Рішення № 42444593, 23.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.15р. Справа № 904/9151/14

За позовом Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі позивача: Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ПРОМЕНЕРГЕТИКА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 15 625,98 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

прокурор: Горовий С.О. - посвідчення № 016553 від 24.04.2013

від позивача: Урбанська О.В. - представник (дов. № 01-11/01-2 від 06.01.2015)

від відповідача: Гаркунов Д.Ю. - представник (дов. №13/05-1 від 13.05.2014

СУТЬ СПОРУ:

Полтавський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі позивача: Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ПРОМЕНЕРГЕТИКА" про стягнення заборгованості у розмірі 15 625,98 грн. за договором № 30/04-2013 від 30.04.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товарів № 30/04-2013 від 30.04.2013, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.12.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 08.12.2014 року на 12.01.2015 року та з 12.01.2015 року на 20.01.2015 року.

19.01.2015 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що прокурор не навів підстав, які б надавали йому право представляти у процесі інтереси позивача, оскільки останній є господарюючим суб'єктом. Також зазначає, що прокурором не подано достатніх доказів на підтвердження того, в чому полягає порушення інтересів держави.

20.01.2015 прокурор надав уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 15 625,98 грн., з яких основна заборгованість - 14 800,84 грн., 3% річних - 378,33 грн., інфляційні втрати - 446,81 грн.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.01.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України, є представництво громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року, прокурор або його заступник, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також участь у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Тим же рішенням Конституційний Суд України визначив, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави. Тобто, прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави в конкретних спірних відносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією із форм представництва є звернення прокурора з позовом до суду. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"» прийнято пропозицію Державної служби автомобільних доріг, погоджену з Міністерством транспорту, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством фінансів, Фондом державного майна та Антимонопольним комітетом, щодо утворення Державною службою автомобільних доріг відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

Пунктом 2 Постанови установлено, що засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг; повноваження вищого органу управління покладаються на засновника Компанії; у державній власності закріплюються 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії; акціонерами Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію Компанії.

Указом Президента України «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» 13 квітня 201 1 року № 456/2011 установлено, що Державне агентство автомобільних доріг України є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Отже, засновником, вищим органом і єдиним акціонером компанії є держава в особі Державного агентства автомобільних доріг України.

Таким чином, саме Державна агентство автомобільних доріг України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

До Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері з прокуратури Полтавської області надійшли матеріали перевірки додержання вимог бюджетного законодавства ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» щодо повноти вжитих заходів підприємством по стягненню дебіторської заборгованості. Перевіркою встановлено, що за відповідачем нараховується дебіторська заборгованість у розмірі 14 800,84 грн., що призвело до порушення інтересів держави.

Тому, заперечення відповідача в цій частині відхиляються.

30.04.2013 між Філією "Гадяцький райавтодор" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ПРОМЕНЕРГЕТИКА" (постачальник) було укладено договір № 30/04-2013 від 30.04.2013 (а.с.19).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар, а саме - асфальтобетон тип "Б".

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає умовам ДСТУ Б.В-2.7-119-2003.

Відповідно до пункту 3.1 та 3.2 договору сума цього договору становить 99 999,00 грн. з ПДВ., ціна договору може бути зменшена/збільшена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що ціна за одиницю товару становить: 1 164,20 грн.

На виконання умов договору, позивач 30.04.2013 поставив відповідачу асфальтобетон у кількості 12 тон та бітум у кількості 0,100 тонн на загальну суму 14 800,84 грн. , що підтверджується:

- видатковою накладною № 64 від 30.04.2013 на суму 14 800,84 грн. (а.с.24);

- товарно-транспортною накладною № 1 від 30.04.2013 (а.с.25);

- актом прийому-предачі асфальтобетону у кількості 12 тон та бітуму у кількості 0,100 тонн на загальну суму 14 800,84 грн. від 30.04.2013 (а.с.26);

Відповідач отримав товар на підставі довіреності № 1436 від 30.04.2013 (а.с.27).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем після отримання від постачальника рахунку на оплату товару та підписання сторонами акту приймання-передачі товару і передачі документів.

До рахунку додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, податкові накладні та інші первині документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством (п. 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору сторони свідчать, що покупець зобов'язується розрахуватися з учасником за отриманий товар не раніше ніж через 3 дні з моменту отримання від постачальника документів відповідно до п. 4.1. та п. 4.2 цього договору.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 01-09/189-6 від 03.10.2014, в якій просить у семиденний строк з дати отримання цієї претензії здійснити оплату заборгованості у розмірі 14 800,84 грн. (а.с. 29-31).

Відповідач відповідь на претензію не надав.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2014 року (а.с.28), який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 14 800,84 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 14 800,84 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.3 договору, строк оплати поставленого товару за видатковою накладною є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14 800,84 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 01.01.2014 по 07.11.2014 у сумі 378,33 грн. та інфляційні втрати за період з 01.01.2014 по 07.11.2014 у сумі 446,81 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.3), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 65, 38 грн. та інфляційних втрат у сумі 461, 82 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову у повному обсязі витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ПРОМЕНЕРГЕТИКА" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 14, оф. 8; ідентифікаційний код 23944198) на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, буд. 22-А; ідентифікаційний код 32017261) - 14 800,84 грн. основний борг, 378,33 грн. - 3 % річних, 446,81 грн. - інфляційні втрати, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ПРОМЕНЕРГЕТИКА" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозводська, 14, оф. 8; ідентифікаційний код 23944198) до спеціального фонду Державного бюджету (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) - 1 827,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 26.01.2015.

Суддя Я.С. Золотарьова