Рішення № 42444891, 19.01.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2015 р. Справа № 911/5301/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код: 20572069, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЕРО-ХЕНДЛІНГ", ідентифікаційний код: 37027321, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Нагорна А.В., яка діє на підставі довіреності від 17.01.2015 року за № 01-22/6-98;

від відповідача: Брижатий С.В., який діє на підставі довіреності від 26.08.2014 року б/н, -

Обставини справи:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі за текстом: Позивач або Аеропорт) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЕРО-ХЕНДЛІНГ" (далі за текстом: Відповідач або Клієнт) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з водопостачання та прийняття рідких нечистот від 03.06.2010 року за № 02.12-14/25-45 (далі за текстом: Договір) у вигляді основного боргу в сумі 4691,16 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 16 коп.), пені в сумі 433,62 грн. (чотириста тридцять три гривні 62 коп.), 3-х процентів річних у сумі 95,57 грн. (дев'яносто п'ять гривень 57 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 712,95 грн. (сімсот дванадцять гривень 95 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань за Договором, внаслідок чого у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем за Договором з оплати наданих послуг з водопостачання та прийняття рідких нечистот у вигляді основного боргу в сумі 4691,16 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 16 коп.), пені в сумі 433,62 грн. (чотириста тридцять три гривні 62 коп.), 3-х процентів річних у сумі 95,57 грн. (дев'яносто п'ять гривень 57 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 712,95 грн. (сімсот дванадцять гривень 95 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2014 року порушено провадження у справі № 911/5301/14 та призначено справу до розгляду на 19.01.2015 року.

19.01.2015 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 12.12.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 12.12.2014 року, дав пояснення, проти позову заперечував та в задоволенні останнього просив відмовити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він би посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача і Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 19.01.2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 901, 902 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Цей же Кодекс у ст. 905 передбачає, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

03.06.2010 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 205, 901, 902 Цивільного кодексу України, укладено договір про надання послуг з водопостачання та прийняття рідких нечистот від 03.06.2010 року за № 02.12-14/25-45, за умовами п. 1.1. якого Аеропорт (Позивач) надає Клієнту (Відповідачу) згідно з генеральною угодою № 02.1.1-14/23.30-78 від 15.04.2010 року: - послуги щодо заправки спецмашини «туалет-сервіс» горячою питною водою в зимовий період від системи гарячого водопостачання з водозабірних пунктів Аеропорту, згідно інструкції, наведеної у Додатку №1, для подальшого обслуговування повітряних суден; - послуги щодо заправки спецмашини «туалет-сервіс» холодною питною водою в літній період з водозабірного пункту Аеропорту, розташованого біля пошти, для подальшого обслуговування повітряних суден; - послугу щодо заправки цистерн автомашин холодною питною водою, згідно інструкції, наведеної у Додатку № 2, для подальшої заправки водою повітряних суден; - послугу щодо прийняття рідких нечистот (господарсько-побутових стічних вод) після обслуговування повітряних суден спецмашинами «туалет-сервіс», надалі разом - Послуги.

Відповідно до п. 2.3.9. Договору, Клієнт зобов'язаний своєчасно здійснювати сплату за надані послуги.

Згідно із п.п. 3.1., 3.2. Договору, за Договором щомісячна сплата Клієнта на користь Аеропорту складається з оплати за надані Послуги за цінами, що встановлені Аеропортом та погодженні з Бориспільською міською радою. Нарахування ПДВ на суму плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Договір у п. 3.3. передбачає, що ціни на Послуги можуть змінюватись у разі зміни витрат Аеропорту, пов'язаних з наданням цих Послуг та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Аеропорт зобов'язаний повідомити Клієнта у письмовій формі (рекомендованим листом або вручити під розписку) не пізніше, ніж за 15 днів до введення їх в дію, а Клієнт зобов'язаний прийняти їх для розрахунків.

В ході розгляду справи встановлено, що Позивач 16.10.2013 року своїм листом від 16.09.2013 року за № 01-22-1095 на виконання вимог п. 3.3. Договору повідомив Відповідача про зміну цін на послуги в зв'язку із зміною тарифів шляхом вручення даного листа представнику Відповідача, який отримавши даного листа жодного зауваження або заперечення щодо зміни ціни послуг не висловив, внаслідок чого Відповідач в силу вимог ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України та п. 3.3. Договору вважається таким, що узгодив зміну цін на послуги та прийняв останні до виконання.

За умовами п. 3.4. Договору, Аеропорт щомісячно виписує Клієнту рахунок за надані Послуги за звітний місяць та Акт приймання - здачі виконаних Послуг (надалі Акт виконаних Послуг). Клієнт з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії Аеропорту рахунок та Акт виконаних Послуг. Сплата рахунка здійснюється Клієнтом до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт виконаних Послуг Клієнт зобов'язаний повернути в бухгалтерію Аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт виконаних Послуг не буде повернутий Аеропорту, він вважається підписаним Сторонами. Акт виконаних Послуг підписується керівниками Сторін або призначеними ними уповноваженими особами за умови надання іншій Стороні документів про надання таких повноважень.

Згідно із п. 3.6. Договору, скидання Клієнтом рідких нечистот з перевищенням ДК, що встановлені «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р., оплачується за підвищеними тарифами. Максимальний розмір підвищеного тарифу по будь-якій з речовин, встановлених переліком зазначеного в Додатку №4, що скидається з рідкими нечистотами, визначається в п'ятикратному розмірі від діючого тарифу.

Договір у п. 3.7. передбачає, що оплата додаткових послуг, виконаних за заявкою Клієнта (не передбачених Договором), ведеться окремо за виставленими Аеропортом рахунками згідно калькуляцій та в термін, визначений в п. 3.4.

За умовами п. 3.8. Договору, у разі припинення дії Договору, сплата здійснюється до дня фактичного припинення використання передбачених Договором послуг.

Відповідно до п. 8.1. Договору, Договір є чинним з дати вступу в дію генеральною угодою № 02.1.1-14/23.30-78 від 15.04.2010 року і діє до 31.12.2010 року.

Договір у п. 8.2. передбачає, що Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із Сторін не заявила про його розірвання на протязі 1 місяця до закінчення терміну дії Договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Сторони Договору при укладенні останнього досягли згоди з приводу того, що Договір автоматично продовжує свою дію на наступний рік у випадку, якщо жодна із Сторін не заявила про його розірвання протягом 1 місяця до закінчення строку дії Договору.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 205 передбачає, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

В ході розгляду справи встановлено, що у встановлений п. 8.2. Договору місячний строк до закінчення строку дії Договору в 2010 році, 2011 році, 2012 році, 2013 році та в 2014 році жодна із Сторін останнього не заявила про його розірвання, внаслідок чого відповідно до ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України та в силу п. 8.2. Договору цей Договір вважається таким, що продовжений на наступний рік, в зв'язку з чим станом на дату розгляду справи Договір є діючим.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Цей же Кодекс в ст. 530 встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із вимогами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач в період з січня 2014 року по лютий 2014 року включно своєчасно в повному обсязі з дотриманням вимог п.п. 1.1., 1.2., 2.1. Договору, ст.ст. 509, 526, 629, 901, 902 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України надав належної якості Відповідачу послуги з водопостачання та прийняття рідких нечистот, загальна вартість яких становила 4691,16 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 16 коп.), в зв'язку з чим Позивач відповідно до п. 3.4. Договору виставив Відповідачу для сплати рахунки-фактури від 31.01.2014 року за № 897/35, від 28.02.2014 року за № 897/106 та акти приймання-здачі виконаних послуг від 31.01.2014 року, від 28.02.2014 року, які в силу вимог п. 3.4. Договору, ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України вважаються такими, що підписані Позивачем та Відповідачем і скріпленні печаткою Позивача без будь-яких заперечень Відповідача з приводу вартості, строків, обсягу та якості наданих Позивачем послуг з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем наданих Позивачем послуг у обсягах та вартістю, визначених в цих актах приймання-здачі виконаних послуг згідно Договору, копії яких знаходяться в матеріалах справи і достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, визнання в силу вимог п. 3.4. Договору, ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України актів приймання-здачі виконаних послуг такими, що підписанні Відповідачем без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, періодом, якістю та обсягом наданих Позивачем послуг свідчить про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором, а також свідчить про визнання Відповідачем факту користування Послугами за Договором та про згоду Відповідача з розміром ціни послуг.

Систематичне отримання у Позивача рахунків та Актів приймання - здачі виконаних Послуг підтверджується наявними в матеріалах справи завіреними сторінками з журналу реєстрів, в якому Відповідач розписується про отримання рахунків з Актами. Відповідач достовірність відомостей сторінок журналу реєстрів не заперечував.

Проте, Відповідач в порушення вимог ст.173, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 629, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України та п.п. 2.3.9., 3.1., 3.4. Договору не оплатив Позивачу вартість послуг з водопостачання та прийняття рідких нечистот у сумі 4691,16 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 16 коп.) без будь-якої мотивації відмови оплатити вартість отриманих послуг та без будь-яких претензій щодо якості, вартості та періоду надання Позивачем послуг.

За таких обставин справи судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 12.12.2014 року будь-яких заяв або претензій щодо якості, вартості та періоду надання Позивачем послуг не надходило. Доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків, якості, обсягу чи періоду надання Позивачем послуг, Відповідачем суду не надано.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору щодо надання послуг з водопостачання та прийняття рідких нечистот. Відповідачем факти своєчасного та належного надання Позивачем послуг з водопостачання та прийняття рідких нечистот, передбачених Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 4691,16 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 16 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 12.12.2014 року, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 12.12.2014 року складає 4691,16 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 16 коп.).

З огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено претензію від 18.06.2014 року за № 35-28/5-63, в якій Позивач вимагав у Відповідача погашення заборгованості за Договором.

Проте, як вказує Позивач, Відповідач на вказану претензію не відреагував, заперечень не надав та заборгованість за Договором не погасив.

Таким чином, станом на 19.01.2015 року за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість по сплаті основного боргу за Договором у сумі 4691,16 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 16 коп.).

Суд вивчивши матеріали справи дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 4691,16 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 16 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім основної суми заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь пеню в сумі 433,62 грн. (чотириста тридцять три гривні 62 коп.), 3-и проценти річних у сумі 95,57 грн. (дев'яносто п'ять гривень 57 коп.), інфляційні нарахування в сумі 712,95 грн. (сімсот дванадцять гривень 95 коп.).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 3.5. Договору, Клієнт сплачує Аеропорту за кожний день прострочення оплати послуг пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості. Пеня нараховується до фактичного виконання зобов'язання.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті вартості наданих Позивачем послуг з водопостачання та прийняття рідких нечистот станом на 12.12.2014 року в сумі 4691,16 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 16 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

За розрахунком Позивача на 12.12.2014 року розмір пені становить 433,62 грн. (чотириста тридцять три гривні 62 коп.), розмір 3-х процентів річних становить 95,57 грн. (дев'яносто п'ять гривень 57 коп.) та розмір інфляційних нарахувань становить 712,95 грн. (сімсот дванадцять гривень 95 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору.

Враховуючи несплату Відповідачем заборгованості за Договором, керуючись п. 3.5. Договору, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 433,62 грн. (чотириста тридцять три гривні 62 коп.), 3-х процентів річних у сумі 95,57 грн. (дев'яносто п'ять гривень 57 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 712,95 грн. (сімсот дванадцять гривень 95 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем протягом розгляду справи в суді.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем повністю або частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЕРО-ХЕНДЛІНГ" про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АЕРО-ХЕНДЛІНГ", ідентифікаційний код: 37027321, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код: 20572069, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль», заборгованість за договором про надання послуг з водопостачання та прийняття рідких нечистот від 03.06.2010 року за № 02.12-14/25-45 у вигляді основного боргу в сумі 4691,16 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 16 коп.), пені в сумі 433,62 грн. (чотириста тридцять три гривні 62 коп.), 3-х процентів річних у сумі 95,57 грн. (дев'яносто п'ять гривень 57 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 712,95 грн. (сімсот дванадцять гривень 95 коп.) та судовий збір у сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 26.01.2015 року