Постанова № 42445144, 23.12.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року Справа № 161/18177/14-а

Провадження № 2-а/161/698/14

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі : головуючого - судді Філюк Т.М.

при секретарі Марчак Е.Є.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Крижановської О.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування постанови Ягодинської митниці Міндоходів від 22 вересня 2014 року в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування постанови Ягодинської митниці Міндоходів від 22 вересня 2014 року в справі про порушення митних правил.

Позов мотивує тим, що постановою від 22 вересня 2014 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 110060,19 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною.

Вказує, що оскаржувана постанова була винесена на підставі виділених матеріалів із закритого кримінального провадження №12012020020000049, яке розслідується СУ УМВС України у Волинській області по факту нецільового використання гуманітарної допомоги, яка протягом 2011-1012 років надходила на адресу Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», а саме на підставі АКТУ №2287/22.1/37204664 від 18.04.2013 року за результатами проведеної перевірки Луцької ОДПІ Волинської області позапланової виїзної перевірки ВОБФ «Темпера», та на підставі вказаного АКТУ Висновком судово-економічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8215-8216 від 27.09.2013 року.

Вважає таку оцінку доказів митним органом незаконною, так як Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 року №21-237а13 відзначив, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Крім того, вказує, що рішення по кримінальному провадженню, яке розслідується СУ УМВС України у Волинській області по факту нецільового використання гуманітарної допомоги, яка протягом 2011-1012 років надходила на адресу Волинського обласного благодійного фонду «Темпера» не прийнято, винні особи не встановлені.

Просить суд скасувати постанову Ягодинської митниці Міндоходів від 22 вересня 2014 року, якою його визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 110060,19 грн., а провадження в даній справі закрити в зв'язку з закінченням строку накладення адміністративних стягнень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в ньому просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала щодо його задоволення, вказувала що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена з дотриманням чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2014 року відносно позивача було винесено постанову № 0963/20500/2014 про порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

Постановою № 0963/20500/2014 від 22 вересня 2014 року про порушення митних правил, визнано голову правління ВОБФ «Темпера» в особі ОСОБА_3 винним у в порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 110060,19 грн. (а.с.7-8).

Відповідно до ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З вищезазначеної постанови вбачається, що 21 серпня 2014 року на Ягодинську митницю Міндоходів листом СУ УМВС України у Волинській області № 12/7-4230 від 19.08.2014 надійшли виділені матеріали закритого кримінального провадження № 12012020020000049 по факту нецільового використання гуманітарної допомоги, яка надходила протягом 2011- 2012 років на адресу Волинського обласного благодійного фонду «Темпера» (вул. Ранкова, 3, м. Луцьк). Із постанови від 19.08.2014 року про закриття кримінального провадження, показів свідків та інших наявних в матеріалах документів слідує, що протягом 2011-2012 років частина товарів у вигляді бувших у використанні одягу та взуття, які надходили в якості гуманітарної допомоги на адресу ВОБФ «Темпера», була розподілена з порушенням вимог закону України «Про гуманітарну допомогу», що в свою чергу зафіксовано в Акті № 2287/22.1/37204664 від 18.04.2013 за результатами проведеної Луцькою ОДПІ Волинської області позапланової виїзної перевірки ВОБФ «Темпера», а пізніше підтверджено Висновком судово-економічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8215-8216 від 27 вересня 2013 року.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року за наслідками перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2013 року та ували Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2013 року.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 244-2 КАС України, Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Крім того, як вбачається з повідомлення начальника СУ УМВС України у Волинській області № 12/7-6499 від 09 грудня 2014 року, що по кримінальному провадженні 12012020020000049 від 30 листопада 2012 року проводиться досудове розслідування, станом на 09 грудня 201 року завершено аналіз матеріалів судових експертиз, за вчиненням яких встановлено, що ряд документів Волинського обласного благодійного фонду «Темпера», щодо підтвердження цільового використання отриманої гуманітарної допомоги у вигляді одягу та взуття бувшого у використанні, містять в особі завідомо неправдиві відомості.

Таким чином, оскільки, за тим самим фактом, за яким позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, СУ УМВС України у Волинській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження, Ягодинська митниця Міндоходів передчасно притягнула ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та наклала на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що слід скасувати постанову заступника начальника Ягодинської митниці Міндоходів - начальника УБК та МП Хомутянського Віталія Володимировича від 22 вересня 2014 року в справі про порушення митних правил № 0963/20500/2014, якою ОСОБА_3 визнано винним в адміністративному правопорушенні передбаченому ст. 485 Митного Кодексу України і накладено штраф в розмірі 110060, 19 гривень.

В частині позовних вимог про закриття провадження у справі в зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення слід відмовити, оскільки така вимога не може бути розглянута в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 69, 71, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст. 485 МК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову заступника начальника Ягодинської митниці Міндоходів - начальника УБК та МП Хомутянського Віталія Володимировича від 22 вересня 2014 року в справі про порушення митних правил № 0963/20500/2014, якою ОСОБА_3 визнано винним в адміністративному правопорушенні передбаченому ст..485 Митного Кодексу України і накладено штраф в розмірі 110060, 19 гривень - скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.