Постанова № 42444805, 26.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2015 року 09:00 № 826/17189/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1до третя особаДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. № 0000961701,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. № 0000961701.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки від 31.10.2013 р. № 38/1701/НОМЕР_2 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. № 0000961701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 69 824,45грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що податковим органом безпідставно включено до отриманого позивачкою доходу суму анульованої банком заборгованості, оскільки така не являється доходом в розумінні норм Податкового законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з огляду на те, що перевіркою правомірно встановлено допущення позивачем порушень п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.17 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України що слугувало підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову щодо задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що позивачу, разом із повідомленням про анулювання боргу, повідомлено про необхідність включення суми такого боргу до річного доходу та відповідно необхідність самостійної сплати податкових зобов'язань.

В судовому засіданні 12.01.2015 р. не з'явився представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1:

- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.17 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичній особі ОСОБА_1 донараховано зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік на загальну сум 55 859,56грн.

За результатами перевірки складено акт від 31.10.2013 р. № 38/1701/НОМЕР_2 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. № 0000961701, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 69 824,45грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 55 859,56грн., та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 964,89грн.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" укладено ряд договорів про надання споживчих кредитів, а саме договір № 11226279000 від 01.10.2007 р. та договір № 11387340000 від 28.08.2008р., за умовами яких Банк зобов'язувався надати Позичальнику (ОСОБА_1.) кредитні послуги - надання кредитних коштів в іноземній валюті (дол. США), а Позичальник, в свою чергу, - прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит (проценти) в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі.

Факт отримання кредитних коштів в іноземній валюті за вказаними кредитними договорами не заперечується позивачем, а порядок і розмір нарахованих Банком відсотків за користування кредитними коштами позивачем не оспорюються.

В подальшому між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк» укладено Додаткові угоди до № 1 до вказаних вище Договорів, від 12.02.09р. та від 18.02.09р. відповідно, щодо зміни схеми погашення кредиту, відповідно до змісту яких сторони домовились щодо рівноцінного використання при погашенні кредитних зобов'язань як Договору № 11226279000 від 01.10.2007року так і Договору № 11387340000 від 28.08.2008р.

Листом № 135-11/2594 від 26.07.2012р. ПАТ «УкрСиббанк» повідомлено позивачу про анулювання кредитної заборгованості за кредитним договором № 11226279000 від 01.10.2007р., яка станом на 26 липня 2012року становила 22 834,83 доларів США що складає 182 518,77грн. по курсу НБУ станом на 26.07.12р. та 9 489,30грн. штрафних санкцій.

Листом № 135-11/2693 від 26.07.2012р. ПАТ «УкрСиббанк» повідомлено позивачу про анулювання кредитної заборгованості за кредитним договором № 11387340000 від 28.08.2008р., яка станом на 26 липня 2012року становила 16 436,11 доларів США що складає 131 373,83 грн. по курсу НБУ станом на 26.07.12р. та 6 466,34грн. штрафних санкцій.

При цьому, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" акцентувало увагу позивача на тому, що згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України анульована сума заборгованості є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, а тому ОСОБА_1 необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Отримання вказаних Листів позивачем підтверджується наявними на них відміткою про особисте отримання 26 липня 2012року.

Абзацом "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відтак, обов'язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, виникає за наступних умов:

- повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та, відповідно, отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком);

- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного) (проте, суду не надано відповідного розрахунку).

Як підтверджується матеріалами справи, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" повідомило позивача щодо прощення кредитної заборгованості та, відповідно, отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу та включило суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь ОСОБА_1, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

Таким чином, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" виконало всі вимоги згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а, відтак, позивач був зобов'язаний відобразити суму отриманого додаткового блага в розмірі 329 848,00 грн. в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та сплатити податок на доходи з фізичних осіб.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач у податковій декларації за 2012 рік не відобразив отриманий дохід, оскільки вважає, що основною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податків в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі та трактує, що відсотки банку та штрафні санкції, які виникли внаслідок порушення договірного зобов'язання за кредитним договором та які були анульовані (прощені) банком не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню.

Статтею 165 ПК України визначений перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, серед яких відсотки банку та штрафні санкції, які виникли внаслідок порушення договірного зобов'язання за кредитним договором, не значиться.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем невірно трактуються норми ПК України, оскільки, даний порядок визначений абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України і на який публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звертало увагу позивала, повідомляючи про анулювання (прощення) боргу за кредитними договорами № 11226279000 від 01.10.2007року та № 11387340000 від 28.08.2008р.

Відтак, з наведеного вбачається, що відповідно до абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України позивач повинен був відобразити суму 329 848,00 грн. в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, подати її до податкового органу та самостійно сплатити суму податку на доходи з фізичних осіб, однак, як встановлено судом, позивачем цього вчинено не було.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими

відносинами та за цивільно-правовими договорами: виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України позивачем було занижено оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага (анулювання банком частини боргу) у розмірі 329 848,00 грн., внаслідок чого позивачем було занижено податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік.

Крім того, під час вирішення справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи позивача з приводу невідповності розміру анульованого боргу встановленого перевіркою, дійсності.

Позивачем вказується, що сума анульованого боргу є меншою, ніж це зазначає відповідач в акті перевірки та у письмових запереченнях на позов, та, відповідно до довідки, наданої ПАТ «УкрСиббанк» від 11.11.2014р. № 14-11/37138, становить 313 892,63грн.

Разом з тим, відповідно до наданих представником ПАТ «УкрСиббанк» виписок по кредитним рахункам, скалденим на виконання умов договорів № 11226279000 від 01.10.2007 р. та № 11387340000 від 28.08.2008р., Листів-повідомлень про анулювання боргу № 135-11/2594 від 26.07.2012р.та № 135-11/2693 від 26.07.2012р., а також письмових пояснень, наданих як на вимогу суду так і підчас проведення перевірки, загальна сума отриманого додаткового блага (анулювання банком частини боргу) становить саме 329 848,00 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 відмовити.

2. Стягнути решту суми судового збору у розмірі 1571,22 грн. з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) до Державного бюджету України.

3. Стягнення решти судового збору у сумі 1571,22 грн. з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) доручити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук