Постанова № 42444787, 19.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2015 року № 826/18101/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К. Ю., розглянувши відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денім і К" про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денім і К» (далі по тексту - відповідач) податкового боргу в розмірі 38461,88 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що податковий борг виник внаслідок несплати позивачем вчасно та в повному обсязі грошового зобов'язання згідно винесеного податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2014 року № 0000232208, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 40775,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/18101/14 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року скерована рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за юридичною адресою відповідача (04050, місто Київ, вулиця Пимоненка, 13-Б), та повернута з відміткою «За закінченням встановленого строку зберігання». Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Денім і К» зареєстроване Шевченківської районної у м.Києві державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у М.Києві як платник податків.

Згідно матеріалів справи відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 38461,88 грн., яка виникла внаслідок несплати заборгованості згідно винесеного позивачем податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2014 року № 0000232208, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 40775,00 грн., у тому числі за основним платежем - 32620,00 грн. та за штрафними санкціями - 8155,00 грн.

Як вбачається з картки особового рахунку, з урахуванням часткової сплати заборгованість відповідача складає 38461,88 грн., у тому числі за основним платежем - 30306,88 грн. та за штрафними санкціями - 8155,00 грн.

Так, заборгованість у відповідача виникла у зв'язку із наступним.

В період з 27 серпня 2013 року по 28 серпня 2013 року посадовими особами позивача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Денім і К» з питань нарахування та сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2010 року по 28 травня 2013 року, за результатами якої складено акт від 30 серпня 2013 року № 788/22-80/30301957.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2014 року № 0000232208, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 40775,00 грн., у тому числі за основним платежем - 32620,00 грн. та за штрафними санкціями - 8155,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було оскаржено винесене щодо нього податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При цьому відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем направлено на юридичну адресу відповідача податкову вимогу від 20 березня 2014 року № 2169-25, отриману відповідачем 25 червня 2014 року.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно п. 8 ч. 6 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись положеннями статей 69-71, 158-163, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денім і К» (код ЄДРЮОФОП 30301957) податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 38461 (тридцять вісім тисяч чотириста шістдесят одну) гривню 88 копійок на бюджетних рахунок 31117009700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 11021000) шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках:

Київське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 321842

- р/р 26008284265001 (Українська гривня);

- р/р 26064284265001 (Українська гривня);

- р/р 26004060425724 (Долар США);

ПуАТ «КБ «Акордбанк»

- р/р 26005004116001 (Українська гривня);

- р/р 26005004116001 (Долар США).

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя К.Ю. Гарник