяві не зазначено.

При ухваленні заочного рішення судом встановлено наступні обставини.

АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 12 грудня 2007 року уклали Договір про надання споживчого кредиту № 11266047000 у розмірі 139 500 доларів США, що дорівнює еквіваленту 706 747 гривень 50 копійок, на строк до 12 грудня 2017, що підтверджується наданою суду копією договору про надання споживчого кредиту № 11266047000 (а.с. 74-79).

АКІБ «УкрСиббанк» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», який є правонаступником всіх прав та зобов'язань АКІБ «УкрСиббанк».

08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило свої права вимоги заборгованості за кредитним договором № 11266047000 ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року (а.с. 102) та актом прийому-передачі документації за вказаним договором. (а.с. 104)

Таким чином, ПАТ "Дельта Банк" набуло права вимоги за кредитним договором №11266047000 від 12 грудня 2007 року.

Відповідачем не повернуто кредитні кошти по договору.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2010 року задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк». Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11266047000 від 12.12.2007 р. в розмірі 145 947 доларів 51 центів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.05.2010 р. становить 1 156 756 гривень 37 копійок та 1820 грн. судових витрат, а всього 1 158 585 гривень 37 копійок.

Забезпеченням виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору є укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 12 грудня 2007 року договір іпотеки № 5350, відповідно до якого відповідач передав кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482002:04:001:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,0933 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:039:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 83-86)

Відповідно до пункту 4.1 зазначеного іпотечного договору у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим договором, іпотекодержатель має право на звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України. (п. 4.4).

Відповідач посилається на необхідність відмовити у задоволенні позову за спливом позовної давності.

Проте, згідно із правовою позицією Верховного Суду України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладеної у постанові від 20 листопада 2013 р. № 6-126 цс 13, яка відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК є обов'язковою для всіх судів України, вбачається наступне.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

ЦК України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням позовної давності.

Пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

В даному конкретному випадку під час розгляду справи у районному суді заява про застосування позовної давності відповідачем не подавалась.

Відповідно до Договору іпотеки цей договір діє з моменту його нотаріального посвідчення до повного виконання зобов'язань за договором, що обумовлюють основне зобов'язання.

Згідно п. 1.2.2 позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах,що встановлені графіком погашення кредиту (додаток 1) не пізніше 12 грудня 2017 року.

Тобто, строк позовної давності буде відраховуватись від 12 грудня 2017 року.

Посилання відповідача на порушення правил виключної підсудності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предметом іпотеки є в тому числі земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2, що територіально розташовано у Голосіївському районі м. Києва.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову.

З огляду на наведене, заява про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 228-232 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: