Постанова № 42444567, 22.01.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 січня 2015 р. № 820/17415/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - Руденко Л.В.,

представника відповідача - Балла Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові про стягнення заборгованості,-В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту - позивач, УПФУ в Червонозаводському районі), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Харкові (далі по тексту - відповідач, ВВДФССНВПЗУ в м. Харкові, Фонд) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року в сумі 1209, 51 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що керуючись Порядком № 5-4/4 від 04.03.2003 року управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова не погоджується з діями відповідача щодо неприйняття до відшкодування ним суми витрат по особовій справі ОСОБА_3, якому виплачено пенсію по інвалідності за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року в сумі 1209, 51 грн., з яких 1200, 00 грн. - загальна сума виплаченої пенсії, а 09,51 грн. - сума витрат з виплати та доставки пенсій, вважає ці дії не законними, вчиненими з перевищенням повноважень, такими що не відповідають нормам діючого законодавства завдають матеріальної шкоди Пенсійному фонду України.

Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що не згоден з адміністративним позовом, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що позивачем не надано документів, що підтверджують факт настання страхового випадку. Крім того, відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписана 09.09.1994 року державами колишнього Союзу РСР згідно якої відшкодування шкоди здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якого поширюється на працівника під час отримання каліцтва та на ст. 3 Угоди країн-учасниць СНД про гарантії прав громадян співдружності у галузі пенсійного забезпечення, підписаної 13.03.1992 року, згідно якої всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення, несе держава, яка надає таке забезпечення.

Також відповідач зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду, а тому судом має бути застосований строк позовної давності шість місяців, а сума до стягнення без врахування січня - лютого 2014 року становить лише 900 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позові просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів, наведених у позовній заяві та уточненні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи з 08.05.1984 року, через отримане трудове каліцтво в м.Новий Уренгой, Тюменської області, що підтверджується копіями акта форми Н-1 № 1-64 про нещасний випадок на виробництві від 04.01.1984 р., копіями виписок з акта обстеження та копією подання до Комісії про призначення пенсій при виконкомі Харківської районної (міської) ради.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем проведена щомісячна звірка витрат за особовою справою ОСОБА_3, якому виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року.

Відповідачем не прийнято до заліку суми витрат позивача за відповідні періоди в розмірі 1209, 51 грн., з яких 1200, 00 грн. - загальна сума виплаченої пенсії, а 09,51 грн. - сума витрат з виплати та доставки пенсій, що відображено в актах звірки та таблицях розбіжностей до актів щомісячної звірки.

Відповідач не прийняв до відшкодування сум витрат по пенсії ОСОБА_3, оскільки страховий випадок, з яким пов'язана непрацездатність (трудове каліцтво) стався в державах СНД, до переїзду зазначених осіб на постійне місце проживання в Україну.

Суд не погоджується із зазначеною позицією відповідача з наступного.

Згідно ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі по тексту - Закон № 1105) Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.

Відповідно до ста. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Згідно ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований.

Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (далі - Порядок № 5-4/4).

Згідно п. 4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, зокрема, сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Статтею 2 Закону № 1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Таким чином, обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з виплатою зазначених пенсій.

Відповідно до ст. 3 Угоди "Про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992 року всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаєморозрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Згідно з ст. 5 Угоди "Про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення" ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

За змістом частини 2 статті 2 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постановах від 20 березня 2007 року (№21-1087во06), від 20 червня 2011 року (№ 21-76а11), 05 грудня 2011 року (№21-204а11), 19 березня 2012 року (№ 364а11), у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки, в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися вимоги про стягнення витрат.

Суд зазначає, що пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Суд звертає увагу на те, що посилання відповідача на ст. 2 Міжнародної угоди "Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням, або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків" від 09.09.1994 р. є безпідставним, тому як вказана норма стосується відшкодування роботодавцем шкоди, завданої здоров'ю працівника на виробництві при виконанні ним трудових обов'язків, і не стосується виплати державної пенсії по інвалідності на користь громадян держав СНД.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди від 13.03.1992 р.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на пропуск строку позовної давності позивачем, а тому стягнення має відбуватися за період з квітня по вересень 2014 року, при цьому в частині стягнення за січень - березень 2014 року не заявляв про залишення в цій частині позову без розгляду.

Крім того, з доданих матеріалів справи неможливо достеменно встановити коли саме УПФУ дізналося про порушення його прав, оскільки такі надані до справи документи не містять відповідної інформації.

За правилами ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Зважаючи на значну кількість фізичних та юридичних осіб, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та завантаженість його апарату суд вважає поважними причини пропуску строку для звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Суд зазначає, що строк звернення до суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішення цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права на звернення до суду.

Оскільки, відповідачем не надано доказів прийняття до заліку (відшкодування) понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонеру ОСОБА_3 за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року в сумі 1209, 51 грн., отже, зазначена сума має бути стягнутою з відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення коштів з відповідача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові (61001, м. Харків, пр-т Гагаріна, 1, оф. 302, 309, 311, 312, код ЄДРПОУ 38774663) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (61140, м. Харків, вул. 1-ї Кінної Армії, буд. 15, код ЄДРПОУ 22682342) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року в сумі 1209, 51 грн. (одна тисяча двісті дев'ять гривень 51 копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.